Справа № 161/1133/24
Провадження № 1-кп/0158/80/24
про відмову в задоволенні клопотання та призначення до судового розгляду
03 квітня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12023030580003260 від 24.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310 КК України, -
В провадженні Ківерцівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження № 12023030580003260 від 24.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310 КК України.
27.03.2024 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 до суду подано скаргу на бездіяльність слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 (оскарження бездіяльності), яка виразилась в порушенні слідчим вимог ч. 1 ст. 220 КПК України в частині не розгляду клопотань сторони захисту від 27.12.2023 року та від 12.01.2024 року.
Окрім цього, адвокатом ОСОБА_5 , в порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, подано клопотання про виклик свідків та витребування інформації.
Також адвокатом подано клопотання про повернення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам ст.291 КПК України в частині викладу фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , яка просила в задоволенні скарги та клопотань відмовити, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , які скаргу та клопотання підтримали, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В силу ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження, на стадії досудового розслідування - 27.12.2023 року та 12.01.2024 року було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження та проведення ряду слідчих дій, яке, зі слів адвоката, розглянути слідчим не було; процесуального рішення за наслідками - не винесено, тобто, порушено вимоги ст.220 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, суд звертає увагу на наступне.
Положеннями статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість сторони захисту на підготовчому засіданні подавати скарги на рішення та дії слідчого, прокурора, які не можна було оскаржити під час слідства.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України, ці скарги не розглядаються в процесі досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Водночас, захисник оскаржує бездіяльність, яка у відповідності вимог КПК України зосереджена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а саме: бездіяльність слідчого у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Тому, з огляду на положення ч.3 ст.303 КПК України, де вказано, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені виключно п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 303 КПК України, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні скарги.
Окрім іншого, суд зауважує, що положення частини 2 статті 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314?318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду», а також пряме відсилання до статей 314?316 КПК України).
Щодо заявленого клопотання про виклик свідків та витребування певних доказів, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Водночас, зі змісту поданої скарги вбачається, що викладені у ній доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки низці взаємопов'язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні та потребують всебічного і повного дослідження сукупності процесуальних документів та відповідних доказів, що може бути здійснено лише під час судового розгляду. А відтак, твердження захисника про доцільність задоволення клопотання на стадії підготовчого провадження, суд оцінює як передчасне.
Суд звертає увагу, що сторона захисту не позбавлена права під час судового розгляду посилатися на встановлені нею порушення КПК України, зокрема, під час дослідження доказів по справі.
Щодо клопотання про повернення обвинувального акту у зв'язку з викладом у ньому висновків, які не відповідають фактичним обставинам вчинення кримінальних правопорушень (п.5 ч.2 ст.291 КПК України), суд зазначає.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме, наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК визначено, що обвинувальний акт повинен містити: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) формулювання обвинувачення.
З аналізованого обвинувального акта вбачається, що вимоги, передбачені вказаною нормою дотримані оскільки обвинувальний акт містить, зокрема й, виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.
Водночас, суд звертає увагу, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
КПК чітко передбачено, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
Суд наголошує, що в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були, відповідно, нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.
Крім того, судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього акта. Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов'язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.
Отже, при розгляді клопотання судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. Водночас розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані адвокатом ОСОБА_5 обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, тому у задоволення даного клопотання слід відмовити.
Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угоди про примирення або визнання винуватості, у порядку ст. ст. 468-475 КПК України, до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ківерцівському районному суду Волинської області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд-
В задоволення скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого - відмовити.
В задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про виклик свідків, витребування інформації та матеріалів кримінального провадження - відмовити, як передчасно заявлене.
В задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Призначити кримінальне провадження № 12023030580003260 від 24.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 год. 30 хв. 12 квітня 2024 року.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений о 14 год 45 хв. 04.04.2023 року.
Суддя Ківерцівського районного суду /підпис/ ОСОБА_1