вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/9098/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Михайленко С.О.
за участю:
Представник позивача: адвокат Левковська К.Ю. (поза межами суду) - ордер серія АЕ № 1187804 від 22.05.2023;
Представник відповідача: адвокат Зінченко О.М. (в залі суду) - довіреність № 170-Д від 29.12.2023;
від третіх осіб: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023
(повний текст складено 14.02.2023)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023
(повний текст складено 06.03.2023)
у справі № 910/9098/22 (суддя Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 8 641 518,99 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 8 641 518,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за Договором від 26.12.2019 № 1521/01, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 641 518,99 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9098/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/9098/22 провадження у справі в частині стягнення 2 171 978,75 грн закрито. Решту вимог задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» заборгованість в сумі 6 244 800,58 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 93 672,00 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/9098/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» витрати на правову допомогу в сумі 46 972,30 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 01.03.2023 Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/9880/22 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевий господарський суд ухвалив рішення за неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме строк, з якого настає зобов'язання щодо оплати 100% заборгованості за куплену електричну енергію та існування форс-мажорних обставин.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» в судовій справі № 910/9098/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Пономаренка Є.Ю., Барсук М.А.
15.03.2023 Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/9098/22, в якій просило ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу повністю.
Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення зводяться до того, що стягнуті судом першої інстанції витрати на правничу допомогу не відповідають принципу розумності та є завищеними, їх розмір не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення адвокатських витрат у розмірі 46 972,30 грн не відповідає критеріям справедливості та на переконання скаржника є явно завищеними.
Також скаржник в апеляційній скарзі просить суд у випадку, якщо останній дійде висновку про необхідність задоволення заяви позивача, а також відсутності підстав для її повернення позивачу, зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 1 % від стягнутої судом першої інстанції суми.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.03.2023, матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» № 15/680 від 10.03.2023 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 в межах судової справи № 910/9098/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Пономаренка Є.Ю., Барсук М.А.
20.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/9098/22.
12.04.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 у справі № 910/9098/22 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 залишено без руху та встановлено скаржнику строк (не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9098/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/9098/22. Призначено апеляційний розгляд справи № 910/9098/22 в судовому засіданні на 14.06.2023.
16.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9098/22 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/9098/22. Розгляд апеляційних скарг об'єднано в одне апеляційне провадження та повідомлено учасників про те, що розгляд апеляційних скарг відбудеться 14.06.2023.
23.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» відмовити в повному обсязі, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 залишити без змін.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надавав обґрунтованих письмових заперечень проти заявленої суми правових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даної справи, відтак суд, врахувавши всі обставини, які були встановлені, наявні докази та документи, врахувавши часткове задоволення позовних вимог, також частково задовольнив клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, що повністю відповідає принципам справедливості, розумності, диспозитивності, пропорційності та змагальності сторін.
Також 23.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Судове засідання у справі № 910/9098/22, що призначене на 14.06.2023 о 12 год. 15 хв., ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції.
07.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 залишити без змін.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач твердить, що посилання відповідача на не настання строків виконання зобов'язань з оплати за отриману електричну енергію за періоди 2021-2022 років не відповідає дійсним умовам чинного законодавства та Договору, укладеному між позивачем та відповідачем.
Також позивач звертає увагу, що відповідач в порушення п. 5.4 Договору не повідомляв про існування в нього обставин непереборної сили, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану. Жодних доказів та підтвердження безпосереднього впливу таких надзвичайних обставин на реальну можливість чи не можливість сплачувати за поставлену електричну енергію відповідачем не надано.
При цьому, невиконання свого обов'язку зі сплати за отриману ним електричну енергію відбулося ще з жовтня 2021 року, який є також спірним періодом в рамках розгляду даної справи, що виключає наявність на той час форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач.
14.06.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі № 910/9098/22, в яких відповідач просив суд їх врахувати та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Також 14.06.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи засвідчених копії платіжних інструкцій від 06.06.2023 року № 298825 та від 31.05.2023 № 297829 та закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 490 980,08 грн, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Зазначені вище письмові пояснення та клопотання додатково були подані через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 14.06.2023.
У судовому засіданні 14.06.2023 оголошено перерву до 19.07.2023.
21.06.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі № 910/9098/22.
14.07.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 910/9098/22 в частині стягнення з Гарантованого покупця боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 490 980,08 грн, в зв'язку з відсутністю предмета спору.
У судовому засіданні 19.07.2023 оголошено перерву до 04.10.2023.
25.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшли Письмові пояснення (з врахуванням пояснень ДП «Гарантований покупець» від 21.06.2023).
