Справа № 183/3081/24
№ 1-кс/183/660/24
05 квітня 2024 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023050020000541 від21.11.2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новобіла Новопсковського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023050020000541 від 21.11.2023, про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні таких дій.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області № 316 о/с від 26.08.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області (далі - Старобільський РУП ГУНП в Луганській області).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно зі ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді, а також інше, визначене чинним законодавством.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_6 присягнула на вірність Українському народові та зобов'язалась, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_6 складеної нею присяги не дотрималась, та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію» зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
24.02.2022, на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно - бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію України через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території АДРЕСА_2 , яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого в подальшому продовжено шляхом прийняття Верховною Радою України відповідних Законів на підставі Указів Президента України «Про введення воєнного стану» та «Про продовження дії воєнного стану».
Так, приблизно з середини березня 2022 року, але не пізніше 30.06.2022, більш точної дати та час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , будучи громадяникою України та працівником правоохоронного органу - поліцейським відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, перебуваючи на території смт. Новопсков Старобільського району Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована збройними силами країни-агресора рф, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час зустрічі з невстановленими особами із числа представників окупаційної влади «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, прийняла пропозицію та добровільно і безперешкодно вступила та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званого «міністерства внутрішніх справ лнр» (далі - «мвс лнр»), а саме « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мовою оригіналу, російською - «новопсковском ровд мвд лнр», далі - « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, розташованих в смт.Новопсков Луганської області.
Тобто, ОСОБА_6 вчинила державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_2 та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити їй письмове повідомлення про підозру від 27.02.2024 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 04.03.2023, 05.03.2024, 06.03.2024), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_6 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023050020000541, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Стороною обвинувачення 27.02.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр».
Таким чином, 27.02.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто у вчиненні державної зради, а саме діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Таким чином, слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами
1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (04.03.2024, 05.03.2024, 06.03.2024) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме територія АДРЕСА_2 , на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрювана почала «службу», що дає їй можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі її засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів;
- поведінка підозрюваної, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримала дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому «новопсковському рввс мвс лнр».
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочині передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1,258-258-5, 260,261 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити в повному обсязі.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання мотивуючи свою позицію тим, що всі зазначені ризики не обґрунтовані та не підтверджуються документально.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду та дослідивши долучені до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеними положеннями цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянці
ОСОБА_6 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 , хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.20 (80, № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що тимчасова окупація території України, а саме територія смт. Новопсков Старобілського району Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрювана почала «службу», що дає їй можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі її засудження за цей злочин, ОСОБА_6 своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора Російської Федерації від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримала дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому «новопсковському рввс мвс лнр».
Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосовувати підозрюваній найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюється або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-1,258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та /або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку
ч. 6 ст.193 КПК України щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050020000541 від 21.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новобіла Новопсковського району Луганської області, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 15:00 годині 05.04.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1