ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.04.2024Справа № 910/19436/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" до Міністерства оборони України про стягнення 46259000,00 грн., за участю представника позивача - Тінькова Д.Л., представника відповідача - Хатунцевої І.В.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (надалі - «Товариство») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (надалі - «Міністерство») про стягнення 46 259 000,00 грн. боргу за Державним контрактом №403/1/22/332 від 01.11.2022 на підставі ст. ст. 203, 217, 509, 510, 525, 526, 610, 625, 628, 629 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання ухвали.
28.12.2023 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.02.2024.
19.01.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву від 5 липня 2023 року, у якому він вказав, що Товариство, як і будь-який суб'єкт господарювання, веде підприємницьку діяльність на власний ризик. Відтак, позивач повинний був передбачати можливість зміни курсу валют та можливість самостійного розрахунку зі своїм іноземним контрагентом. При цьому, Міністерство зазначило, що відшкодування витрат Товариства здійснюється по факту поставки всього товару лише у разі, коли останній не був оплачений, і такі фактичні витрати включаються саме до остаточного розрахунку. В іншому випадку, перерахунок ціни товару фактично є збільшенням ціни контракту, яка відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» не може бути змінена в бік збільшення зобов'язань.
05.02.2024 представником позивача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке не розглядалося судом у зв'язку з його подальшим відкликанням заявником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 03.04.2024 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткового перерахування відповідачем грошових коштів на суму 12 217 100,00 грн., яке враховано судом під час ухвалення рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2022 між Міністерством та Товариством укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №403/1/22/332 (надалі - «Контракт»), за умовами якого останнє зобов'язалося поставити з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену в специфікації товару (додаток № 1 до контракту), що постачається з метою забезпечення відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а Міністерство - прийняти та оплатити зазначену продукцію.
Відповідно до пункту 2.1 Контракту вартість (ціна) товару за вказаним правочином на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі калькуляції витрат, сформованої Товариством відповідно до вимог Постанови № 335. Товариство підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за даним контрактом враховані всі податки та збори, адміністративні, загальновиробничі, операційні та інші витрати, пов'язані з виконанням даної угоди. Сторони погоджуються, що відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Товариство.
Вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 407 234 100,00 грн. без ПДВ. Сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару після укладення контракту не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України, як виключення, з метою недопущення зриву його виконання та безперебійного забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах стримування збройної агресії російської федерації проти України. Письмове звернення однієї зі сторін контракту з обґрунтуванням підстав (з доданням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару повинно бути отримане іншою стороною у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку поставки товару. Істотні умови контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема, обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Міністерства, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим контрактом у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування - пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в контракті (пункти 2.2 та 2.3 зазначеної угоди).
За умовами пункту 2.4 Контракту зміна вартості (ціни) товару за ним не допускається, якщо такий товар повністю оплачено або коли сторони повністю виконали свої зобов'язання, передбачені даним правочином. Вартість (ціна) товару за цим контрактом не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов'язань в частині: неналежного виконання контракту з вини Товариства чи прострочення ним строків постачання товару; здійсненої попередньої оплати.
Відповідно до пункту 2.6 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати Міністерством поставленого товару протягом 15-ти банківських днів після пред'явлення Товариством: рахунку на оплату товару, акта приймання-передачі військового майна (за формою згідно з додатком № 22 до Інструкції з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства від 17 серпня 2017 року № 440), повідомлення-підтвердження про отримання тa оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку, за формою, встановленою наказом Міністерства від 31 грудня 2016 року № 757, видаткової накладної з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари; сертифікатів якості товарів (партії) з обов'язковим зазначенням дати виготовлення товарів, сертифікатів походження товарів, а також підписання сторонами акта приймання-передачі товару (за умови наявності (надходження) бюджетних коштів на рахунки Міністерства).
На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків. У разі непередачі Товариством товаросупровідних документів відповідно до умов цього контракту, або якщо зазначені документи не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством України, або містять помилки, Міністерство має право затримати оплату товару (без нарахування та сплати будь-яких штрафних санкцій) до моменту, коли зазначені документи будуть йому передані, коли помилки будуть виправлені або документи будуть приведені у відповідність до чинного законодавства України (пункти 2.7. та 2.8 Контракту).
