Провадження № 33/803/746/24 Справа № 214/2149/23 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
01 квітня 2024 року м.Кривий Ріг
01.04.2024р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційног о суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Линдюка С.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2024р., якою на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік
Оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік .
Постанова суду першої інстанції оскаржена захисником Линдюком С.С., та у зв'язку із поданням апеляційної скарги поза межами строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, захисником заявлено клопотання про поновленню цього строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції захисник вказав, що у судовому засіданні особисто він та ОСОБА_1 не були присутніми, відповідно до вимог ст. 285 КУпАП копію оскаржуваної постанови не отримували. Оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 19.01.2024р., проте до реєстру судових рішень додана 15.02.2024р., та на момент подання апеляційної скарги копія судового рішення ними не отримана, на поданий адвокатський запит щодо надіслання копії постанови відповідь не надійшла.
Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшов висновку про його задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 19.01.2024р., особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник участі у судовому засіданні не приймали.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа та супровідного листа на ім'я ОСОБА_1 копія оскаржуваної постанови була направлена ОСОБА_1 27.02.2024р., тобто у порушення вимог ст. 285 КУпАП, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 порушено з поважних причин та цей строк підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник Линдюк С.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 :
- зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання судом оцінки обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та їх відповідності вимогам закону, не перевірено належним чином процедуру проведення працівниками поліції огляду водія на стан сп'яніння, не надав оцінки доказам;
- наголошує, що розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника відбувся внаслідок спотвореної суті заявлених захисником клопотань, який бажав бути присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте не заперечував проти розгляду справи за його відсутності у разі прийняття доводів щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та у разі їх неприйняття судом, прохав відкласти розгляд справи на іншу дату; прохав бути присутнім при допиті свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим було порушено вимоги ст. 268 КУпАП;
- вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки фактичним обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення, не надав оцінки доказам з точки зору належності та допустимості щодо процедури огляду водія на стан сп'яніння;
- зазначає, що ознаки сп'яніння, викладені в протоколі по адміністративне правопорушення, які були виявлені у ОСОБА_1 не відповідали дійсності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не було встановлено;
- зазначає, що на відеозапису ОСОБА_1 має нормальний, охайний зовнішній вигляд, рухи координовані, мова чітка та зрозуміла, існування запаху алкоголю з порожнини рота є припущенням працівників поліції, які тричі прохали ОСОБА_1 дихнути, забарвлення обличчя природне та його різкої зміни не вбачається, що підтверджується відеозаписом, а тому і підстави ініціювати огляд на стан сп'яніння у працівників поліції були відсутні;
- зазначає, що клопотання захисника про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилося без розгляду суду, та вмотивована тим, що вказані свідки підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, проте їх показання мають істотне значення щодо наявності у ОСОБА_1 взагалі ознак алкогольного сп'яніння, вказані свідки не викликались до суду, у судовому засіданні не допитувались, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання не попереджались;
- вказує, що оскаржувана постанова не містить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а лише про накладення на нього адміністративного стягнення, що суперечить вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник Линдюк С.С. повідомлені належним чином, до судового засідання не з'явились, від захисника надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за те, що він 16.03.2023р. об 11-10год. в м. Кривий Ріг, у Саксаганському районі, по вул. Володимира Великого, біля буд. 2 Дніпропетровській області, керував транспортним засобом «Volkswagen TOUAREG», днз. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву, мови, виражене тремтіння пальців рук) на законну вимогу працівників ППП пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків, відмовився на БК 475180,475099. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу від 16.03.2023р. (а.с.2) ;
- письмові пояснення свідків, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі. (а.с. 3);
- рапорт інспектора від 16.03.2023р. (а.с.4);
- DVD диск на якому міститься відеозаписи з обставинами справи 16.03.2023р. за участю водія ОСОБА_1 , під час огляду яких, судом було встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної та відмовився на законну вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на алкоаналізаторі, також зафіксовано порядок оформлення протоколу про адміністративне право рушення;
- довідку з національної автоматизованої інформаційної системи України від 17.03.2023р., згідно якої водій ОСОБА_1 отримав посвідчення на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 (а.с.5)
При цьому суд першої інстанції відкинув доводи захисника щодо перевищення повноважень патрульними під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та безпідставність причин зупинки, в тому числі через відсутність доказів щодо реальності повідомлення на лінію «102», та відмінності назви автомобіля, вважаючи їх несуттєвими, а саме такими, що не спростовують обставин адміністративного правопорушення. Також суд першої інстанції не встановив порушення з боку працівників поліції у проханні патрульних тричі «дихнути» на них для встановлення запаху алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 , вважаючи це бажанням патрульних впевнитись у своїй правоті або переконанні про наявність ознак у водія стану алкогольного сп'яніння до висловлення пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення не може погодитись із рішенням суду першої інстанції за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином не було дотримано вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом, без повного та всебічно дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції при перевірці доводів апеляційної скарги захисника щодо відсутності у резолютивній частині висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а зазначення лише про накладення на нього стягнення за цією статтею, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити у тому числі зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Діючий КУпАП був введений в дію Постановою ВР УРСР № 8074-10 від 0712.1984р., тобто понад 39 років тому. За цей період в статтю 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення та в повній мірі не відповідає сучасній системі права, 8 разів вносилися зміни: 1) ЗУ № 244/94-ВР від 15.11.94р., 2) ЗУ № 2342-III від 05.04.2001р., 3) ЗУ № 586-VI від 24.09.2008р., 4) ЗУ № 590-VII від 19.09.2013р., 5) ЗУ № 596-VIII від 14.07.2015р., 6) № 1404-VIII від 02.06.2016р., 7) ЗУ № 2262-VIII від 21.12.2017р., 8) ЗУ № 1582-IX від 29.06.2021р., які суттєво не торкнулись саме змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Однією з невід'ємних умов ефективного впливу принципу законності на суспільні правовідносини, в тому числі і у сфері застосування законодавства про адміністративні правопорушення, є наявність розвиненої системи права, яка відображає потреби держави та усіх учасників правовідносин.
