Справа № 638/15678/23
Провадження № 2-а/638/34/24
05 квітня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бикової Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов обґрунтовано тим, що постановою №286 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 03.10.2023 на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 211 КУпАП у розмірі 850 грн.
Відповідно до вищезазначеної постанови о 03.10.2023 року о 14:00 при зверненні гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено недбале зберігання громадянином військово-облікового документа військовозобов'язаного, що спричинило його втрату. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затверджене Указом Президента України від 30.12.2016 №582/2016.
Зазначає, що така постанова не відповідає вимогам закону. Зокрема, позивач відповідачу зазначав, що його військовий квиток 09.09.2022 року разом з паспортом він втратив під час обстрілу збройними формування російської федерації, за попереднім місцем проживання, внаслідок прямого влучання ракети РСЗВ в його квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 результаті чого його житло повністю згоріло, а він отримав тілесні ушкодження та деякий час перебував в лікарні.
Внаслідок пожежі в його квартирі всі документи були знищені разом з майном, тому він змушений був розпочати процес відновлення всіх втрачених особистих документів. Так 26.09.2022 року він особисто звернувся до чергової частини ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про втрату паспорту громадянина України внаслідок артилерійського обстрілу свого житлового приміщення, що підтверджується довідкою про результати розгляду ІТС «ІПНП» № 17952 від 26.09.2022 року.
Для відновлення втраченого військового облікового документу 03.10.2023 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з чим, зазначає, що в діянні позивача відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2
ст. 211 КУпАП, оскільки в її діянні не вбачається ні умислу, ні необережності, отже відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст.254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першоїстатті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який зазакономмає право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, з доданої позивачем до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211КУпАП від 03 жовтня 2023 року, який складено головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , вбачається, що даний протокол складено з порушенням вищезазначених норм законодавства, зокрема, адреса місця проживання та місця реєстрації ОСОБА_1 не відповідає дійсності.
Відтак, за вказаних у протоколі порушень, позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатись своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Також судом встановлено, що фактичні обставини справи, відповідно до фабули оскаржуваної постанови, за яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не відповідають об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено вказану постанову і вона підлягає скасуванню, оскільки частина 2 статті 211 КУпАП не містить складу правопорушення, який зазначений у відповідній оспорюваній постанові №286.
Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, і саме відповідач не надав жодних доказів законності й обґрунтованості винесення постанови.
Оцінюючи зазначені вище обставини і докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки на час подання позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору, суд стягує на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 72, 73, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову №286 від 03 жовтня 2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 211 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 850 грн., а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь Держави судовий збір у розмірі 536 грн. (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Суддя Д.М. Цвіра