Справа 688/1610/24
№ 1-кс/688/803/24
Ухвала
про накладення арешту на майно
04 квітня 2024 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000562 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про арешт майна,
встановив:
Старший слідчий відділення розслідування злочинів скоєних, проти життя та здоров'я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000562 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 02.04.2024 року, близько 20:40 год, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час спільного вживання спиртних напоїв, наніс останньому декілька ударів дерев'яною битою в ділянку голови та обличчя, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому лобної кістки, гратчастої кістки, верхньої щелепи зліва, кісток носа зі зміщенням, гемополісинуситу, які за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
02.04.2024 за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024244000000562 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
03.04.2024 року до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, звернувся свідок ОСОБА_7 , який добровільно видав для долучення до матеріалів кримінального провадження №12024244000000562 від 02.04.2024 року, належну йому хустину білого кольору на поверхні якої наявна речовина бурого кольору зовні схожа на кров, якою він витирав обличчя потерпілому ОСОБА_6 під час надання йому медичної допомоги.
Постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 від 03.04.2024 року, вищевказана хустинка визнана речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
На даний час для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного злочину, зокрема для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, проведення всіх необхідних експертиз, зокрема судово-імунологічної експертизи, встановлення завданих збитків, виникла необхідність у його арешті, оскільки вона являються предметом вчинення злочину, а отже є доказом у кримінальному провадженні.
Подальше використання вище вказаної хустинки власником або володільцем може призвести до спотворення або знищення слідів кримінального правопорушення, які наявні на вказаній речі, як доказу у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора та слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що хустинка білого кольору, на поверхні якої наявна речовина бурого кольору зовні схожа на кров, яку добровільно видав ОСОБА_7 , визнано речовим доказом, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження ним.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В частині вимог клопотання, щодо заборони стороні захисту відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном, на яке накладається арешт, відмовити, оскільки слідчим не конкретизовано коло осіб, яких стосується така заборона.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчий суддя враховує приписи, наведені у ч.3 ст.132 КПК України, відповідно до яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024244000000562 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про арешт майна, - задовольнити частково.
Накласти арешт на хустину білого кольору, на поверхні якої наявна речовина бурого кольору зовні схожа на кров, заборонивши ОСОБА_7 , відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, що є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково до слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшим слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8