05 квітня 2024 р. Справа № 480/7007/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.11.23 по справі № 480/7007/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.03.2011 по 25.03.2016 та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.03.2011 по 25.03.2016 р.р. та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції починаючи з 01.09.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача, щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.03.2011 по 25.03.2016, є протиправними, оскільки служба в Державній пенітенціарній службі України в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону №580-VІІІ повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що посилання позивача на норми частини 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до якої до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей Закону України "Про міліцію" є безпідставними. Після прийняття у 2003 році Кримінально-виконавчого кодексу України у 2005 році був прийнятий Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", який врегульовує питання проходження служби у органах і установах виконання покарань.
Відповідач зазначає, що є помилковим посилання позивача на норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки вони не поширюється на спірні правовідносини. На поліцейських поширюються норми Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України. Станом на день прийняття позивача на службу до органів Національної поліції України, почав діяти спеціальний закон, який регулює спірні правовідносини - Закон України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, частиною другою статті 78 якого визначений виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону.
Пунктом 3 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 визначено, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частини 2 статті 78 Закону №580-VII.
Таким чином, прирівнювання позивачем служби органах Державної кримінально-виконавчої служби до служби в органах внутрішніх справ є помилковим, адже суперечить нормам статті 78 Закону №580-VIII, який є спеціальним, та у якому прямо передбачено та чітко окреслено ті види служби, які враховуються до стажу служби поліцейських в цілях встановлення і виплати надбавки за роботу в органах поліції та під час розрахунку тривалості додаткової відпустки.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 01.09.2020 позивач проходить службу в органах Національної поліції України, на цей час займає посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, має звання капітан поліції.
При цьому згідно відомостей трудової книжки та послужного списку, з 28.03.2011 по 25.03.2016 позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі, зокрема: з 28.03.2011 по 01.07.2012 на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Сумської виправної колонії (№116); з 01.07.2012 по 09.08.2012 на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Сумської виправної колонії УДПтС України в Сумській області (№116); з 09.08.2012 по 25.03.2016 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Сумської виправної колонії УДПтС України в Сумській області (№116).
Згідно витягу з наказу Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області від 25.03.2016 №87/ОС-16 у відповідності із Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", Законом України "Про Національну поліцію" та Положення про Державну пенітенціарну службу України звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п.1 пп.7 ст. 77 (за власним бажанням) капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 оперуповноваженого оперативного відділу Сумської виправної колонії (№116), 25.03.2016.
Як вбачається з вищевказаного наказу, вислуга років позивача станом на день звільнення становить у календарному обчисленні 05 років 08 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 09 років 08 місяців 13 днів.
З 01.09.2020 ОСОБА_1 згідно витягу з наказу ГУ НП в Сумській області від 27.08.2020 №437 о/с прийнято на службу в поліції за конкурсом. При цьому, встановлено стаж служби в поліції для надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.09.2020 - 03 роки 09 місяців 00 днів.
29 травня 2023 року представник позивача направила до відповідача запит з питання зарахування ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах ДКВС до загального стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та наданні щорічної додаткової оплачуваної відпустки, у відповідь на який представника повідомлено листом від 26.06.2023 про те, що відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" період проходження служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої службі України не зараховується до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки. При цьому, згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 у справі №520/903/19 делегування частиною 4 статті 78 Закону України "Про національну поліцію" Кабінету Міністрів України не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною 4 статті 78 Закону України "Про національну поліцію".
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо не зарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як встановлено колегією суддів згідно відомостей трудової книжки та послужного списку, позивач з 28.03.2011 по 25.03.2016 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі, зокрема: з 28.03.2011 по 01.07.2012 на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Сумської виправної колонії (№116); з 01.07.2012 по 09.08.2012 на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Сумської виправної колонії УДПтС України в Сумській області (№116); з 09.08.2012 по 25.03.2016 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Сумської виправної колонії УДПтС України в Сумській області (№116).
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу"), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.10.2022 у справі №160/11127/20, від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи наведені норми законодавства та вищевказані висновки Верховного Суду, з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, від 19.11.2019 у справі №520/903/19, оскільки у вказаних постановах предметом розгляду, серед іншого, було зарахування до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років та надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі із розрахунку - один рік за шість місяців. Відтак, правовідносини у вказаних справах є відмінними від тих, що є предметом спору у цій справі.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Тому застосуванню до цих правовідносин підлягає саме останній висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20.
Щодо посилання відповідача на те, що Державна кримінально-виконавча служба України відсутня в ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII, варто відмітити, що Верховний Суд у згаданій постанові (справа №160/11127/20) відхиляючи мотиви суду апеляційної інстанції (які є тотожними доводам представника відповідача у цій справі), вказав, що суд не звернув уваги на те, що чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відтак відповідач при визначенні стажу служби в поліції позивача діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства і така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову і вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу у Національну поліцію України вислугу років з 28.03.2011 по 25.03.2016 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі № 480/7007/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило