вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/4473/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Пантелієнка В.О.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 13.02.2024)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 13.02.2024) затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 на умовах викладених в оскаржуваній ухвалі.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 та направити справу до Господарського суду міста Києва для повторного розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 910/4473/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4473/21 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
28.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4473/21.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 258 ГПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
А відтак, у даному випадку за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить - 3 028,00 грн.
Однак, всупереч приписам ст. 258 ГПК України, скаржником до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 не додано документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
За змістом ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.
Разом з тим, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника апеляційної скарги.
В силу ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, скаржником до апеляційної скарги не було додано доказів її надсилання Акціонерному товариству «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби електронний кабінет відсутній, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Також слід зазначити, що оскаржувана ухвала у справі № 910/4473/21 постановлена Господарським судом міста Києва 22.01.2024 повний текст якої складено і підписано 13.02.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21, була надіслана скаржником 29.02.2024 (трек-номер 0103332959542).
Статтею 119 ГПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
У апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби просить суд, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що останній отримав копію ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 - 19.02.2024.
Однак, дане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 вважається необґрунтованим, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби отримало оскаржувану ухвалу 16.02.2024.
З огляду на вище викладене, скаржнику було відомо про постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 щонайменше з 16.02.2024.
При цьому Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби не зазначає обставин щодо неможливості подання апеляційної скарги з 16.02.2024, оскільки саме в цей день останнім було отримано копію оскаржуваного судового рішення, а відтак, в силу ч. 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга має бути подана до 26.02.2024.
Окрім того, скаржник є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб'єкта господарювання.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 у розмірі 3 028,00 грн; 2) докази надсилання копії скарги Акціонерному товариству «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 ; 3) докази реєстрації Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби електронного кабінету; 4) вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/4473/21 - залишити без руху.
2. Роз'яснити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.
3. Попередити Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
В.О. Пантелієнко