04.10.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якій заявник просив зупинити провадження у справі № 910/9098/22 до закінчення розгляду справі № 640/10894/22 в суді касаційної інстанції.
На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4003/23 від 04.10.2023, у зв'язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9098/22.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 для розгляду справи № 910/9098/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 справу № 910/9098/22 за апеляційними скаргами Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.
07.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт», через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву Гарантованого покупця про зупинення провадження у справі.
17.11.2023, від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи засвідчених копій платіжних інструкцій від 26.10.2023 № 319672, від 20.10.2023 № 317746 та від 18.10.2023 № 31682 та закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 2 466,29 грн, в зв'язку з відсутністю предмета спору.
У судовому засіданні 22.11.2023 оголошено перерву до 06.12.2023.
06.12.2023 судове засідання не відбулось, в зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд справи № 910/9098/22 призначено на 31.01.2024.
06.12.2023 від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі № 910/9098/22, а також клопотання про приєднання до матеріалів справи копії платіжної інструкції від 30.11.2023 № 326390 та закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 1 133,86 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
31.01.2024 від Державного підприємства «Гарантований покупець», через підсистему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення у справі № 910/9098/22, а також клопотання про приєднання до матеріалів справи копій платіжних інструкцій від 30.11.2023 № 326390 та від 28.12.2023 № 332754 та закриття провадження у цій частині.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.02.2024.
У судовому засіданні 21.02.2024 представник апелянта вказував на обґрунтованість доводів апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2024 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, просила суд залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін.
Треті особи не взяли участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» підлягають залишенню без задоволення за наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.12.2019 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець, Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» (далі - виробник за «зеленим» тарифом, Товариство) укладено договір № 1521/01, відповідно до умов якого виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641).
В силу ч. 3 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом є обов'язковим до укладення між виробником, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим Регулятором.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» Товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» Підприємство зобов'язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
26.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 857/01/21 до договору.
Згідно з п. 2.3 договору виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
За умовами п. 2.4 договору виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України.
Відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Згідно з п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.
Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3.3 договору, в редакції додаткової угоди № 857/01/21 від 26.02.2021, встановлено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
На виконання умов Договору відповідач в період 2021-2022 придбав у позивача на умовах Договору електричну енергію на загальну суму 23 612 079,74 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 на суму 578 172,59 грн, за лютий 2021 від 28.02.2021 на суму 1 026 375,60 грн, за березень 2021 від 31.03.2021 на суму 1 886 306,39 грн, за квітень 2021 від 30.04.2021 на суму 1 972 093,90 грн, за травень 2021 від 31.05.2021 на суму 2 905. 369,16 грн, за липень 2021 від 31.07.2021 на суму 3 098 335,85 грн, за жовтень 2021 від 31.10.2021 на суму 1 747 606,93 грн, за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 903. 956,42 грн, за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 1 949 290,45 грн., за квітень 2022 від 30.04.2022 на суму 1 823 703,22 грн, за травень 2022 від 31.05.2022 на суму 2 762 508,83 грн, за червень 2022 від 30.06.2022 на суму 2 958 360,40 грн.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в рахунок оплати вартості придбаної в період 2021-2022 року електроенергії відповідачем сплачено на користь позивача 2 171 978,75 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 6 244 800,58 грн. Доказів здійснення оплати за поставлену у спірний період електричну енергію в повному обсязі матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Зважаючи на те, що відповідачем допущено невиконання грошового зобов'язання, чим порушено майнове право позивача на отримання плати за електричну енергію, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 6 244 800,58 грн. заборгованості, яка існувала на момент вирішення судом першої інстанції спору.
Крім того, в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, відповідач подав докази частково погашення заборгованості на загальну суму 496 516,26 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 297829 від 31.05.2023 на суму 172 289,26 грн, № 298825 від 06.06.2023 на суму 318 690,82 грн, № 31682 від 18.10.2023 на суму 839,98 грн, № 317746 від 20.10.2023 на суму 352,05 грн, № 319672 від 26.10.2023 на суму 1 274,26 грн, № 326390 від 30.11.2023 на суму 1 133,86 грн та №332754 від 28.12.2023 на суму 1 936,03 грн, у зв'язку із чим просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 496 516,26 грн.
Твердження скаржника про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, а саме строку виникнення у відповідача зобов'язання та, відповідно, моменту виконання такого зобов'язання, колегія суддів вважає неспроможними.
Посилання апелянта на ту обставину, що Регулятор не опублікував інформації щодо розміру вартості послуги забезпечення збільшення частин виробництва електроенергії з альтернативних джерел не звільняє гарантованого покупця від обов'язку оплатити відпущену йому електричну енергію.
