Рядок статзвіту № 82
Справа № 158/790/24
Провадження № 2/0158/293/24
про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Польова М.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.
Дослідивши позовну заяву, суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У позовній заяві позивачем визначено відповідачем ОСОБА_2 , однак не обґрунтовано необхідність її залучення як відповідача.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 14 ЦПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
В порушення наведених норм представник позивача у позовній заяві не зазначила відомості про наявність або відсутність у неї як адвоката, позивача, відповідача та третіх осіб електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі сторін.
Крім того, частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Таким чином, за подання до суду даного позову немайнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію від 03.01.2024 №1261706743 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Разом з тим, із системи документообігу суду слідує, що судовий збір, сплачений відповідно до зазначеної вище квитанції, приєднано до справи №158/107/24.
Крім того, ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.02.2024 у справі №158/107/24 позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування (зняття) арешту з майна залишено без розгляду та повернуто позивачу судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений відповідно до квитанції від 03.01.2024 №1261706743.
Відтак, в порушення наведених норм позивачем не долучено до позовної заяви у даній справі документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова