Справа № 202/2144/24
Провадження № 1-кп/202/1174/2024
22 березня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 22.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046660000586, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 22.12.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046660000586 у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків та тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає наявність ризиків, передбачених 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що обвинувачений з метою зміни показань свідками, може шляхом погроз або вмовлянь впливати на свідків. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а також те, що він не має постійного джерела доходу, вчинив обвинувачується у вчиненні злочину проти власності. На підставі викладеного, прокурор просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Так про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже фактори, які б утримували ОСОБА_4 за місцем проведення судового провадження, відсутні.
Ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений усвідомлює факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення базується на показаннях свідків, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх до зміни своїх показів.
Також, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 будучі раніше судимим за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не погашена і не знята, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного, умисного злочину проти власності, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити їх належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Розмір застави визначений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2024 - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 314, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 20 травня 2024 року включно.
Розмір застави визначений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2024 - залишити без змін.
Ухвала суду діє по 20.05.2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1