Щодо аргументів скаржника про існування в нього форс-мажорних обставин у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 5.1 договору № 1521/01 від 26.12.2019 обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов'язань за цим Договором.
При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків (п. 5.2 договору).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс- мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
За абзацом другим частини 1 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відтак, саме по собі твердження скаржника про існування у нього форс-мажорних обставин не свідчить про наявність конкретних обставин, пов'язаних із повномасштабною військовою агресією (перебування на окупованій території, в районі активних бойових дій, руйнування виробничих потужностей тощо), які унеможливили відповідачу виконувати свої грошові зобов'язання.
Крім того, відповідачем оскаржується додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023, яким було стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» 46 972,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Колегією суддів встановлено, що у позовній заяві позивача міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Зокрема, витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно визначені у розмірі 65 000,00 грн.
На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 02.08.2022 № 02/08-1, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «КД-ГРУП»; угода від 02.08.2022 № б/н до договору про надання правничої допомоги від 02.08.2022 № 02/08-1 із зазначенням обсягу наданих послуг та їх вартості; акт прийому-передачі наданих послуг від 06.02.2023 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 02.08.2022 № 02/08-1 із зазначенням обсягу наданих послуг та їх вартості, а саме: на загальну суму 65 000,00 грн.; рахунок на оплату від 02.08.2022 № 1 на суму 32 500,00 грн.; рахунок на оплату від 30.08.2022 № 2 на суму 32 500,00 грн.; платіжне доручення від 02.08.2022 № 712 на суму 32 500,00 грн. та платіжне доручення від 01.09.2022 № 730 на суму 32 500,00 грн.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Колегією суддів встановлено, що позивач надані йому послуги за підписаним Актом прийому-передачі наданих послуг від 06.02.2023 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 02.08.2022 № 02/08-1 оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.08.2022 № 712 на суму 32 500,00 грн. та від 01.09.2022 № 730 на суму 32 500,00 грн.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що витрати на оплату послуг адвоката не є співрозмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг, зазначений позивачем розмір гонорару не відповідає критеріям дійсності та є явно завищеним у порівнянні з ринковими цінами.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в поданому до суду відзиві наявні письмові пояснення відповідача щодо витрат на правову допомогу, заявлених позивачем, однак в таких не наведено аргументів, які могли би свідчити про неспівмірність витрат заявлених позивачем.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції відповідачем не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги позивача.
Також колегія суддів зауважує на помилковості посилань скаржника на ч. 2 ст. 170 ГПК України щодо необхідності долучення до заяви про ухвалення додаткового рішення доказів надіслання такої заяви іншим учасникам справи, оскільки ч. 2 ст. 170 ГПК України регулює порядок розгляду заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення.
Дослідивши подані заявником документи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката за участь у суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано факту виконання адвокатом зазначених послуг. Заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката за участь у суді першої інстанції щодо розгляду позовної заяви є співмірним із складністю справи, ціною позову та часом, витраченим адвокатом, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо пропорційного покладення на відповідача у справі витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 46 972,30 грн.
Щодо клопотання скаржника про зменшення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 1 % від стягнутої суми судом першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, скаржником в апеляційній скарзі не доведено неспівмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу, відтак колегія суддів скаржнику в задоволенні клопотання про зменшення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішень не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підстави для скасування та зміни судового рішення згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги на рішення господарського суду та додаткове рішення задоволенню не підлягають, однак рішення господарського суду у даній справі підлягає зміні з врахуванням поданих відповідачем доказів часткового погашення заборгованості на загальну суму 496 516,26 грн.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Залишити без задоволення апеляційні скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/9098/22.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/9098/22 змінити в частині стягнення 496 516,26 грн заборгованості і провадження в цій частині вимог закрити. В решті рішення залишити без змін.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 у справі № 910/9098/22 у наступній редакції:
« 1. Провадження у справі в частині стягнення 2 668 495,01 (два мільйони шістсот шістдесят вісім гривень чотириста дев'яносто п'ять гривень одну копійку) грн - закрити.
2. Решту вимог задовольнити частково.
3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Солар Істейт» (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, місто Підгородне, вул. Коротка, буд. 46, ідентифікаційний код 42226449) заборгованість в сумі 5 748 284,32 (п'ять мільйонів сімсот сорок вісім тисяч двісті вісімдесят чотири гривні тридцять дві копійки) грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 93 672,00 (дев'яносто три тисячі шістсот сімдесят дві гривні нуль копійок) грн.
4. В задоволенні решти вимог - відмовити.».
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/9098/22 залишити без змін.
5. Матеріали справи № 910/9098/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.04.2024.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко