04 квітня 2024 року місто Чернівці справа №726/191/24
провадження №22-ц/822/340/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар Собчук І.Ю.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Лизія Богдан Володимирович,
стягувач - Чернівецька міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівців від 21 лютого 2024 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Лизія Богдана Володимировича про відкриття виконавчого провадження, особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Лизій Богдан Володимирович, заінтересована особа: Чернівецька міська рада, головуючий в суді першої інстанції суддя Асташев С.А.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лизія Богдана Володимировича щодо винесення 15 січня 2024 року постанови про відкриття виконавчого провадження.
Посилався на те, що як вбачається з відміток на виконавчому листі №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року він вже подавався до виконання два рази та повертався.
Зокрема, вперше його було повернуто приватним виконавцем Коломійцем В.К. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VІІІ - в зв'язку з тим, що стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого листа.
Другий раз виконавчий лист повернуто старшим Державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисаком Р.В. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII - оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В постанові ВП №70845877 від 28 липня 2023 року про повернення виконавчого документа стягувачу Державним виконавцем встановлено, що на адресу відділу надійшла відповідь на запит від 15 червня 2023 року № 15008 до Головного управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області, згідно якої відповідно до листа Чернівецької міської ради від 17 грудня 2020 року № 01/02- 08/2517 та в порядку ч.10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:40:005:0031 скасовано.
Крім того право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 3, 4 ст. 334 ЦК).
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є співвласником майна зазначеного у виконавчому листі № 726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року виданого Садгірським районним судом м. Чернівці, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу які не скасовані та є чинними, а звільнення земельної ділянки від об'єктів нерухомості передбачає їх знищення. При цьому ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Необхідно точно встановити межі і розміри земельної ділянки як обов'язкову умову констатації факту самовільного зайняття земельної ділянки про що наголосив Верховний Суд у постанові від 21 січня 2019 року у справі №910/22093/17.
Просив врахувати, що у земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 7310136900:40:005:0031 відсутні фактичні межі з її точними координатами, розташуванням і розміром, а державна реєстрація земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером скасована, тому старший державний виконавець постановою від 28 липня 2023 року правомірно визнав неможливість виконання виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м. Чернівці, тобто повернув як такий, що не підлягає виконанню.
Просив визнати дії Державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лизія Богдана Володимировича щодо прийняття постанови 15 січня 2024 про відкриття виконавчого провадження №73805992 неправомірними та скасувати постанову від 15 січня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №73805992 про примусове виконання виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м.Чернівці.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівців від 21 лютого 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Лизія Богдана Володимировича про відкриття виконавчого провадження - відмовлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги на рішення суду
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставини справи, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог скарги.
В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені в скарзі та свої доводи мотивує тим, що суд при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував, що виконавець не заперечував щодо скасування постанови чим фактично визнавав свої дії неправомірними.
Суд не надав належної оцінки тому, що як вбачається з відміток на виконавчому листі Садгірського районного суду м. Чернівці №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року він вже подавався на виконання два рази та повертався.
Стягувач не скористався своїм правом оскарження постанови старшого Державного виконавця ВП № 70845877 від 28 липня 2023 року, а натомість звернувся до суду щодо зміни способу виконання судового рішення.
Державний виконавець Лизій Б.В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2024 року не взяв до уваги, що постановою старшого Державного виконавця Лисака Р.В. від 28 липня 2023 року фактично визнано неможливість виконання виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року виданого Садгірським районним судом м. Чернівці.
Статтею 4 Закону №1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документа, а саме в п. 3 ч. 1 зазначеної статті визначено, що у виконавчому документі зазначаються в тому числі дата народження, яка у виконавчому листі №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м. Чернівці відсутня, а відтак він не відповідає вимогам передбачених цією статтею.
Державний виконавець Лизій Б. В. мав повернути виконавчий лист стягувачу без прийняття до виконання, однак виніс постанову про відкриття.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник Чернівецької міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Посилалася на те, що апеляційний суд у своїй постанові від 28 листопада 2023 року наголосив, що скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим №7310136900:40:005:0031 не впливає на зміст вчинення виконавчих дій, визначених у судовому рішенні, звільнення її від зазначених об'єктів нерухомості.
Твердження апелянта про те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і, що право приватної власності є не порушними є безпідставними та не є предметом розгляду даної справи, оскільки судовим рішенням встановлено, що вказані об'єкти є самочинним будівництвом і підлягають знесенню.
Вважає, що державний виконавець ОСОБА_3 діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а його постанова від 15 січня 2024 року у ВП №73805992 не підлягає скасуванню.
Позиція апеляційного суду
Щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін
У судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Лопух С.В. не з'явився, до початку розгляду справи подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з сімейними обставинами, однак жодними належними та допустимими доказами поважності причин цього не підтвердив, не зазначив, що такі будуть подані до суду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України.).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд відмовляє у задоволені клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи і вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності, належним чином повідомленого про день, час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що згідно з даними копії виконавчого листа Садгірського районного суду м.Чернівці №726/1092/20, виданого 26 жовтня 2022 року, суд вирішив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210). Рішення набрало законної сили 12 вересня 2022 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 12 вересня 2025 року. Також вказано повне найменування боржника - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , а також дані стягувача: Чернівецька міська рада, код ЄДРПОУ 36068147, площа Центральна, 1 м. Чернівці (а.с.10).
У виконавчому листі містяться відмітки про його пред'явлення до виконання та повернення виконавцями.
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №94504985 від 14 серпня 2017 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 громадської будівлі, загальною площею 66,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1322056573101) та право спільної часткової власності на 1/2 громадської будівлі (автогазовий заправочний пункт) за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1560225273210), відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 125547190 від 29 травня 2018 року (а.с.5).
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу старшого державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисака Р.В. від 28 липня 2023 року у ВП № 70845877 при примусовому виконанні виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м. Чернівці встановлено, що на адресу відділу надійшла відповідь на запит від 15 червня 2023 року №15008 до Головного управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області, згідно з якою відповідно до листа Чернівецької міської ради №01/02-08/2517 від 17 грудня 2020 року та в порядку ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:40:005:0031 скасовано. Відомості про земельну ділянку перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру. Ураховуючи викладене, керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено повернути виконавчий документ стягувачу (а.с.7).
Постановою державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лизія Б.В. від 15 січня 2024 року розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м.Чернівці та відкрито виконавче провадження ВП №70845877 з виконання вказаного виконавчого листа про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210) (а.с.8).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 листопада 2023 року скасовано ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 14 вересня 2023 року та відмовлено у задоволенні заяви Чернівецької міської ради про зміну порядку виконання рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2023 року (а.с.11-15).
Як вбачається з вище вказаної постанови, судом першої інстанції не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2021 року в частині усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м, навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210) є рішенням немайнового характеру та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим №7310136900:40:005:0031 не впливає на зміст вчинення виконавчих дій, визначених у судовому рішенні, звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м, навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210).
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення суду
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем виконано положення Закону України «Про виконавче провадження», а винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2024 року ґрунтується на вимогах закону.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною та гарантує право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на справедливий суд, яка передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210). Рішення набрало законної сили 12 червня 2022 року.
На виконання рішення суду, 26 жовтня 2022 року видано Садгірським районним судом м.Чернівці виконавчий лист, згідно з даними якого, повне найменування боржника вказано: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , дані стягувача: Чернівецька міська рада, код ЄДРПОУ 36068147, площа Центральна, 1 м. Чернівці. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 12 червня 2025 року (а.с.10).
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання.
Постановою старшого державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисака Р.В. від 28 липня 2023 року у виконавчому провадженні №79845877 та постановою старшого державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисака Р.В. від 28 липня 2023 року у виконавчому провадженні №79845990 виконавчі документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
За змістом наведених постанов державним виконавцем встановлено, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 7310136900:40:005:0031 скасовано, відомості про земельну ділянку перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру.
Після повернення виконавчого документу стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий лист до виконання.
Частиною 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону України «Про виконавче провадження» (частина п'ята статті 37 Закону про виконавче провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Після повернення виконавчого листа без виконання, Чернівецька міська рада у серпні 2023 року звернулася до суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, у задоволенні заяви Чернівецької міської ради про зміну порядку виконання рішення - відмовлено.
