Справа № 727/3519/24
Провадження № 2/727/935/24
Про залишення заяви без руху
05 квітня 2024 року м. Чернівці Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Нафтогаз Тепло» про стягнення вихідної допомоги у зв?язку із звільненням з роботи за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та скасування наказів, -
Що позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
- Так, відповідно до ч. 2 ст.27 УПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
При цьому, позивач в спрямованому до суду вищевказаному позові, зазначає, що він зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відомостей відносно того, що позивач зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за вищевказаною адресою останнім суду надано не було. Водночас, згідно з спрямованої до суду з матеріалами позовної заяви копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 3 квітня 2008 року Харцизьким МВ ГУМВС України в Донецькій області, вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Вказане підтверджується отриманою на запит суду Відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №528145 від 04.04.2024 року.
Таким чином, без спрямування до суду позивачем доказів на підтвердження реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, відсутні підстави для відкриття провадження по зазначеному позову Шевченківського районного суду м. Чернівці.
- Крім цього, заявлена позивачем ОСОБА_1 в позові позовна вимога, відповідно до змісту якої останній просить суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача ТОВ «Нафтогаз Тепло» про його звільнення з роботи на підстави пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП, за умови якщо такий був виданий відповідачем, являється незрозумілою та неточною (не містить відомостей який саме номер наказу та від якого числа він виданий відповідачем), а тому, позивачу, на думку суду, слід її уточнити.
- Також, позивачем ОСОБА_1 , на виконання вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України, не було долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру у встановлених законом розмірі.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у прохальній частині позову просить суд серед іншого стягнути з відповідача ТОВ «Нафтогаз Тепло» на користь позивача ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 315172,08 гривень.
Разом з тим, вихідна допомога при звільненні не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.
До аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за вказаною позовною вимогою.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», вбачається, що судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 при зверненні до суду з вищевказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір за вищевказану вимогу майнового характеру у розмірі 3151,72 грн.
Разом з тим, доказів сплати позивачем судового збору у вищевказаному розмірі останнім до матеріалів позову прилучено не було.
Вищевказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Нафтогаз Тепло» про стягнення вихідної допомоги у зв'язку із звільненням з роботи за п. 5 ч. 1 ст. 41 К3пП України та скасування наказів - залишити без руху, про що повідомити позивача ОСОБА_2 .
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, у спосіб подачі уточненої позовної заяви з наданням відповідних документів та їх копій для учасників справи, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала оскарженню не підлягає.