Справа № 180/2381/23
2/180/151/24
29 березня 2024 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Нанічкіної Н.М.
з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявоюдо ОСОБА_2 про поділ майна, обґрунтовуючи позов тим, що 22 липня 2017 року вона уклала шлюб із відповідачем, який рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року було розірвано. 06 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу ними було набуто у власність за спільні сумісні кошти квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. Право власності на майно зареєстровано за ОСОБА_2 . На даний час з приводу поділу майна виник спір, який у позасудовому порядку вирішити не можливо, тому вона змушена звернутися до суду.
Просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю, визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , а частину квартири АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_2 .
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином (шляхом направлення повістки засобами поштового зв'язку та за допомогою sms-повідомлення); відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань у встановлений судом строк не надав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2017 року між сторонами було укладено шлюб (а.с.10).
В період шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить договір купівлі-продажу від 06 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф., реєстровий номер 1127 (а.с.6-7).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 106472468 від 06 грудня 2017 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.5).
Як вказано у позовній заяві, 14 вересня 2022 року рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно звіту про оцінку майна, ринкова вартість квартири загальною площею 45,80 кв.м. (у тому числі житлова 19,10 км.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , складає 148000,00 гривень. Звіт складено 10 грудня 2023 року (а.с.11-19).
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Враховуючи те, що спірна квартира була набута сторонами під час перебування в шлюбі, вона є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому, виходячи з правила рівності часток подружжя в спільному майні, підлягає поділу між сторонами шляхом визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину.
У зв'язку з цим, позов підлягає задоволенню.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 2148,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 206, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, що є спільною сумісною власністю, - квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , а частину квартири АДРЕСА_1 залишити у власності ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.
Суддя: Н. М. Нанічкіна