номер провадження справи 26/14/23
14.03.2024 Справа № 908/1336/23(908/3482/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Приватного підприємства “Максфорт”, код ЄДРПОУ 40907474 (69068, м. Запоріжжя, вул. Академіка Ф.М. Муравченка, 5)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант”, код ЄДРПОУ 40489516 (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, офіс 4)
про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 04.01.2021 року № 02/01-2021
в межах справи № 908/1336/23
про банкрутство - Приватного підприємства “Максфорт”, код ЄДРПОУ 40907474 (69068, м. Запоріжжя, вул. Академіка Ф.М. Муравченка, 5)
кредитор - Фізична особа-підприємець Крамаренко Богдан Юрійович, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
ПозивачГришко Іван Іванович (в режимі відеоконференції)
ВідповідачБезух Андрій Миколайович (в залі суду)
Господарським судом Запорізької області винесено рішення у справі № 908/1336/23(908/3482/23) від 30.01.2024, яким: позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення Договір про надання юридичних послуг № 02/01-2021 від 04.01.2021, укладений між Приватним підприємством “Максфорт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант” на користь Приватного підприємства “Максфорт” судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
До суду 07.02.2024 надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2024 заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.
Ухвалою суду від 12.02.2024 заяву представника позивача Гришка І.І. про поновлення строку задоволено та поновлено пропущений процесуальний строк на подачу доказів понесення судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.02.24 об 11:45 год.
До суду 20.02.2024 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, у зв'язку з перебуванням останнього на лікарняному.
Судове засідання 20.02.2024 не відбулось, з технічних причин.
Ухвалою суду від 20.02.2024 відкладено судове засідання на 07.03.2024р. о 10-15, в режимі відеоконференції.
У судове засідання 07.03.2024 позивач не направив свого представника, про що повідомлений своєчасно та належним чином.
Ухвалою суду від 07.03.2024 відкладено судове засідання на 14.03.2024р. о 10-45, в режимі відеоконференції.
До суду від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву та пояснення до відзиву. Зазначені документи залучені судом до матеріалів справи. Представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи: Додаткову угоду №1 від 01.11.2023 до Договору №17/07-23 про надання правової допомоги, укладену між Адвокатським об'єднанням «Аксіома» та Приватним підприємством «Максфорт», опис наданих послуг адвоката, акт №АО-3482/23 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 115 000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), у додатковій постанові від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 у справі № 910/3929/18 та інших.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В контексті викладеного суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 115 000, 00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Враховуючи викладене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 115 000,00 грн не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.
З урахуванням викладеного суд вважає неспівмірним та явно завищеним розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Стягнення адвокатських витрат у заявленому розмірі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності, справедливості і становитиме надмірний тягар для відповідача, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката має бути зменшено до 20 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридичне агентство “Діамант”, код ЄДРПОУ 40489516 (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, офіс 4) на користь Приватного підприємства “Максфорт”, код ЄДРПОУ 40907474 (69068, м. Запоріжжя, вул. Академіка Ф.М. Муравченка, 5) витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
Видати наказ.
Судове рішення складено 05.04.24.
Суддя О.О. Юлдашев