Як вбачається з мотивувальної частини даної постанови, апеляційним судом встановлено, що рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2021 року в частині усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м, навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210) є рішенням немайнового характеру та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим №7310136900:40:005:0031 не впливає на зміст вчинення виконавчих дій, визначених у судовому рішенні, звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м, навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210).
Стягувач Чернівецька міська рада повторно пред'явила виконавчий лист по справі №726/1092/20 до виконання, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Пунктом 1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Постановою державного виконавця Третього відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лизія Б.В. від 15 січня 2024 року розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа №726/1092/20 виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м.Чернівці та відкрито виконавче провадження ВП №70845877 з виконання вказаного виконавчого листа про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,15 га (кадастровий номер 7310136900:40:005:0031), шляхом звільнення її від об'єктів нерухомості, а саме: громадських будівель (автомийки), яка складається з будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навісу літ. «А'», навісів літ. «А''», літ. «А'''», літ. «А''''», очисної споруди I. (реєстраційний номер об'єкту нерухомості № 1322056573101) по АДРЕСА_1 та громадської будівлі (автогазового заправочного пункту), який складається з навісу газової колонки - І, підземного резервуару - ІІ та рекламної конструкції - ІІІ по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості №1560225273210) (а.с.8).
Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (провадження № 14-75цс22) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що приписи законодавства для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності (розсудливості). У випадку повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання можливість переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання зазначеній вимозі не відповідає. Вочевидь, нерозумно застосовувати інститут переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, коли виконавчий документ був повернутий стягувачеві без прийняття до виконання, зокрема, через пропуск встановленого законом строку пред'явлення цього документа до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII), коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII (пункт 6 частини четвертої цієї статті); коли його пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII). Отже, приписи частини четвертої статті 4 та пунктів 1 і 2 частини третьої статті 5 Закону № 1404-VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання не передбачають можливості застосування приписів статті 12 цього Закону стосовно переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання».
Аналізуючи зазначені норми Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа №726/1092/20, виданого 26 жовтня 2022 року Садгірським районним судом м.Чернівці, до примусового виконання, після повернення його стягувачу - не закінчився, а тому те що виконавчий лист двічі повертався не впливає на правомірність винесеної державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2024 року.
Крім цього, скасування державної реєстрації земельної ділянки не впливає на зміст вчинення виконавчих дій, оскільки мова йде про звільнення земельної ділянки від зазначених в рішенні об'єктів нерухомості. Інші доводи щодо порушення права власності заявника зводяться до його незгоди із винесеним рішенням суду, за яким видано виконавчий лист, що в межах даного провадження не перевіряється та не впливає на правомірність дій державного виконавця.
Також не обґрунтованими є посилання скаржника в апеляційні скарзі на ту обставину, що у виконавчому листі не вказано дату народження боржника, виходячи з наступного.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року у справі № 761/20750/13-ц (провадження № 61-15817св20) зазначено, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, за наявності даних щодо його прізвища, імені, реєстраційного номера облікової картки платника податків та адреси місця проживання не породжує обґрунтованих сумнівів щодо ідентифікації особи боржника з метою примусового виконання судового рішення, і тому сама по собі не може бути підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.
Правовий висновок про те, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання, неодноразово і послідовно викладено у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 175/3554/14-ц (провадження № 61-11274св18), від 29 липня 2020 року у справі № 761/20750/13-ц (провадження № 61-21778св19), від 12 січня 2022 року у справі № 753/1329/20-ц (провадження № 61-7350св21), від 14 грудня 2022 року у справі № 504/3238/16-ц (провадження № 61-9909св22).
Отже, відсутність у виконавчому документі певної інформації щодо боржника, зокрема, дати народження, паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, не є підставою для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.
За змістом ч.3 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, суд першої інстанції, встановивши, що дії приватного виконавця по відкриттю виконавчого провадження №73805992 були вчинені ним відповідно до закону, в межах наданих повноважень і право заявника не було порушено, виніс законну ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам поданої скарги, яким суд надав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими.
При цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівців від 21 лютого 2024 року слід залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівців від 21 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 квітня 2024 року.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк