05 квітня 2024 року Справа № 280/7799/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 06.05.2023 №Н-з №100 (форма НВ-2) та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2023 № 100 «Про результати службового розслідування»;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався в період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення. У зазначений період, а саме з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021 із позивачем сталися нещасні випадки, проте відповідач з даного питання службове розслідування не провів. Так, службове розслідування, результати якого затверджено наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2023 № 100, проведено на виконання рішення суду. В той же час, позивач із висновками військової частини не погоджується та вважає, що обставини нещасного випадку підтверджуються наданими ним доказами. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем недоліки позову усунуто.
Ухвалою суду від 11.10.2023 визнано поважними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; відкрито провадження у справі № 280/7799/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві послався на те, що фактів нещасних випадків та травмувань, а саме наявності того, що травмування стались під час виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби за час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 не встановлено, у зв'язку з ненаданням позивачем в порушення вимог Закону України «Про статут внутрішньої служби» під час проходження військової служби в період травмування чи під час проведення розслідування рапорту та підтверджуючих медичних документів, що унеможливлює встановлення точної дати, факту та обставин травми, якщо він мав місце. З урахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
16.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів відповідача з підстав, викладених у позові.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
У період з 04.11.2019 по 27.01.2020, з 05.02.2020 по 17.02.2020, з 17.09.2021 по 04.10.2021 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, що підтверджується довідкою відповідача від 30.11.2021 № 1628.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі 280/4164/22, яке набрало законної сили 09.03.2023, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування про нещасні випадки в період з 05 лютого 2020 року по 17 лютого 2020 року, та за 04 жовтня 2021 року, що сталися із ОСОБА_1 в період проходження військової служби; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою з'ясування обставин та встановлення факту отримання ОСОБА_1 травм в період з 05 лютого 2020 року по 17 лютого 2020 року, та за 04 жовтня 2021 року, та за результатами якого, скласти відповідні акти про нещасні випадки, затверджені Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332.
На виконання зазначеного рішення суду наказом відповідача від 05.04.2023 № 385 призначено службове розслідування за даним фактом, термін проведення якого продовжено по 09.05.2023 наказом від 24.04.2023 № 432.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2023 № 100 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування», яким затверджено Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 06.05.2023, визнано, що ОСОБА_1 в період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та за 04.10.2021 травм не отримував під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
У наказі від 06.05.2023 № 100, зазначено, крім іншого, що: «… ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вибув до основного командного пункту в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання службових (бойових) завдань. …
… Відповідно до «книги обліку хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні» військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в 66 ВМГ м. Покровськ в період з 27.01.2020 року по 05.02.2020 року з діагнозом «гострий бронхіт» (накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.01.2020 №25, від 05.02.2020 №35. Жодних скарг на біль у хребті і стопах ним не пред'являлося.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2020 року №45 станом на 17.02.2020 року сержант ОСОБА_1 прибув в пункт постійної дислокації.
Відповідно до «книги обліку хворих, які знаходяться на стаціонарному лікуванні» військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_2 в період з 19.02.2020 року 28.02.2020 року. Звернувся з попереднім діагнозом «Секреторний отит справа». Під час госпіталізації скарг на біль у хребті та стопах не пред'являв. Однак, при виписці зі шпиталю почав заявляти скарги на наявність больового синдрому. При виписці встановлений діагноз: правобічний гострий середній отит (стадії ексудації), кондуктивна туговухість І ступеня, вертеброгенна люмбалгія у фазі загострення, больовий синдром. …
… Водночас, жодного рапорту та повідомлення про травму, нещасний випадок чи погіршення стану здоров'я від ОСОБА_1 у лютому 2020 року не надходило, що унеможливлює встановлення точної дати, факту та обставин отримання ним травми або нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем.
За період перебування ОСОБА_1 в зоні проведення ООС випадків травмування під час виконання ним службових обов'язків або при захисті Батьківщині не зафіксовано. …
… Як вбачається з матеріалів справи, а саме з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3569 від 03.12.2021 року неврологічного відділення ВМКЦ Східного регіону (в/ч НОМЕР_3 ), біль у хребті та стопах, більше лівій, що посилювався після ходьби, виник у червні 2015 року, а не у лютому 2020 року, як стверджує ОСОБА_1 . …
… Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2021 року №190 ОСОБА_1 17.09.2021 року вибув в оперативне підпорядкування командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в район бойового призначення для виконання службових (бойових) завдань.
З матеріалів судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 року №280/4164/22 стало відомо, що зі слів громадянина ОСОБА_1 , він травмувався 17.09.2021 року, під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення ООС. Водночас, матеріалів, в тому числі рапортів чи медичних документів, які б підтверджували факт травмування, дату, та обставин, за яких він отримав зазначену травму від громадянина ОСОБА_1 та його безпосереднього керівника (майора ОСОБА_2 ) не було надано.
Відібрати пояснення у підполковника ОСОБА_2 не представляється можливим (відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2022 року №230 зарахований на денну форму навчання до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 08.08.2022 року).
З пояснень ОСОБА_3 стало відомо, що з 17.09.2021 року по 04.10.2021 року він спільно з ОСОБА_1 проходив службу в оперативному підпорядкуванні командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в районі бойового призначення. ОСОБА_3 зазначає, що в період з 17.09.2021 року по 04.10.2021 року ОСОБА_1 на стан здоров'я не скаржився та до несення служби у добових нарядах допускався… ОСОБА_1 скарг на стан здоров'я не мав та був допущений до несення служби зі зброєю. …
… Опитати ОСОБА_1 виявилося не можливим у зв'язку із його відмовою.
Щодо звернень ОСОБА_1 , встановлено наступне:
28.10.2021 року старшим сержантом ОСОБА_1 було подано рапорт щодо направлення його для проходження військово- лікарської комісії з метою встановлення придатності до військової служби, відповідно до якого його було направлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження ВЛК (відповідно до Книги обліку вихідних документів медичної служби військової частини НОМЕР_1 видане направлення за №171 від 02.11.2021 року).
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 03.11.2021 року №1414 військової частини НОМЕР_2 , на підставі статей 23г, 64г графи II Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Рапортів на проведення службового розслідування за фактом нещасних випадків та травмування старшим сержантом ОСОБА_1 подано не було.
04.11.2021 року старший сержант ОСОБА_1 повторно звертається з рапортом про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення придатності чи непридатності до військової служби (відповідно до Книги обліку вихідних документів медичної служби військової частини НОМЕР_1 видане направлення за №174 від 12.11.2021 року).
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3569 від 03.12.2021 року неврологічного відділення ВМКЦ Східного Регіону (в/ч НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 встановлено діагноз: Обмежений міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз, спондилоартроз поперекового відділу хребта, ізольовані явища міжхребцевого остеохондрозу шийного, грудного відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції. Хронічна вертеброгенна помірно виражена лівобічна люмбоішіалгія. Повздовжня плоскостопість І ступеня правої стопи та І ступеня лівої стопи без явищ остеоартрозу таранно-човноподібних суглобах з плантарним фасціїтом зліва з больовими проявами. - Захворювання ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. Наслідки травми поперекового відділу хребта (02.2020), закритої травми лівої половини грудної клітки (10.2021) у вигляді консолідованих переломів правого поперекового відростку L1-хребця, 6-го та 7-го ребер зліва без порушення функції дихання. - Травми, АХ, пов'язані з проходженням військової служби. Гемангіома печінки. - Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Водночас, висновок військово-лікарської комісії старшим сержантом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 надано не було.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.11.2021 року №206-РС старшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено з військової служби відповідно до підпункту «а» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із закінченням строку контракту.
18 січня 2022 року на адресу військової частини НОМЕР_1 від ОСОБА_1 надійшло звернення щодо призначення комісії з розслідування нещасного випадку, який стався в лютому 2020 року, водночас, жодних документів, підтверджуючих факт нещасного випадку ним не було надано. …
… У зв'язку з відсутністю будь-яких підтверджуючих документів, свідчень свідків нещасного випадку, рапортів військовослужбовця та повідомлень від лікувальних закладів, підтвердити факт нещасного випадку не представляється можливим. …».
Незгода із такими висновками відповідача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. (ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-XII).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Статтею 12 Статуту внутрішньої служби передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі - Інструкція № 332).
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби. (п. 1 р. ІІ Інструкції № 332).
У відповідності до вимог п. 2 р. ІІ Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
За правилами п. 4 р. ІІ Інструкції № 332 заклад охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок:
командиру військової частини, де проходить службу потерпілий;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.
Заклад охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України обов'язково проводить необхідні дослідження і складає медичний висновок про наявність або відсутність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин), який надається на запит командира військової частини або голови комісії з проведення розслідування нещасного випадку протягом однієї доби з дати отримання запиту.
Пунктами 8, 9 р. ІІ Інструкції № 332 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у лютому 2020 року, після стрибку в окоп у бойовому спорядженні в зоні проведення ООС він відчув різке посилення болю в попереку; надалі, також в період перебування в зоні ООС, а саме 04.10.2021, після падіння лівим боком на поліно під час перебіжки він відчув біль у лівій половині грудної клітини. Тобто, як стверджує позивач, у період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021 з ним сталися нещасні випадки під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.
Крім того, у випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі №420/23351/21.
Разом із тим, позивачем надано до суду виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 03.12.2021 № 3569, свідоцтво про хворобу від 02.12.2021 № 1966, які підтверджують, що його травми та захворювання пов'язані із проходженням військової служби.
Натомість, до суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що травми отримані позивачем саме у період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Так, і виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 03.12.2021 № 3569, і свідоцтво про хворобу від 02.12.2021 № 1966 містять зазначення, що анамнез хвороби позивача, а саме за період 2020-2021 роки, записано до медичної документації із його слів. При цьому, у стаціонарі неврологічного відділення ВМКЦ Східного регіону (в/ч НОМЕР_3 ) позивач перебував з 15.11.2021 по 03.12.2021.
Крім того, до суду не надано доказів звернення позивача до керівництва, як того вимагає стаття 12 Статуту внутрішньої служби та Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, яка була чинною до 27.10.2021. Так, якщо із позивачем стався нещасний випадок, він мав негайно сповістити про це безпосереднього командира. Однак, жодного доказу, що позивач звертався до свого командира із зазначеного питання, суду не надано.
Більш того, позивач не конкретизує, коли саме у лютому 2020 році він травмувався, а лише вказує період, в який він перебував в зоні ООС.
Рапорти від 28.10.2021 та від 04.11.2021, копії яких долучені до матеріалів справи, стосуються направлення позивача на військово-лікарську комісію і не стосуються спірного питання; крім того, такі рапорти складені вже через певний проміжок часу, а не негайно після настання подій, які описує позивач у позовній заяві.
Таким чином, а ні до суду, а ні на розгляд комісії позивачем не надано жодного доказу, в т.ч. жодного первинного медичного документа про отримання ним травми саме у період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
З огляду на наведене суд доходить висновку про те, що акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 06.05.2023 №Н-з №100 (форма НВ-2) та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2023 № 100 «Про результати службового розслідування» є правомірними. Відповідно, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, в т.ч. і щодо зобов'язання відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався в період з 05.02.2020 по 17.02.2020 та 04.10.2021.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 05.04.2024.
Суддя Ю.П. Бойченко