Враховуючи викладене вище, національне кримінальне процесуальне законодавство, прецедентний характер рішень ЄСПЛ з питань складання процесуальних документів, постанова суду у справі про адміністративні правопорушення повинна бути правильною по суті і по формі.
Форма - це спосіб, мова змісту і послідовність викладення.
Постанова суду у справі про адміністративні правопорушення має бути викладена у такій формі, щоб переконувала, що прийняте судом рішення єдино можливе і правильне.
Постанова суду у справі про адміністративні правопорушення повинна складатись з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної.
Резолютивна частина постанови суду у справі про адміністративні правопорушення - заключна частина єдиного документу суду і вона має узгоджуватись з висновками мотивувальної частини.
У резолютивній частині постанови суду у справі про адміністративне правопорушення надається конкретне формулювання з питань винності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; кваліфікації адміністративного правопорушення; виду та розміру застосованого адміністративного стягнення; про речові докази; судові витрати; про порядок та строк оскарження постанови.
У резолютивній частині постанови суду про визнання винним особи у вчиненні адміністративного правопорушення вказується про це. Висновок про винність особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, повинен випливати з формулювання і обґрунтування у мотивувальній частині постанови.
Встановлення або невстановлення винуватості особи безпосередньо пов'язано з подальшими правовими наслідками - притягнення (не притягнення) особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, відсутність у резолютивній частині оскаржуваної постанови висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суперечить загальним засадам законодавства України про адміністративні правопорушення та поняттю адміністративного правопорушення, зазначеного у ст. 9 КУпАП, оскільки суперечить мотивувальній частині цієї постанови, а доводи апеляційної скарги захисника є слушними.
Крім того судом апеляційної інстанції встановлено. що судом першої інстанції. в провадженні якого зазначена справа знаходилась на протязі тривалого часу, було порушено принцип безпосередності дослідження доказів по справі, а саме в судовому засіданні не був допитаний ОСОБА_1 , особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення з метою усунення суперечностей, на які вказував захисник у своєму клопотанні про закриття провадження у справі, та які ним також зазначені, як доводи апеляційної скарги.
Враховуючи наведені вище істотні порушення, які допущені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що подія за участю ОСОБА_1 під час якої щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП мала місце 16.03.2023р., до суду першої інстанції матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли 29.03.2023р., оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 19.01.2024р., до суду апеляційної інстанції матеріали справи із апеляційною скаргою надійшли 05.03.2024р., та на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції від дня події минули строки, визначені ст. 38 КУпАП, для справ даної категорії.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Отже, після неможливості продовжити провадження у справі, унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що незважаючи на певну аналогію розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності та справ про притягнення до кримінальної відповідальності, умови за якими передбачено закриття кримінального провадження у зв'язку із закінчення строків давності якісно відрізняються від умов, визначених ст. 247 КУпАП, оскільки у ст. 49 КК України застосовані такі конструкції, як «особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки…», тобто саме цією застосованою мовною конструкцією законодавець чітко визначає обов'язок суду встановити наявність вини у вчиненні злочину, на відміну від мовної конструкції, застосованої у ст. 247 КУпАП «провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю…».
Таким чином, за відсутності повноважень суду апеляційної інстанції на провадження у справі про адміністративне правопорушення із дослідженням доказів та матеріалів справи, суд повинен дотримуватись принципу верховенства права та вимог, передбачених ст.ст. 62, 129 Конституції України.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 38,247, 294 КУпАП,
Клопотання захисника Линдюка Святослава Степановича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2024р., якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік задовольнити, строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу захисника Линдюка Святослава Степановича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2024р., якою на ОСОБА_1 та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік - задовольнити.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.01.2024р., якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя