29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"03" квітня 2024 р. Справа № 924/708/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави
до: 1. Хмельницької міської ради
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення в частині, визнання недійсним договору оренди землі
Представники учасників провадження у справі:
від прокуратури - Ткачук Н.С.;
від відповідача 1- Демчук Л.Г.;
від відповідача 2- Ксьондзик Ю.Ю.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
28.06.2023 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 щодо встановлення коду класифікації видів цільового призначення земель 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (додаток 2 до рішення); визнання недійсним договору оренди землі №508/01, укладеного 29.12.2022 між Хмельницькою міською радою Кутасевичем Ігорем Миколайовичем, та ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.09.2023 провадження у справі №924/708/23 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.09.2023 у справі №924/708/23 скасовано. Справу №924/708/23 передано на розгляд Господарському суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.12.2023, справу №924/708/23 передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою від 11.12.2023 справу №924/708/23 прийнято до свого провадження суддею Яроцьким А.М. та призначено підготовче засідання у справі на 09.01.2024.
Представником відповідача 2 неодноразово подавались клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Судом розгляд справи в підготовчому засіданні відкладався, зокрема 09.01.2024, 30.01.2024.
У підготовчому засіданні 20.02.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засідання на 14:30 год. 11.03.2024.
До судового засідання у справі 11.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи на підставі п.1 ч. 1 ст. 227 ГПК України до оформлення спадкоємцями ОСОБА_2 своїх спадкових прав та зобов'язання сторони повідомити суд про наявність заведеної спадкової справи після смерті відповідача 3, у разі якщо такі обставини стануть відомі, з доданими документами.
Судом у судовому засіданні 11.03.2024 постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14:30 год. 20.03.2024 року.
20.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для вирішення питання про заміну відповідача та залучення ОСОБА_3 як спадкоємця до участі у справі.
Ухвалою суду від 20.03.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача 2 від 11.03.2024 (Вх.№05-08/1019/24 від 11.03.2023) про зупинення провадження у справі відмовлено, закрито провадження у справі №924/708/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в частині вимог до ОСОБА_2 .
26.03.2024 представником відповідача продано клопотання про відкладення судового засіданні на іншу дату, а Хмельницькою міською радою письмові додаткові пояснення.
У судових засіданнях 20.03.2024 та 26.03.2024 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 26.03.2024 та до 03.04.2024. Ухвалою від 03.04.2024 повідомлено відповідача 2 - ОСОБА_1 про дату та час наступного засідання у справі.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави до Хмельницької міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7; визнання недійсним договору оренди землі №508/01, укладеного 29.12.2022.
В обгрунтування позовних вимог зазначає про те, що рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 не відповідає рішенню Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34, яким змінено код КВЦПЗ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 178 кв.м. кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 з "12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" на "12.11 - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу". Разом із цим, обласною прокуратурою виявлено, що органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, який діє від імені власника, при прийнятті рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 та розпорядженні у такий спосіб вказаною земельною ділянкою порушено вимоги ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 20, 81, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 21 «Про оренду землі», розділу XII Податкового кодексу України при укладенні Хмельницькою міською радою договору оренди вказаної земельної ділянки та суперечить волі та інтересам територіальної громади на розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності. Вказана невідповідність, на думку прокурора, призводить до зменшення належного до сплати розміру орендної плати в 2,5 рази, суперечить принципу раціонального використання землі та інтересам територіальної громади та надає безпідставну перевагу ОСОБА_1 перед іншими добросовісними орендарями. Зокрема, при визначені нормативної грошової оцінки землі відповідно до дійсного виду цільового призначення земельної ділянки підлягає застосуванню коефіцієнт 2,5, в той час як застосовано коефіцієнт 1,0. За таких обставин, розмір нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки мав би становити 162 787,5 грн., в той час як згідно з пунктом 5 договору - 65 115 грн. Окрім цього, як вбачається із розрахунку розміру орендної плати з земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 12.12.2022, площа під мийкою та автокафе становить 115 кв.м., під проходами та площадками - 63 кв.м., однак згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно площа нерухомого майна об'єкта нерухомого майна «автомийка і кафе» становить 187,2 кв.м. Таким чином підлягає застосуванню коефіцієнт кратності 8 відсотків стосовно усієї площі земельної ділянки. Відповідно належний до сплати розмір орендної плати - 13 863 грн., в той час як згідно з п. 9 договору на даний час він становить 4 057,00 грн. Крім цього, в п. 9 Договору вказано коефіцієнт кратності - 6 відсотків, хоча розрахунок проведено з урахуванням належного коефіцієнта - 8.
Враховуючи наведене, не відповідають вимогам законодавства також істотні умови оспореного договору, зокрема про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п. 5 договору), орендну плату (п. 9 договору) та цільове призначення земельної ділянки (п. 16 договору). З урахування викладеного, оскільки підлягають визнанню недійсними пункти договору, які є визначальними для встановлення належного до сплати розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору та без якої договір не може бути укладений, увесь договір, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним.
У позовній заяві прокурор посилається на положення ст. ст. 13, 14, 19, 144 Конституції України, ст. ст. 3, 16, 21, 203, 215, 217, 393, 626-628, 632, 638, 648, 792 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. ст. 3, 19, 20, 93, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 14, 271, 284, 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 5, 20 Закону України "Про оцінку земель", ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги".
З огляду на викладене, підставою представництва прокурором інтересів держави як самостійним позивачем в даних спірних правовідносинах є відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні повноваження щодо звернення з подібним позовом.
Оскільки, орган державної влади, що здійснює державний контроль за додержанням земельного законодавства, - органи Держгеокадастру, позови з подібними позовними вимогами подавати, не можуть, а власник земельних ділянок (Хмельницька міська рада) є суб'єктом правопорушення і визначений як відповідач за позовною вимогою про визнання рішення щодо надання земельної ділянки на праві постійного користування незаконним та його скасування в цій частині.
Відповідач - Хмельницька міська рада у відзиві на позовну заяву від 19.07.2023 проти позовних вимог заперечила. Зауважила, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 0,0178 кв.м в АДРЕСА_1 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі з 23.03.2017 за видом цільового призначення - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. За таким видом цільового призначення земельна ділянка залишалась зареєстрованою в Державному земельному кадастрі як станом на час звернення відповідача 2 до Хмельницької міської ради із клопотанням про надання земельної ділянки в оренду, так і на час прийняття радою рішення про таке надання. Також на час формування земельної ділянки було правильно визначено її цільове призначення відповідно до чинних на той час норм. Враховуючи формування 23.03.2017 земельної ділянки з дотриманням вимог чинного законодавства, при наданні земельної ділянки в оренду, міська рада прийняла відповідне рішення з дотриманням вимог ст. 123 Земельного кодексу України. Акцентує увагу на тому, що оспорене рішення стосується не формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав із зазначенням відповідного цільового призначення та державної реєстрації прав на неї, а розпорядження міської радою земельною ділянкою як самостійним об'єктом цивільних прав. Вважає, що у разі задоволення судом позовної вимоги про визнання оспореного рішення недійсним в частині, наслідком є тільки виключення з рішення цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, існування рішення міської ради без зазначення цільового призначення земельної ділянки не призведе до настання юридичних наслідків і відновлення прав. Вказані обставини свідчать про обрання прокурором неефективного способу захисту, так як заявлений прокурором позов по своїй суті є встановленням обставин, що спірна земельна ділянка має, на думку прокурора, інше цільове призначення, що не матиме наслідком відновлення порушеного права, а вимагатиме, навпаки, пред'явлення у подальшому інших позовів. Відповідач 1 вважає, що оскарження виключно підстави виникнення речового права оренди земельної ділянки у ОСОБА_1 без оскарження правових підстав формування земельної ділянки та виникнення права власності на неї з відповідним цільовим призначенням свідчить про обрання прокурором неефективного способу захисту. Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 упродовж усього часу дії вказаного рішення мають можливість сплачувати орендну плату у значно меншому розмірі, ніж встановлено законом.
У відповіді на відзив від 04.08.2023 прокурор зазначив, що з урахуванням положень ст. 126 Земельного кодексу України, фактичного використання земельної ділянки за цільовим призначенням 12.11 та рішення позачергової сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34, Хмельницька міська рада повинна була би прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування із зміною її цільового призначення. Оскільки рішення Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34 щодо зміни коду КВЦПЗ не скасоване та було чинним на момент прийняття рішення 25.11.2022, прокурором констатовано факт встановлення нового коду КВЦПЗ. Також, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Хмельницької міської ради, то відповідно і повноваження на встановлення та зміну цільового призначення належить саме їй. Стверджує, що з урахуванням типу забудови спірної земельної ділянки, правильний вид її використання 12.11 - для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу. Щодо тверджень Хмельницької міської ради про обрання прокурором неефективного способу захисту прав держави зазначив, зокрема, що без визнання незаконним (недійсним) оспореного рішення неможливо відновити дію попереднього рішення Хмельницької міської ради, яким встановлено правильний код виду цільового призначення земельної ділянки. Прокурор зазначає, що оскарження рішення ради спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє, а такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення, яке ставить нерівні умови при веденні бізнесу.
У додаткових поясненнях від 26.03.2024 відповідач 1 зазначила, що визнання недійсним рішення ніяким чином не призведе до автоматичного зміну коду і укладення договору оренди на інших умовах, а відтак відновлення порушених прав не відбудеться. Таким чином, вибраний позивачем спосіб захисту не відповідає предмету спору. Відповідно до викладених вище правових положень вбачається, що право позивача на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Проте в даному випадку визнання недійсним рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду не впливає на юридичний статус земельної ділянки як об'єкту цивільних правовідносин, який підтверджується інформацією занесеною в Державний земельний кадастр. Відповідач 1 вважає обраний прокурором спосіб захисту помилковим та неефективним, а оспорюване рішення прийнято в межах повноважень визначених ст.ст. 122, 123, 134 ЗК України. З посиланням на ст. 123 ЗК України представник Хмельницької міської ради зазначає про те, що вказаною статтею не передбачено право органу місцевого самоврядування самостійно змінювати цільове призначення земельної ділянки при передачі її у користування, а лише згідно поданого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Вказане спростовує твердження позивача про те, що орган місцевого самоврядування при наявності рішення про зміну цільового призначення міг прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування із зміною цільового призначення не грунтується на нормах Земельного кодексу України. При цьому, оскільки земельна ділянка на момент звернення ОСОБА_1 з заявою вже була сформована та внесена в ДЗК, то наявність лише рішення про зміну цільового призначення без внесення змін в земельний кадастр не є підставою для надання земельної ділянки вже із зміненим кодом цільового призначення.
Окремо відповідач 1 зазначає, що на момент формування земельної ділянки 23.03.2017 коду КВЦПЗ 12.11 не існувало, а тому код КВЦПЗ 12.08 був встановлений правомірно. Зміни до Класифікатора видів цільового призначення земель вступили в дію 11.07.2017, однак жодних вказівок щодо зміни кодів КВЦПЗ раніше встановлених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів не було. Відповідач 1 посилається на ч.ч. 3-5 ст. 20 ЗК України та Додаток 58 до порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, якими унормовано порядок визначення цільового призначення земельної ділянки, зокрема встановленим вид цільового призначення земельної ділянки вважається з моменту прийняття відповідного рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, власником земельної ділянки в межах повноважень, визначених законодавством, та внесення відповідних відомостей про її цільове призначення до Державного земельного кадастру. Крім того, під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій, а не в залежності від нормативно грошової оцінки земель, а тому посилання позивача на наказ Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 та Закон України "Про автомобільні дороги" є недоречним. У додаткових поясненнях зазначено, що відповідно до аб.20 п.3 Класифікатора у разі коли код КВЦПЗ відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі зміни до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення не вносяться. У абз. 12 п. 2 додатку 58 встановлено, що визначення виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою. Відповідач 2 звертає увагу на те, що позивач не надав доказів невідповідності встановленого коду 12.08 виду функціонального призначення території, на якій знаходиться земельна ділянка. Зокрема, відповідно до витягу-схеми функціональної території за чинною містобудівною документацією вказана земельна ділянка відноситься до території комунальних об'єктів, складів і баз, що згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 60 до Порядку) код 12.08 відповідає виду функціонального призначення території транспортно-складської забудови, а тому підстав для внесення змін до відомостей про земельну ділянку немає.
На думку відповідача 1, відповідно до приписів статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, етапі 7 Закону України «Про оренду землі» з моменту набуття відповідачами права власності на нерухоме майно загальною площею 187, 2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача перейшло право користування земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157, на тих самих умовах і в тому самому обсязі (в тому числі з тим же цільовим призначенням).
Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.03.2024 повідомила, що у договорі оренди землі №508/01 від 29.12.2022 допущено описку у зазначенні відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який становить орендну плату у розмірі 6, тоді як фактично у Додатку до договору "Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності грошова оцінка яких проведена на 12.12.2022р. для обслуговування автомийки і кафе" встановлено належний відсоток - 8.
