1-кс/714/220/24
Справа № 714/455/24
"05" квітня 2024 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12024262020001452 від 03.04.2024 р.) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, -
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Як зазначено у клопотанні, що 03 квітня 2024 р. до поліції надійшло телефонне повідомлення оперативного працівника Служби безпеки України про те, що в адміністративних межах с.Лунка Чернівецького району Чернівецької області здійснюється незаконне видобування корисних копалин - гравійно-піщанної суміші. В ході реагування на дане повідомлення факт незаконного видобування корисних копалин - гравійно-піщанної суміші знайшов своє підтвердження.
В ході ОМП було вилучено екскаватор «Liebherr», без реєстраційного та будь-яких ідентифікаційних номерів та вантажні автомобілі «Камаз» р.н. НОМЕР_1 , «Камаз» р.н. НОМЕР_2 і «Вольво» р.н. НОМЕР_3 , якими видобувалися вказані корисні копалини, а також відібрано зразки ґрунту у трьох мішках.
Дані транспортні засоби і зразки ґрунту є предметами кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, у зв'язку з чим мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню.
Постановою слідчого від 03.04.2024 р. дані транспортні засоби були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У ході розслідування встановлено, що власником транспортного засобу марки «Камаз» р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 .
Оскільки за постановою слідчого від 03.04.2024 р. вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню, та є предметом кримінального правопорушення, з метою уникнення його знищення, зміни чи відчуження, прокурор просив накласти на нього арешт, що полягає у позбавленні права на його відчуження.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.
ОСОБА_4 , як особа щодо майна якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, не заперечує проти задовольнити клопотання.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.2 ст.173 КПК).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на транспортний засіб за для забезпечення збереження речового доказу.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів 03 квітня 2024 р. до ЄРДР внесене повідомлення про кримінальне правопорушення за №12024262020001452 й розпочате досудове розслідування за ч.2 ст.240 КК України - за фактом незаконного видобування корисних копалин - гравійно-пісчаної суміші.
Згідно з протоколом огляду місця події від 03 квітня 2024 р., в ході огляду місця події в с.Лунка Чернівецького району Чернівецької області, було вилучено автомобіль марки «Камаз» р.н. НОМЕР_1 , який за постановою слідчого від 03 квітня 2024 р. визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Диспозиція ч.2 ст.240 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вилучений транспортний засіб марки «Камаз» р.н. НОМЕР_1 відповідає ознакам речових доказів, визначеним у ст.98 КПК України - є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а накладення на нього арешту, з урахуванням обсягу обставин, які підлягають з'ясуванню під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024262020001452, яке здійснюється за ст.290 КПК України, відповідатиме цілям такого арешту, визначеним ч.2 ст.170 КПК України.
Задоволення вказаного клопотання виправдовують потреби досудового розслідування з метою попередження втрати даного майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт з обмеженням права на його відчуження на транспортний засіб марки «Камаз» р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя