Справа № 214/3159/24
2/214/2762/24
05 квітня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про звільнення від сплати аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить звільнити його від сплати аліментів на користь відповідачки на утриманні їх повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання, що стягуються з нього рішенням суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/4880/21, посилаючись на працевлаштування повнолітньої дитини та отримання ним власного високого доходу.
Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 28 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав визначення підсудності за вибором позивача.
Зокрема в силу частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Цією нормою не передбачено підсудність за вибором позивача для позовних вимог про звільнення від сплати аліментів чи заборгованості по аліментам (постанова Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 486/944/19 (провадження № 61-16912св19).
Так, за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.09.2019 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується також письмовими доказами у справі (копією виконавчого листа) та за територіальністю відноситься до підсудності Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, тлумачить вказану статтю, як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статі 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною дев'ята статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за зареєстрованим місцем проживання відповідачки до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, зазначивши, що згідно положень статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суд
Передати на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , про звільнення від сплати аліментів- до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05 квітня 2024 року.
Суддя А.В. Ткаченко