Прокурор в судовому засіданні 03.04.2024 позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 03.04..2024 проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 03.04.2024 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві Хмельницької міської ради, позицію якої повністю підтримав.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/708/23 відсутні.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
Відповідно до п. 2.1 рішення дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 установлено, що розрахунок орендної плати за землю виконує посадова особа управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та перевіряє начальник відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи.
У п. 2.4 вказаного рішення визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії, а також відповідно до фактичного функціонального використання приміщень, будівель, споруд, розташованих на ній, про що орендар має вказати у своїй заяві (клопотанні щодо передачі в оренду земельної ділянки).
У п. 2.12, 3 рішення Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 зобов'язано управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів при підготовці проектів договорів оренди землі передбачати усі умови, передбачені цим рішенням. У випадках, коли нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки змінюється згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначити міського голову особою, уповноваженою підписувати додаткові угоди до договорів оренди землі без прийняття міською радою відповідного рішення.
Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови ОСОБА_4 та начальника управління земельних ресурсів та земельної реформи С.Самишкіна. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (п.п. 5,6 рішення).
До рішення підписано Додаток "Розмір річної орендної плати за землю у м. Хмельницькому", за змістом якого коефіцієнт кратності до розміру земельного податку, що враховується для розрахунку річної орендної плати за землю для розміщення, будівництва та обслуговування об'єктів транспорту - 5,0, для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, об'єктів для миття автомобілів - 8,0.
Згідно п. 5 рішення двадцять восьмої сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 №24 внесено зміни до п. 10 додатку замінивши вираз «-для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, об'єктів для миття автомобілів;" на вираз «-для розміщення, будівництва та обслуговування СТО, підприємств для технічного обслуговування і для ремонту автомобілів, об'єктів для миття автомобілів, для розміщення будівництва та обслуговування павільйонів" (за виключенням п. 2, п. 11).
У Додатку до рішення від 04.03.2015 №24 визначено "Відсотки до нормативної грошової оцінки, що враховується до розрахунку річних орендної плати за землю", в тому числі до п. 2 - 3,0%, п. 10 - 6,8%.
Згідно зі змістом рішень Хмельницької міської ради від 15.12.2021 №122, від 21.12.2022 №54 вирішено продовжити на 2022, 2023 роки дію відсотка від нормативної грошової оцінки, що враховується до розрахунку річних орендної плати за землю, встановленого п. 4 додатку до рішення міської ради від 04.03.2015 №28.
Відповідно до змісту витягу з рішення двадцять дев'ятої сесії Хмельницької міської ради від 13.02.2019 №79 припинено ТОВ "Карго-Сервіс" право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 178 м.кв. кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 відповідно до поданого клопотання ТОВ "Карго-Сервіс" та передано її в запас міста.
За змістом витягу з рішення позачергової сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34 змінено код КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 по вул. Старокостянтинівське шосе, 20/1А з 12.08. - «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» на 12.11. - «для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, яка набрала законної сили встановлено, що матеріалами господарської справи підтверджено, що 22.11.2016 за відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на автомийку і кафе загальною площею 187,2 кв. м. по АДРЕСА_1 . Вказане також, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 №330968904.
За письмовим клопотанням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 від 20.10.2022 року про надання в оренду земельної ділянки в подальшому, п. 7 рішенням Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 фізичним особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано в оренду на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 178 кв. м. для обслуговування автомийки і кафе (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, КВЦПЗ 12.08).
На підставі вказаного рішення, 29.12.2022 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) укладено договір оренди землі №508/01, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендарі приймають у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення позачергової двадцять першої сесії міської ради від 25.11.2022 №34 із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, яка розташована в АДРЕСА_1 .
У п. 2 договору передбачено, що в оренду передається (передаються) земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 178 м.кв.
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - одна одноповерхова капітальна нежитлова будівля, а також інші об'єкти інфраструктури - проходи та площадки площею 63 м.кв. (п. 3 договору).
В п. 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок), кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 на дату укладення договору становить 65115,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто п'ятнадцять грн. 00 коп.).
Договір укладено на 10 (десять) років до 23.12.2032р. Після закінчення строку дії договору, на який його було укладено, поновлення договору оренди землі здійснюється згідно із правилами встановленими ст. 322 Закону України «Про оренду землі» (п. 8 договору).
Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарями у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» та розмірі 4 057,00 грн. (чотири тисячі п'ятдесят сім грн. 00 коп.) в рік, що становить 6 (шість) відсотків під приміщення автомийки і кафе, 3 (три) відсотки під проходами та площадками від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з них орендна плата ОСОБА_2 складає 2 028,50 грн. (дві тисячі двадцять вісім грн. 50 коп.), орендна плата ОСОБА_1 складає 2 028,50 гри. (дві тисячі двадцять вісім грн. 50 коп.) на визначений у договорі рахунок.
У п. 10 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та. комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).
Як убачається із п. 15 вказаного договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування автомийки і кафе.
Цільове призначення земельних ділянок згідно КВЦПЗ - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (12.08), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 16 договору).
Згідно з умовами п. 37 договору дія договору припиняється, в тому числі у разі смерті фізичних осіб - орендарів. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія поговору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадковою знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі (земельних ділянок) в односторонньому порядку не допускається (п. 38, 39 договору).
У п. 40 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичних осіб - орендарів є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Право на орендовану земельну ділянку (земельні ділянки) у разі смерті фізичних осіб - орендарів, засудження або обмеження їх дієздатності за рішенням суду не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку (земельні ділянки) разом з орендарями.
Договір оренди землі №508/01 від 29.12.2022 підписано усіма сторонами та скріплено відтиском печатки Хмельницької міської ради.
Сторонами підписано Додатки до договору "Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності грошова оцінка яких проведена на 12.12.2022р. для обслуговування автомийки і кафе", за змістом яких:
- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 115 м.кв. з відсотком від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 8,0 становить 3365,68 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 63 м.кв. з відсотком від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3,0 становить 691,32 грн., ставка земельного податку, встановлена Податковим кодексом України, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1,0;
- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 57,5 м.кв. з відсотком від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 8,0 становить 1682,84 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 31,5 м.кв. з відсотком від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3,0 становить 345,66 грн., ставка земельного податку, встановлена Податковим кодексом України, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1,0.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок наведеного у листі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.12.2022, нормативна грошова оцінка кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:03:004:0157 складає 65115 грн.
У кадастровому плані земельної ділянки передбачено капітальна одноповерхова будівля КН - 0,0115, землі під проходами та площадками - 0,0063, всього - 0,0178. У акті визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) також визначено загальну площу земельної ділянки - 178 м.кв.
На підставі договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 та рішення Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34, між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 ОСОБА_1 29.12.2022 підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 178 м.кв. кадастровий номер 6810100000:03:004:0157. У акті вказано, що земельна ділянка відповідає умовам договору та придатна для використання за цільовим призначенням.
01.11.2022 проведено державну реєстрацію речового права ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0178 га з датою державної реєстрації речового права 29.12.2022 та датою закінчення дії речового права 29.12.2032. Землі, які використовуються для транспорту - 0,0113 та 0,0065. Вказані відомості підтверджують витягом з Поземельної книги від 02.08.2023.
Згідно зі змістом відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, площа: 0,0178 га; адреса: АДРЕСА_1 ; категорія земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: обслуговування автозаправної станції №2 по Старокостянтинівському шосе 20, цільове призначення: 12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; форма власності: комунальна; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 01.03.2017; орган, який зареєстрував земельну ділянку: Відділ у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 23.03.2017; вид права: право власності; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Хмельницька міська рада.; форма власності: комунальна. Вказані відомості узгоджують з доданим витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.07.2023 №НВ-0001321352023.
Згідно з довідкою ФОП Юдаєвої І.В. інженер з технічної інвентаризації нерухомого майна повідомляє, що під час проведення поточної інвентаризації об'єкта житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що було проведене перепланування без порушення зовнішніх стін існуючої будівлі і на сьогоднішній день використовується під авто мийку і кафе. Загальна площа вищезазначеної будівлі складає 187,2 м кв.
Водночас у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.08.2023 №341336825 передбачено у описі типу об'єкта автомийка і кафе загальною площею 187,2 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 . У додаткових відомостях зазначено, що під час проведення поточної інвентаризації встановлено, що було проведено перепланування без порушення зовнішніх стін існуючої будівлі і на сьогоднішній день використовується під автомийку і кафе. Загальна площа вищезазначеної будівлі складає 187.2 кв.м.
