14.03.2024
Справа № 522/2272/23
Провадження № 2/522/2114/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.
за участю: представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК»
до ОСОБА_3
про стягнення заборгованості.
1.03.02.2023 ПАТ АБ «Украгазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 .
2.Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 16 514,41 доларів США.
3.20.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
4.29.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву.
5.Банк звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 24.09.2008 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за умовами якого банк надав позичальнику кредит 93 000 дол. США на строк до 23.09.2018, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки. Рішенням суду від 24.12.2010 стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором всього 111 069,84 дол. США. Боржник рішення суду не виконав. Банк вважає, що він має право на нарахування за ч. 2 ст. 625 ЦК України (3% річних) за період з 12.03.2017 по 23.02.2022, а наявність чинного рішенням суду про стягнення боргу підтверджує прострочене грошове зобов'язання, у зв'язку з цим сума % річних за невиконання простроченого грошового зобов'язання складає 16 514,41 дол.США.
6.Відповідач проти позову заперечує. До спірних правовідносин не може бути застосована ст. 625 ЦК України, ці правовідносини мають регулюватись нормами, які регулюють порядок виконання рішення суду. Позивачем пропущено строк на стягнення заборгованості за рішенням суду, оскільки суд відмовив стягувачу у поновленні пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа за рішенням суду № 2-6463/2010. Позивач не правильно розраховує 3% річних, оскільки базою для їх нарахування є заборгованість за кредитом 73 625 доларів США, а не загальна сума заборгованості у розмірі 111 069,84 дол. США. Позивач пропустив трирічний строк стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
7.24.09.2008 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №442-08/П-3, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 93 000 дол. США на строк до 23.09.2018, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки.
8.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2010 (справа №2-6463/2010) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.09.2008 в сумі 111 069,84 дол. США (73 625 дол. США - заборгованість по простроченому кредиту, 17 035 дол. США - заборгованість по простроченим процентам, 20 409,84 дол. США, а решта пеня - 9 5724,55 грн.).
9.03.02.2010 ПАТ АБ «Укргазбанк» отримав виконавчі листи на виконання рішення суду, що були звернуті до виконання. Згодом виконавчі листи втрачено.
10.Постановою Одеського апеляційного суду від 31.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів за рішенням суду №2-6463/2010 та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Висновки суду.
11.За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц).
12.Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
13.Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу I книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
14.Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
15.Стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань, яке може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
16.Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.
17.Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
18.Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
19.За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
20.У постанові Верховного Суду (від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.
21.Судом встановлено, що відповідач мав зобов'язання перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором.
22.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2010 у справі №2-6463/2010, підтверджено невиконані зобов'язання позичальника перед кредитором на суму 111 069,84 дол. США.
23.Рішення суду на даний час не виконане. Відповідач це не заперечує.
24.Суд не погоджується з відповідачем, що позивач мав право нараховувати 3 % річних лише на 73 625 дол. США - заборгованість по простроченому кредиту. Зазначена сума є лише частиною встановлено рішенням суду боргу 111 069,84 дол. США. Тому нарахування здійснюється на всю суму боргу, в тому числі, якщо така включає відсотки, пеню.
25.Обов'язковість судового рішення визначена ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України, а виконання судових рішень у цивільних справах є однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
26.Отже, втрата стягувачем виконавчого листа та неможливість його повторного пред'явлення знову до примусового виконання говорить лише про неможливості виконання рішення суду в примусовому порядку. Проте це не означає, що від цього у боржника зникає відповідає обов'язок його виконати добровільно. Якщо він не виконує його добровільно, то стягувач вправі скористатись своїм правом стягнення 3 % річних від суми невиконаного зобов'язання.
27.В постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 537/4905/15-ц зазначено, що ст. 526 ЦК України містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
28.Крім того, за приписами ст. ст. 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки, згідно ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
29.Оскільки ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором від 24.09.2008 не виконав, заборгованість не сплатив, не виконав рішення суду, в банку виникло право на застосування наслідків такого порушення згідно з ст. 625 ЦК України.
30.Отже, зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
31.Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
32.Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
33.Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц.
34.Кредитором нараховано 3 % річних на суму не виконаного грошового зобов'язання поза межами трирічного строку з 12.03.2017 по 23.02.2022, оскільки банк звернувся до суду з даним позовом лише 03.02.2023, то й період обчислення 3% річних має обмежуватися періодом з 03.02.2020 по 23.02.2022.
35.Таким чином, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 6 856,72 долара США.
36.Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 3 760,11 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» кошти в сумі 6 856,72 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» судовий збір в сумі 3 760,11 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи), зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.04.2024.
Суддя Ярема Х.С.