Провадження № 11-кп/803/1437/24 Справа № 190/358/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 березня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріалами провадження за апеляційною скаргою прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року, якою засудженого ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року засудженого ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк 2 місяці 11 днів.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позитивна характеристика засудженого ОСОБА_7 , наявність у нього одного заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, які він отримував 01.01.2024 року у вигляді подяки від начальника установи, відсутність жодних стягнень за увесь час відбування покарання, вказують на цілеспрямоване та послідовне виправлення останнього.
Вказує, що у матеріалах справи мається комісійний висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 , згідно якого із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений набрав 65 балів з мінімально необхідних 61, тому може вважатися таким, що став на шлях виправлення.
Також зазначає, що беручи до уваги виключно позитивні відомості щодо особи засудженого та його поведінки за весь час відбування покарання, за наявності одного заохочення та відсутності стягнень, відсутність даних про порушення порядку та режиму відбування покарання, ОСОБА_7 дійсно довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у умовно-достроковому звільненні засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що суд не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення анологічних злочинів, в його діях був присутній рецидив злочинів та систематичність вчинення злочинів, що, на думку прокурора, свідчить про те, що засуджений не робить відповідних висновків.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення.
Засуджений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, а ухвалу суду вважав законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, вислухавши думку учасників апеляційного перегляду, дослідивши матеріали подання на засудженого, дійшла таких висновків.
Так, задовольняючи подання начальника ДУ «П'ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_7 засуджений вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 січня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, за час відбування покарання має одне заохочення, стягнень не має, позитивно характеризується, згідно комісійного висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 , останній може вважатися таким, що став на шлях виправлення, а отже певні позитивні зміни, що відбуваються в особистості засудженого, свідчать про те, що засуджений перестав бути суспільно небезпечним та схвалює правові норми і підкоряється їм, тому що внутрішньо приймає їх зміст.
Відповідно до ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК, засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачаться із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання є встановлення судом факту, що особа своє поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду першої інстанції про доведення свого виправлення засудженим ОСОБА_7 знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.
Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення. Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово засуджувався за вчинення аналогічних умисних злочинів, в його діях був наявний рецидив злочинів, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги як підстава для скасування ухвали суду, оскільки не спростовують встановлених судом першої інстанції позитивних даних відносно поведінки засудженого за час відбування покарання. Більш того, норми кримінального законодавства України не містять заборон щодо застосування ст. 81 КК України до неодноразово засуджених осіб.
З огляду на вищевикладене, доводи прокурора не спростовують висновки суду першої інстанції, а також не свідчать про недоведення засудженим свого виправлення та про відсутність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою, і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року, якою засудженого ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4