Справа № 171/269/24
Провадження № 3/177/286/24
Іменем України
04 квітня 2024 року Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли в порядку визначення підсудності Дніпровським апеляційним судом, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_2 05.02.2024 о 00 год. 07 хв. в м. Зеленодольськ, керував транспортним засобом Skoda-Superb д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори, відео з яких записано на диск та долучено до матеріалів справи.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи суду не надав, причини неявки не повідомив. Згідно ст. 268 КУпАП справа розглянута за його відсутності.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Лантух О.О. надав суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та просив закрити провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, зокрема посилаючись на незаконність зупинки, порушення порядку огляду, розбіжності у даті протоколу та направленні на огляд, тощо.
Суд, вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи, клопотання захисника та відеозапис долучений до матеріалів справи дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи на предмет їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, суд вважає вину ОСОБА_2 доведеною поза розумним сумнівом, та приходить до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №298388 від 05.02.2024 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення. Відповідно до протоколу, ОСОБА_2 протокол підписав без зауважень, копію протоколу отримав;
- рапортом поліцейського інспектора, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами;
- направленням водія ОСОБА_2 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КЗ КПНД ДОР, в якому також зафіксовані виявлені у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився;
- дослідженим в ході розгляду справи записом з нагрудних відеореєстраторів на якому, зокрема, зафіксовано, що автомобіль Skoda-Superb д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 було зупинено о 00:07 годині, працівники поліції повідомили про причину зупинки - керування транспортним засобом у комендантську годину. При перевірці документів співробітники поліції попросили ОСОБА_2 вийти із авто, після чого запитали чи вживав алкогольні напої, на що останній заперечив даний факт, після чого співробітник поліції озвучив виявленні ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера чи проїхати у медичний заклад в м. Кривий Ріг. ОСОБА_2 виявив бажання пройти огляд у лікарні м. Апостолова, на що працівники поліції повідомили, що цей заклад не проводить такі огляди, він не сертифікований, тому необхідно буде проїхати до м. Кривого Рогу. В подальшому ОСОБА_2 неодноразово наполягав на огляді саме в лікарні м. Апостолова, повідомляв, що не так вже багато і випив, своєю поведінкою намагався уникнути від його проходження. Працівником поліції поведінку ОСОБА_2 було обґрунтовано розцінено, як відмову від проходження огляду, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України.
Отже, зазначений відеофайл, якій є належним та допустимим доказом, дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_2 керував автомобілем та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі.
Згідно п.п. 1.3, 1.9 ПДР України, на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо доводів захисту про безпідставність зупинки транспортного засобу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» комендантська година передбачає, в тому числі, заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчення.
Так, згідно п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (надалі - Порядок), на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Згідно п. 3 Порядку патруль - спільний рухомий наряд, до складу якого входять поліцейські Національної поліції та військовослужбовці Збройних Сил і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де запроваджено комендантську годину.
В п. 16 Порядку зазначено, що Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
Таким чином, факт пересування транспортним засобом під час дії комендантської години є достатньою підставою для зупинки транспортного засобу.
З приводу доводів захисту, що направлення на огляд водія транспортного засобу видано о 03:48 год, в той час як протокол складено о 01:30 год., суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи та згідно вимог Інструкції №1452/735 інспекторами поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння. Суд зауважує, що законом не передбачено його обов'язкове вручення, а такий документ є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров'я та надається в лікарю вказаного закладу, від проходження у якому ОСОБА_2 відмовився.
Відповідно до довідки наданої інспектором СРПП ВП№10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.02.2024, згідно з Інформаційного порталу Національної поліції України громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 виданий ТСЦ 1245 від 08.07.2016 р.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_2 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_2 та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, 130 ч. 1, 283, 284, 289 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя В.В.Лященко