Відповідно до пункту 2.9 Контракту за рішенням Міністерства розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати в розмірі до 97% від вартості (ціни) товару на момент підписання контракту на строк не більше як один місяць з дати перерахування коштів на рахунок Товариства. У разі здійснення попередньої оплати, товар поставляється не пізніше строку поставки, зазначеного у специфікації.
Приймання вантажоодержувачем товарів за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням акта приймання-передачі. Датою виконання Товариством зобов'язань щодо поставки товару - є дата затвердження акта приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання умов контракту - є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (пункти 3.1 та 3.4 Контракту).
Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 (пункт 10.1 Контракту в редакції додаткової угоди від 23.12.2022 №1).
У специфікації (додаток №1 до контракту) сторони погодили асортимент, кількість, вартість та строк поставки товару, а саме: постріли до зенітних гармат калібру 23 міліметра до ЗУ-23-2, ЗСУ-23-4: 23х152 мм постріл БЗ з бронебійно-запалюючим снарядом номенклатурний номер НАТО 1305-50-001-1898, у кількості 390 000 штук, загальною вартістю 407 234 100,00 грн. (1 044,19 грн. за одиницю). Строк поставки - до 25.11.2022.
Для виконання Державного контракту 15.07.2022 року між Державним підприємством "Українська бронетехніка" та з іноземним постачальником «MOS Consulting Sp. z o.o.» укладено зовнішньоекономічний контракт №MOS-U-150722.
Як зазначив позивач, зовнішньоекономічний контракт був підписаний заздалегідь, так як вже на той час велися перемовини з Міністерством оборони України щодо постачання товарів, які є предметом Державного контракту. Тому, з метою бронювання номенклатури товарів іноземним постачальником та отримання дозвільних документів на імпорт в Україну товарів, був підписаний зовнішньоекономічний контракт. Отримання дозвільних документів (експортні, імпортні та транзитні ліцензії) займає достатньо тривалий період часу, тому (зазвичай) з метою скорочення строків постачання товарів оборонного призначення, зовнішньоекономічні контракти укладаються ще на стадії проведення переговорів з державним замовником.
На виконання умов контракту Міністерство за рахунком Товариства, надісланим листом останнього від 01.11.2022 за №01112022-12, здійснило попередню оплату продукції в розмірі 395 017 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від №403/1/725 від 10.11.2022 (оплачено через систему казначейства 14.11.2022).
Товариство поставило, а Міністерство прийняло замовлений товар згідно кількості, вказаної в специфікації до Контракту, що підтверджується видатковими накладними №409 від 18.11.2022 на суму 220 802 137,92 грн. та №410 від 22.11.2022 на суму 220 473 862,08 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 46 259 000,00 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі №755/6962/19.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.03.2020 у справі № 456/2946/17.
Укладений між сторонами контракт є чинним, докази розірвання чи припинення його дії на час розгляду судом даного спору відсутні, так само як і відсутні підстави для визнання його недійсним.
Як встановлено судом раніше, Товариством належним чином були виконані умови Контракту в частині своєчасної поставки замовленого товару, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №409 від 18.11.2022 на суму 220 802 137,92 грн. та №410 від 22.11.2022 на суму 220 473 862,08 грн.
При цьому, від імені Міністерства такі накладні підписані уповноваженою особою з проставленням печатки Міністерства, що свідчить про погодження останнім умов поставки, в тому числі, в частині вартості такого товару.
Твердження відповідача що позивачем був змінений розмір ціни Контракту та неправомірно збільшено вартість поставленого товару судом не приймається до уваги з огляду на таке.
Так, у пункті 2.3 Контракту сторони прямо передбачили, що вартість (ціна) товару після укладення контракту не переглядається, окрім випадків прямо передбачених законодавством України та визначили вичерпний перелік випадків, коли ціна товару може переглядатися, а саме: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, в разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Міністерства, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим контрактом у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування - пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в контракті.
Тобто, умовами Контракту, який зі сторони відповідача був підписаний без зауважень, сторони прямо передбачили можливість зміни вартості товару після його укладення у випадку зміни курсу іноземної валюти.
Із матеріалів справи та тверджень позивача, з якими суд погоджується, вбачається, що ціна, зазначена в Контракті, прямо залежала від курсу євро по відношенню до гривні, оскільки виробником замовленого Міністерством товару було іноземне підприємство («MOS Consulting Sp. z o.o.»).
Також матеріалами справи підтверджується, що після отримання позивачем передоплати від Міністерства, відбулася зміна курсу закупівлі євро по відношенню до гривні для виконання зобов'язання Товариства з придбання замовленого відповідачем товару за міжнародним контрактом.
