ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" квітня 2024 р. справа № 300/2023/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, виходячи із грошового забезпечення визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення, однак здійснюючи з 01.01.2018 перерахунок пенсії відповідно до Постанови №103, відповідач визначив розмір пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення. У подальшому рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/943/19 зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виходячи із відсоткового розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В подальшому, під час перерахунку пенсії, відповідачем в чергове зменшено розмір пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення. Вважає, що відповідачем неправомірно змінено розмір пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру його пенсії. Перерахунок пенсії повинен був здійснюватися із застосуванням норми, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії. З метою захисту порушеного права позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву від 29.03.2024, який отримано судом 02.04.2024. Так, у відзиві представник відповідача зазначила, що у справі №300/943/19 вирішувалось питання перерахунку пенсії позивач з 01.01.2018. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі №300/943/19 не є преюдиційним при перерахунку пенсії позивача в інші періоди. У справі №300/1035/212 суд не ухвалював рішення про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у конкретному відсотковому значенні від грошового забезпечення. Звернула увагу, що з 19.04.2014 діє редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення. На думку представника відповідача, право на перерахунок пенсії може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність. Таким чином, вважає, що вимоги позивача щодо виплати йому пенсії з урахуванням 86% грошового забезпечення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначену в розмірі 86% від грошового забезпечення, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою ХД-15860 Міноборони.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі якої позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення та виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50%.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 справа №300/943/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виходячи із відсоткового розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 у справі №300/1035/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 05.03.2019.
На виконання зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача з урахуванням, зокрема, додаткових видів грошового забезпечення та премії. При цьому, розмір пенсії при такому перерахунку також розрахований, виходячи з 70 % грошового забезпечення.
Не погоджуючись з розрахунком розміру пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення, позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи подані докази, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII; Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 № 51-IV; Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI; Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" 27.03.2014 №1166-VII; Постанови Кабінету міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (надалі, також - Порядок №45)
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393", яка набрала чинності 20.02.2008.
Пунктами 1, 2 та 3 Порядку №45 (в редакції, чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, відповідно до зазначених норм, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій за правилами коментованого Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення відповідно до пункту 1 Порядку №45 та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом та які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 вказаної статті передбачалось, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У 2002 році Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” №51-IV від 04.07.2002 у вказану статтю внесено зміни, які набрали чинності з 01.01.2003, згідно з якими загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими цифри "90" замінено цифрами "80" (максимальний розмір пенсії).
У подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
Таким чином, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 02.08.1998 призначило позивачу пенсію за вислугу років виходячи з 86% розміру грошового забезпечення при вислузі 32 роки.
Однак у подальшому при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі Постанови №103 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розрахувало розмір його пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення.
У результаті судового оскарження позивачем дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відсоткового зменшення розміру його пенсії Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.11.2019 прийнято рішення №300/943/19 яким як зазначалося вище, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виходячи із відсоткового розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).
У вказаній зразковій справі суд з 05.03.2019 відновив право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій.
Втім, у подальшому при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 05.05.2021 у справі №300/1035/21 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розрахувало розмір його пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення.
Однак застосування 70-ти відсоткового показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки такий відсоток застосовується під час призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і тому, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Така правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Отже, для перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, відповідач при перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 05.05.2021 у справі №300/1035/21 неправомірно застосував відсоткове значення розміру пенсії до грошового забезпечення 70%, а не 86%, як визначено при призначенні пенсії відповідно до наявної вислуги років.
Спір у цій справі фактично стосується правомірності дій пенсійного органу щодо виплати з 01.04.2019 пенсії позивачу із урахуванням даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 05.03.2019.
Суд звертає увагу на те, що питання обмеження відсоткового розміру грошового забезпечення позивача вже було предметом судового розгляду у справі №300/943/19.
Так, у рішенні Івано-Франківський окружний адміністративний суду від 15.11.2019 у справі №300/943/19 суд прийшов до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд в чергове наголошує про помилковість тверджень відповідача щодо зміни правового регулювання при черговому перерахунку пенсії, оскільки судове рішення про перерахунок пенсії позивача, автоматично не нівелює попередні судові рішення, якими вирішено інші питання розміру чи складових пенсійного забезпечення позивача. Таким чинником може бути тільки законодавчі зміни в правовому регулюванні того чи іншого питання пов'язаного з пенсійним забезпеченням військовослужбовців та прирівняних до них осіб.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі №300/943/19, що набрало законної сили, є остаточним судовим рішенням, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018 (дати, зазначеної у рішенні суду від 15.11.2019 у справі №300/943/19) до зміни законодавства, що врегульовує вказані відносини.
Суд звертає увагу, що правова визначеність як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habetur!" "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі №300/943/19 в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження відсоткового розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні розміру пенсії.
Водночас, суд критично ставиться до посилань відповідача на постанови Верховного від 08.09.2021 у справі №340/3185/19, від 20.01.2021 у справі №640/1744/20 та від 27.09.2021 у справі №580/585/21, оскільки викладені у вказаних постановах правові висновки стосуються перерахунку пенсій працівників прокуратури та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у той час як спірні правовідносини у даній справі винили у зв'язку зі перерахунком пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Також на користь зазначеного висновку суду свідчить стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, в рішенні ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Щодо дати, з якої позивачу має здійснюватися виплата пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зважає на такі обставини.
Так, за змістом позовних вимог ОСОБА_1 просить перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86% сум грошового забезпечення з 01.03.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність зменшення відсоткового значення грошового забезпечення.
Також відповідачем не було надано доказів здійснення позивачу станом на 01.03.2024 виплати пенсії у розмірі 86% сум грошового забезпечення.
За таких обставин, суд вважає, що з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення слід позовні вимоги задовольнити та визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.03.2024 основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, виходячи із грошового забезпечення визначеного відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704"Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
Щодо позову в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2024 в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, виходячи із грошового забезпечення визначеного відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704"Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, то позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Отже, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині потрібно відмовити, оскільки такі вимоги є передчасними, тобто такими, що заявлені для захисту прав позивача, які ще не порушено відповідачем.
За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення частково.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн згідно квитанції від 17.03.2024 (а.с.4).
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у розмір 86% грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору, що становить 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088).
Суддя Главач І.А.