У розділі "Інформація про зміни об'єкта речового права" вищевказаної інформаційної довідки зазначено про проведену 22.11.2016 державну реєстрацію змін до Реєстру (07.04.2017) щодо відомостей про об'єкт нерухомого майна: будівля "Б-І" площею 145,0 кв.м., об'єкт житлової нерухомості: Ні, зокрема змінено на автомийка і кафе загальною площею 187.2 кв.м., об'єкт житлової нерухомості: Ні. Загальна площа (кв.м): 145 змінено на Загальна площа (кв.м): 187,2.
В той час як у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.08.2023 №341330983 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.07.2023 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 визначено в описі об'єкта: 0,0178 га.
До матеріалів справи додано копії Плану зовнішніх меж земельної ділянки, витягу з рішення двадцять п'ятої сесії від 13.02.2019 №79, протоколу №12 від 17.11.2016, заяви від 17.11.2016, технічного паспорту на приміщення від 28.11.2005, витягу з Поземельної книги, рішень Хмельницької міської ради від 12.12.2012 №75, від 27.02.2013 №66, від 24.04.2013 №56, від 27.01.2016 №49, від 29.12.2016 №7, від 14.12.2018 №74, від 11.12.2019 №94, від 23.12.2020 №109, від 21.12.2022 №54, заяв та клопотань ОСОБА_1 від 27.12.2016, від 03.08.2018 та від 06.09.2018, листів Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 30.01.2017, від 05.09.2017, від 15.08.2018, від 03.10.2018, від 01.07.2019, роздруківки з веб-сайту стосовно автомийки "Robot Wash".
Відповідно до долученого до матеріалів справи перекладеного нотаріусом міста Кармієль, Ізраїль свідоцтва від 03.12.2023 про смерть, виданого Управлінням реєстрації населення та еміграції Міністерства Внутрішніх Справ, датою смерті Кутасевича Ігоря визначено 29.10.2023, що зареєстровано у книзі реєстрації актів про смерть за 2023 рік.
Ухвалою суду від 20.03.2024 провадження у справі №924/708/23 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в частині вимог до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення в частині, визнання недійсним договору оренди землі закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави до Хмельницької міської ради та ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 щодо встановлення коду класифікації видів цільового призначення земель 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (додаток 2 до рішення); визнання недійсним договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022, обґрунтував свої вимоги недотриманням Хмельницькою міською радою норм чинного законодавства, оскільки передана в оренду спірна земельна ділянка в силу закону належить до земель з іншим цільових призначенням аніж визначено у рішенні та договорі.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Положеннями ч. 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою, а також подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно висновку Конституційного Суду України, наведеного у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття «інтереси держави» є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.
Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтовує прийняттям органом місцевого самоврядування (Хмельницькою міською радою) незаконного, на його думку, рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 ЗК України, ст. 2 Закону України «Про охорону земель».
За текстом позовної заяви прокурор зазначає, що в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому територіальна, громада є стороною спору, рішення якої оскаржується, органи Державної, служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не здійснюють передбачених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» повноважень державного контролю (нагляду) за використанням та охороною земель. Зважаючи на вказані обставини, Верховний Суд дійшов висновку про те, що в таких правовідносинах Держгеокадастр не наділений законодавством повноваженнями на звернення в інтересах держави з позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування. А відтак, суд визнав, що прокурор за таких обставин має право звертатися до суду на захист інтересів держави як самостійний позивач відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.
Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 по справі №910/5201/19.
Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо орган місцевого самоврядування приймає рішення всупереч закону та інтересам мешканців міста та Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених державних інтересів шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку відповідний орган - Хмельницька міська рада набуває статусу відповідача.
Наявність представницького органу у територіальної громади не може позбавляти прокурора права, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», захищати порушені інтереси держави.
Таким чином, суд погоджується з тим, що прокурор має право на звернення до суду із даним позовом, оскільки в даному випадку прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництва інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.
При цьому прокурор подав позов для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, самим органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в оренду, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах, правильно вказавши, що Хмельницька міська рада, яка не вчинила дій для виправлення допущеного порушення, у такій справі має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.
Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави та звернення прокурора з даним позовом до суду, який направлено виключно на захист охоронюваних законом інтересів держави.
За приписами ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 ЗК України).
Положеннями ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень міської ради в галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За приписами ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки
Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
У ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
За змістом ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Положеннями до 3 ст. 124 ЗК України визначено спеціальний порядок передачі земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам та юридичним особам.
Відповідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
За приписами ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Такими випадками згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України є: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
За змістом доданих до матеріалів справи матеріалів, відповідач 2 неодноразово зверталась до Управління земельних ресурсів та земельної реформи з заявами і клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 188 м.кв., однак матеріали повертались на доопрацювання та було рекомендовано здійснити заходи щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди шляхом подання відповідного клопотання.
22.11.2016 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на автомийку і кафе загальною площею 187,2 кв. м. по АДРЕСА_1 . Вказане також, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.05.2023 №330968904.
З матеріалів справи встановлено, що 23.03.2017 Відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 0,0178 га за адресою: АДРЕСА_1 та цільовим призначенням 12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Власником визначено Хмельницьку міську раду, що підтверджується відомостями про земельну ділянку та узгоджується з доданим витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.07.2023 №НВ-0001321352023.
За письмовим клопотанням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 від 20.10.2022 року про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування приміщення автомийки код КВЦПЗ:12.08 в подальшому, згідно з п. 7 рішення Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 фізичним особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано в оренду на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 площею 0,178 кв. м. для обслуговування автомийки і кафе (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій).
На підставі вказаного рішення, 29.12.2022 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (орендарі) укладено договір оренди землі №508/01, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендарі приймають у строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення позачергової двадцять першої сесії міської ради від 25.11.2022 №34 із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, яка розташована в АДРЕСА_1 .
01.11.2022 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 за ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .
Водночас, за змістом витягу з рішення позачергової сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34 змінено код КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 по АДРЕСА_1 з 12.08. - «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» на 12.11. - «для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів.
Судом встановлено, що рішення позачергової сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34, яким змінено код КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 є чинним, однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження його виконання, зокрема не внесено змін до Державного земельного кадастру про земельну ділянку стосовно нового виду цільового призначення спірної земельної ділянки - 12.11. - «для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів.
У п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Згідно з п. 5 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
У п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення вищевказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
За приписами частини дев'ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Зокрема, 23.03.2017 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, площею 0,0178 га та видом цільового призначення 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.
У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж
Відповідно до п. б) ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
Як встановлено з матеріалів справи, станом на дату прийняття рішення Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 та в подальшому укладення договору оренди землі від 29.12.2022 №508/01, у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку містились відомості про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157 "12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" та площу 0,0178 га, з огляду на що судом не вбачається невідповідності у внесеній інформації у оскаржувані документи індивідуальної дії.
Згідно з ч. ч. 3-5 ст. 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови (п. 17 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Відповідно до п. 1211 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо її цільового призначення здійснюється згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, наведеними у додатках 58-60.
У пункті 2 Додатку 58 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, передбачено, що під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.
Встановленим вид цільового призначення земельної ділянки вважається з моменту прийняття відповідного рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, власником земельної ділянки в межах повноважень, визначених законодавством, та внесення відповідних відомостей про її цільове призначення до Державного земельного кадастру.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються у випадках, установлених законодавством, у межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 затверджено Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Додаток 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами внесеними Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №261, у яких визначено доповнити позицію 12 секції J "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення": новим підрозділом 12.11 такого змісту: Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, кф - 2,5.
Такий же коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки 12.11 визначено у Додатку 8 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 03.11.2021 №1147.
У пункті 3 Додатку 58 до Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено, що зміна виду цільового призначення земельної ділянки відповідно його коду та назви здійснюється згідно з вимогами статті 20 Земельного кодексу України.
Оскільки під час внесення до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру, до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональне призначення території, зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектом землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
У разі коли код КВЦПЗ відповідає коду виду цільового призначення, зазначеному у Класифікаторі зміни до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення не вносяться.
Судом враховуються додаткові пояснення відповідача 1, за змістом яких на момент формування земельної ділянки 23.03.2017 коду КВЦПЗ 12.11 не існувало, а тому код КВЦПЗ 12.08 був встановлений правомірно, при цьому, позивач не надав доказів невідповідності встановленого коду 12.08 виду функціонального призначення території, на якій знаходиться земельна ділянка. Зокрема, відповідно до витягу-схеми функціональної території за чинною містобудівною документацією вказана земельна ділянка відноситься до території комунальних об'єктів, складів і баз, що згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 60 до Порядку) код 12.08 відповідає виду функціонального призначення території транспортно-складської забудови, а тому підстав для внесення змін до відомостей про земельну ділянку немає.
Судом взято до уваги, що згідно витягу з рішення позачергової сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 №34 змінено код КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:03:004:0157 по вул. Старокостянтинівське шосе, 20/1А з 12.08. - «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» на 12.11. - «для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» відповідно до поданого клопотання Управління земельних ресурсів, однак останнє фактично не було виконане в частині внесення змін коду КВЦПЗ спірної земельної ділянки до відомостей Державного земельного кадастру.
Враховуючи, що зміна виду цільового призначення спірної ділянки вважається такою, яка не відбулась у зв'язку з не внесенням відповідних змін до відомостей Державного земельного кадастру, а також узгодженість змісту рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 актуальним даним Державного земельного кадастру, відсутність достатніх підстав для зміни до відомостей про земельну ділянку щодо її цільового призначення, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 щодо встановлення коду класифікації видів цільового призначення земель 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (додаток 2 до рішення)
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним закріплені у статті 208 ГК України.
Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Аналогічні положення містить цивільне законодавство.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 стаття 216 ЦК України).
У ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Прокурор обгрунтовує необхідність визнання недійсним договору оренди землі №508/01, укладеного 29.12.2022 між Хмельницькою міською радою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внаслідок невідповідності вимогам законодавства його істотних умов, зокрема про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п. 5 договору), орендну плату (п. 9 договору) та цільове призначення земельної ділянки (п. 16 договору). Окремо позивач зазначає про невідповідність площі спірної земельної ділянки (178 м.кв.) та площі нерухомого майна об'єкта нерухомого майна «автомийка і кафе», який становить 187,2 кв.м. та застосованого коефіцієнт кратності відсотків стосовно усієї площі земельної ділянки у договору оренди.
Судом враховуються пояснення представника відповідача 1 щодо допущення у договорі оренди землі №508/01 від 29.12.2022 описки у зазначенні відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який становить орендну плату у розмірі 6, тоді як фактично у Додатку до договору "Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності грошова оцінка яких проведена на 12.12.2022р. для обслуговування автомийки і кафе" встановлено належний відсоток - 8.
З приводу розбіжностей у площі земельної ділянки та площі нерухомого майна розташованого на ній, суд звертає увагу на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157, площею: 0,0178 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 була вже сформованою, а тому прокурором не доведено, що нерухоме майно ОСОБА_1 розташоване на спірній земельній ділянці повністю, а не його частина.
Водночас, звертається увага прокуратури на те, що обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона, покладається на відповідного учасника процесу, прокурор висновку експертизи з вищеозначеного питання до матеріалів справи не надав та клопотання про проведення останньої після відкриття провадження в межах справи не заявляв, а подані до матеріалів справи докази не дають можливості встановити яка частина майна Кутасевичів розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:03:004:0157.
Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018р. у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 488/5027/14-ц).
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Позиція узгоджується з висновками Великої палати Верховного Суду викладеними у постанові від 02.08.2023№ 924/1288/21.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75. рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005р.).
Водночас, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що зазвичай, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5., 5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі №310/11024/15-ц).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібну правову позицію сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019р. у справі №48/340, від 22.10.2019р. у справі № 923/876/16 та інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021р. у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021р. у справі № 910/2861/18.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі №925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021р. у справі №910/10011/19).
Враховуючи, що задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 не призведе до відновлення прав та/або законних інтересів територіальної громади міста Хмельницького, суд дійшов висновку про неналежний та неефективний спосіб захисту обраний прокурором.
В даному випадку, якщо прокуратура вважає, що окремими пунктами договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 порушуються інтереси та права територіально громади міста Хмельницького, належить звернутись з позовом про зобов'язання внести зміни до умов відповідного договору оренди землі.
Суд також враховує, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.
Однак у даній справі застосування реституції не вбачається можливою, оскільки нерухоме майно використовувалось та орендна плата за його використання сплачувалась.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Окремо судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі “Трофимчук проти України” Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа “Руїс Торіха проти Іспанії”).
З урахуванням того, що підстав для визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7 судом не встановлено, оскільки позовна вимога прокуратури про визнання недійсним договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 у більшій мірі пов'язана та випливає з позовної вимоги про незаконність рішення позачергової двадцять першої сесії Хмельницької міської ради від 25.11.2022 №34 в частині пункту 7, у задоволенні якої відмовлено, а також встановлення судом неналежності та неефективності обраного прокуратурою способу захисту, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №508/01 від 29.12.2022 суд вважає за належне відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст рішення складений та підписаний 05.04.2024.
Суддя А.М. Яроцький