Як встановлено судом раніше, відповідно до пункту 2.1 Контракту вартість (ціна) товару за вказаним правочином на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі калькуляції витрат, сформованої Товариством відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану".
Згідно з п. 1 вказаної постанови (чинної, на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що:
на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
продовження строку дії державного контракту (договору) та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в державному контракті (договорі);
зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в державному контракті (договорі);
продовження у 2023 році строку виконання зобов'язань щодо надання Збройним Силам послуг з організації харчування за державним контрактом (договором) на строк, достатній для укладення нового державного контракту (договору), але не більше ніж на 90 днів, з можливим збільшенням обсягу надання послуг та суми державного контракту (договору) (без збільшення ціни за одиницю кожного окремого продукту харчування та/або за комплект таких продуктів, зазначених у каталозі, та/або за надання послуг з організації харчування) у межах видатків на харчування, передбачених Міністерству оборони у державному бюджеті на 2023 рік.
Тобто, не тільки умовами укладеного Контракту, а і нормами чинного законодавства України передбачено можливість зміни ціни товару, що постачається з метою гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, про що сторони були обізнані.
Більше того, збільшення ціни поставленого товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти було достеменно відомо самому Міністерству, яке прийняло поставлений позивачем товар на загальну суму 441 276 000,00 грн., підписавши видаткові накладні №409 від 18.11.2022 та №410 від 22.11.2022.
Встановлені судом обставини дають підстави для висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Згідно з ст. 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
З огляду на вказане, дії відповідача щодо непідписання акту приймання-передачі отриманого майна після фактичного його приймання за видатковими накладними (які є первинними бухгалтерськими документами) із встановленою в них ціною суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.
Більше того, у випадку непогодження відповідачем визначеної у видаткових накладних вартості товару, Міністерство мало повернути поставлений товар та не використовувати його з метою оборонного призначення, проте відповідні дії відповідачем вчинені не були, що розцінюється судом як погодження останнім належного виконання позивачем зобов'язань за Контрактом.
Вказані дії явно свідчать, по-перше, про обізнаність Міністерства із можливістю зміни вартості товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти як в силу чинного законодавства України, так і в силу положень Контракту, а, по-друге, про належне приймання виконаного Товариством зобов'язання.
З урахуванням всього вище викладеного суд погоджується з твердженнями позивача про неправомірність відмови відповідача відшкодовувати витрати Товариства в складі ціни поставленого товару внаслідок зміни курсу іноземної валюти, а також вважає доведеним факт поставки Товариством на користь Міністерства замовленого товару на загальну суму 441 276 000,00 грн.
Як встановлено судом раніше, на виконання Контракту Міністерство за рахунком Товариства, надісланим листом останнього від 01.11.2022 за №01112022-12, здійснило попередню оплату продукції в розмірі 395 017 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від №403/1/725 від 10.11.2022 (оплачено через систему казначейства 14.11.2022).
Таким чином, заборгованість за поставлений товар станом на момент звернення до суду із даним позовом становила 46 259 000,00 грн., і строк виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару станом на момент звернення до суду із позовом настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 46 259 000,00 грн. на підставі Контракту станом на момент звернення до суду із позовом. Вказана заборгованість відповідачем не спростована.
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Так, під час розгляду даної справи позивачем долучено до матеріалів справи докази часткового погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 12 217 100,00 грн., а саме платіжну інструкцію №403/1/156 від 22.03.2024.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду даної справи, предмет спору у справі щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 12 217 100,00 грн. відсутній, оскільки погашення боргу відповідачем відбулося після звернення до суду та направлення відповідачу даної позовної заяви.
За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог Товариства про стягнення з Міністерства заборгованості у розмірі заборгованості у розмірі 12 217 100,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині (стягнення заборгованості у розмірі 34 041 900,00 грн.) права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені відповідачем, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на викладені вище обставини.
У зв'язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у розмірі 693 885,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (03057, м. Київ, вул. Довженка Олександра, 18, код 31410901) 34 041 900 (тридцять чотири мільйона сорок одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп. за фактично поставлені товари оборонного призначення за Державним контрактом №403/1/22/332 від 01.11.2022 та 693 885 (шістсот дев'яносто три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору.
Провадження в частині позовних вимог про стягнення 12 217 100, 00 грн. закрити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.04.2024.
Суддя С.О. Чебикіна