Справа № 344/6044/24
Провадження № 1-кс/344/2691/24
04 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника володільців майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62024140150000030 від 31.01.2024, -
Слідчий П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження № 62024140150000030 від 31.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 30.09.2019 з Міністерством оборони України в особі командувача Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_8 укладено контракт про проходження військової служби строком на десять років.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №252 від 30.11.2020 капітана ОСОБА_7 , призначено на посаду начальника служби авіаційного озброєння логістики вказаної військової частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №265 від 17.12.2020 капітану ОСОБА_7 присвоєно чергове військове звання майор.
ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у порушення вимог вказаних нормативних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з одержанням неправомірної вигоди за вчинення ним дій, пов'язаних з використанням свого службового становища та влади, за наступних обставин.
Так, наприкінці січня 2024 року ОСОБА_9 , з метою допомоги своєму знайомому ОСОБА_10 , який є фізичною особою підприємцем, за для здійснення його підприємницької діяльності, вирішив допомогти останньому отримати в користування для власних потреб вантажний автокран.
З цією метою, ОСОБА_9 звернувся до начальника служби Авіаційного озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , так як останній неодноразово вказував ОСОБА_9 на те що він шукає кому здати в тимчасове довгострокове користування спец-техніку, яка наявна у військовій частині НОМЕР_1 .
Надалі, в середині лютого 2024 року, перебуваючи у м. Івано-Франківськ, в ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про наявність у необхідного вантажного автокрану у військовій частині НОМЕР_1 , а саме КРАЗ-65053 р.н. АТ 7480 АК 2007 р.в. власником якого є ПАТ «Укрнафта», який на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р. «Про загальну мобілізацію» 04.08.2022 року вилучений в тимчасове користування Збройними Силами України до військової частини НОМЕР_1 , який він, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, переслідуючи корисливий мотив та мету їх спільного збагачення, готовий надати у довгострокове користування за щомісячну неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 39 000 грн.
У подальшому, 29.02.2024 близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_9 , на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_7 щодо надання на його користь, та на користь невстановлених досудовим розслідуванням осіб, неправомірної вигоди, перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 що у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , надав, а ОСОБА_7 , діючи умисно та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, отримав неправомірну вигоду в розмірі 39 тис. грн. за користування вищевказаним вантажним автокраном.
Після цього, 05 березня 2024 року, на виконання попередніх домовленостей, ОСОБА_7 віддав ОСОБА_9 ключі від вказаного автокрану, якому присвоєно військовий номер 4637 Л9, що перебуває на баланс військової частини НОМЕР_1 та повідомив останньому, що можна його забирати у власне користування.
У подальшому, в середині березня 2024 року, під час розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 що бажає отримати грошові кошти за користування автокраном за два-три місяці наперед, тобто неправомірну вигоду у сумі 78 тис. грн.
Після чого, 29 березня 2024 близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_9 , на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_7 щодо надання на його користь, та на користь невстановлених досудовим розслідуванням осіб, неправомірної вигоди, перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , надав, а ОСОБА_7 , діючи умисно та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, отримав неправомірну вигоду в розмірі 78 тис. грн. за користування вищевказаним вантажним автокраном.
Таким чином, начальник служби Авіаційного озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету спільного збагачення, 29.02.2024 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 39 (тридцять дев'ять) тисяч гривень за надання у довгострокове користування автокрану, який стоїть на балансі військової частини НОМЕР_1 , а саме КРАЗ-65053 р.н. АТ 7480 АК 2007 р.в.
Надалі, ОСОБА_7 продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, діючи умисно та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету спільного збагачення, 29.03.2024 близько 16 год. 40 хв., перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 78 (сімдесят вісім) тисяч гривень за продовження користування автокраном який стоїть на балансі військової частини НОМЕР_1 , а саме КРАЗ-65053 р.н. АТ 7480 АК 2007 р.в., чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
У зв'язку із наведеним, 30.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування у період часу з 17.36 год 29.03.2024 по 19.55 год 29.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №1-кс/344/2647/24 від 29 березня 2024 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку вилучено наступне: грошові кошти у сумі 4650 доларів США та 5750 Євро, які запаковані у СП №S1002087; аркуш паперу із чорновими записами, запакований у НОМЕР_3 ; грошові кошти у сумі 4050 грн, які запаковані у СП №S2016603; грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 400 Євро, запаковані у НОМЕР_4 ; грошові кошти у сумі 100500 грн., копія посвідчення про приписку до призовної дільниці №1923 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копія диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01», запаковано у СП №S2020131.
Також, під час досудового розслідування у період часу з 17.14 год 29.03.2024 по 19.58 год 29.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №1-кс/344/2645/24 від 29 березня 2024 року проведено обшук у військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обшуку вилучено мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , який запаковано у НОМЕР_9 .
У подальшому, постановою слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 від 30.03.2024 вказані речі та предмети визнано речовими доказами.
Слідчим зазначається, що накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів. Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності. У зв'язку з наведеним виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, які постановою слідчого від 26.11.2023 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_11 та його представник в судовому засіданні не заперечили щодо накладення арешту на: аркуш паперу із чорновими записами; грошові кошти у сумі 4 050 грн.; грошові кошти у сумі 100 500 грн., копію посвідчення про приписку до призовної дільниці №1923 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копію диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01», які були вилучені 29.03.2024 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які були вилучені 29.03.2024 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_11 у військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вилучені під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти у сумі 4 650 доларів США та 5 750 Євро є її особистими заощадженнями, про що вона повідомляла слідчого, а тому заперечила щодо накладення арешту в цій частині.
ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вилучені під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 400 Євро є коштами, які подарували на весілля.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що його дружина ОСОБА_14 зберігала за місцем свого проживання грошові кошти в сумі 1000 доларів США та близько 400 Євро, які їм подарували на весілля.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140150000030 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 3 ст. 368 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що у період часу з 17.36 год 29.03.2024 по 19.55 год 29.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №1-кс/344/2647/24 від 29 березня 2024 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку в приміщенні спальні ОСОБА_13 були виявлені та вилучені грошові кошти у сумі 4650 доларів США та 5750 Євро. Також були виявлені та вилучені аркуш паперу із чорновими записами, грошові кошти у сумі 4050 грн, грошові кошти у сумі 100500 грн., копія посвідчення про приписку до призовної дільниці №1923 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копія диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01». Крім того, в шухляді столу в приміщенні спальні ОСОБА_14 були виявлені та вилучені грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 400 Євро.
Також, під час досудового розслідування у період часу з 17.14 год 29.03.2024 по 19.58 год 29.03.2024 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №1-кс/344/2645/24 від 29 березня 2024 року проведено обшук у військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обшуку вилучено мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , який запаковано у НОМЕР_9 .
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Постановою слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 від 30.03.2024 грошові кошти у сумі 4650 доларів США та 5750 Євро; аркуш паперу із чорновими записами; грошові кошти у сумі 4050 грн; грошові кошти у сумі 1000 доларів США та 400 Євро; грошові кошти у сумі 100500 грн., копія посвідчення про приписку до призовної дільниці №1923 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копія диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01»; мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 62024140150000030 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що аркуш паперу із чорновими записами; грошові кошти у сумі 4050 грн; грошові кошти у сумі 100500 грн., копія посвідчення про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копія диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01»; мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відтак, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання в цій частині слід задовольнити.
В той же час, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти у сумі 4650 доларів США, 5750 Євро,1000 доларів США та 400 Євро слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч.1ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.11ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1ст.173 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ч.3ст. 368 КК України.
В даному кримінальному провадженні оголошено про підозру ОСОБА_7 .
В ході досудового розслідування було встановлено, що 29.02.2024 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 39 (тридцять дев'ять) тисяч гривень за надання у довгострокове користування автокрану, який стоїть на балансі військової частини НОМЕР_1 , а саме КРАЗ-65053 р.н. АТ 7480 АК 2007 р.в.
Надалі, ОСОБА_7 продовжуючи вчиняти кримінальне правопорушення, діючи умисно та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету спільного збагачення, 29.03.2024 близько 16 год. 40 хв., перебуваючи у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 78 (сімдесят вісім) тисяч гривень.
Разом з тим, матеріали клопотання не містять відомостей, що предметом неправомірної вимоги були грошові кошти в іноземній валюті.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи.
Слідчий суддя вважає, що в ході розгляду клопотання не доведено, що вилучені під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти у сумі 4650 доларів США, 5750 Євро,1000 доларів США та 400 Євро відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а тому слідчим не доведе необхідність такого арешту.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на: аркуш паперу із чорновими записами; грошові кошти у сумі 4050 грн; грошові кошти у сумі 100500 грн., копію посвідчення про приписку до призовної дільниці №1923 на ім'я ОСОБА_12 на 1 арк., копія диплому магістра на ім'я ОСОБА_12 М18 №162536 на 2 арк., аркуш паперу із чорновими записами, перший з яких з «20.12 по 20.01», які були вилучені 29.03.2024 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та мобільний телефон «самсунг» imei: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 із сім картами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , які були вилучені 29.03.2024 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_11 у військовій частині НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1