вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"02" квітня 2024 р. Справа№ 910/15342/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024
(повний текст рішення складено 29.02.2024)
у справі № 910/15342/23 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 2 017 593 354,28 грн
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/15342/23 закрито провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 334 441 118,44 грн. В іншій частині позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Гарантований покупець" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" основний борг в розмірі 1 361 279 906, 43 грн, 3 % річних в розмірі 60 783 150, 00 грн, індекс інфляції в розмірі 219 592 704, 54 грн, судовий збір в розмірі 818 311, 34 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 217 775, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення, в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці для розгляду справи сформовано колегією у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Мальченко А.О.
Подана Державним підприємством "Гарантований покупець" апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/15342/23 не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В своїй апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до часу розгляду апеляційної скарги по суті.
Як визначено частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях в силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому в даному випадку немає підстав для розгляду питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не наведено жодних обставин, які були б визначені частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" як підстава для відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви у даній справі необхідно було сплатити 939 400, 00 грн. (з урахуванням часткового задоволення позову)
Відтак, апелянт, оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку, має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 1 409 100, 00 грн.
До вказаної апеляційної скарги скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи вищевикладене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, Державному підприємству "Гарантований покупець" слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у сумі 1 409 100, 00 грн.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки апеляційної скарги та надати суду належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/15342/23 у встановленому порядку та розмірі.
Керуючись статтями 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Прийняти апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/15342/23 до свого провадження колегією у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Мальченко А.О.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Державному підприємству "Гарантований покупець" про відстрочку сплати судового збору.
3. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 у справі № 910/15342/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Попередити скаржника, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
6. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази за допомогою сервісів підсистеми "Електронний суд" (https://id.court.gov.ua/).
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко