Справа № 177/246/24
Провадження № 3/177/216/24
Іменем України
04 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Ахмедова Джейхуна Ракифа огли, розглянувши матеріали справи, що надійшли від Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Червоний Ток Апостолівського району Дніпропетровської області, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 06.02.2024 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 342858 від 01.02.2024 щодо ОСОБА_1 , згідно з яким, останній, 01.02.2024 о 16 год. 10 хв., керував транспортним засобом мопедом УВ 50-15 J, без реєстраційного номера, по вул. Центральній, біля будинку №34, що в с. Ново-Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, порушення мови, бліда шкіра. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився під безперервний відеозапис. Від керування транспортним засобом відсторонений.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказував, що працівниками поліції його зупинено безпідставно. Жодних ознак сп'яніння, які б зобов'язували його пройти огляд, працівниками поліції названо не було. Окрім того, він так і не зрозумів, в якому ж стані сп'яніння, на думку працівників поліції, він перебував: алкогольного чи наркотичного. Пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, у разі перебування його в стані алкогольного сп'яніння, йому не пропонували. Від проходження огляду в медичному закладі охорони здоров'я він не відмовлявся. Наголошував, що має на утриманні тяжко хвору матір, яку не може залишити без нагляду, а тому, йому був необхідний час, для того, щоб знайти людину, яка б, у його відсутності, могла б побути біля матері. Разом з тим, працівники поліції його зауваження до уваги не взяли та розцінили його звернення як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Заперечував вживання як алкоголю, так і наркотичних речовин. Зважаючи на те, що огляд проведено з порушенням, просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисником ОСОБА_1 , адвокатом Ахмедовим Джейхуном Ракифом огли надано заперечення, з яких слідує, що складений адміністративний протокол є незаконний та таким, що підлягає скасуванню. При виявленні у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння огляд останнього, як водія транспортного засобу, працівниками поліції не проводився, а тому, встановити чи наявні у нього ознаки сп'яніння, неможливо. Загальними положеннями ПДР визначено поняття водія - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Транспортними засобами виступають всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигуна потужністю до 4 кВт. У пункті 1.10 ПДР зазначено, що мопедом є двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Відповідно до технічного паспорту мопеда, рама № НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , мопед має об'єм двигуна 49,9 кв.см, потужність 3 кінських сил, що є значно нижчою від потужності електродвигуна мопедів чи мотоциклів, тобто його не можна віднести до жодної з категорій транспортних засобів, у тому числі механічних, для керування якими потрібне водійське посвідчення відповідної категорії, постановка на облік та реєстрація (перереєстрація) в сервісному центрі МВС, а тому даний мопед не може визнаватись механічним транспортним засобом. Склад правопорушення за ст. 130 КУпАП передбачає наявність спеціального суб'єкта - водія, суб'єктивної сторони - вини у формі умислу. Визначаючи склад вказаного адміністративного правопорушення, законодавцем встановлено обов'язковість наявності знаряддя вчинення правопорушення - транспортного засобу, як одного із елементів об'єктивної сторони складу. Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів. Посадовими особами не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який викликає сумніви щодо вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, захисник просить провадження в справі закрити через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши фрагменти відеозаписів на диску DVD-R, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Суддя, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, дійшов до наступного висновку.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 2.5 ПДР України, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення цих вимог, та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду, визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п. 2, п. 6 розд. І цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 342858 від 01.02.2024, у якому зафіксовано обставини правопорушення, зокрема вказано про керування останнім транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, порушення мови, бліда шкіра, а також про його відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння; постанову серії БАБ № 182411 від 01.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 5, 6, ч. 1 ст. 126 КУпАП; направлення на огляд до КЗ КБ ЛПД ДОР від 01.02.2024, у якому зазначені ознаки сп'яніння аналогічні тим, то відображені у протоколі серії ААД № 342858; від 01.02.2024; довідку з національної інформаційної системи, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; рапорт поліцейського ВРП Криворізького РУП про виявлення та фіксацію правопорушення за участі ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб'єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення, а обставини, що викладені у вказаних документах, а також у направленні, які є доказами в справі, мають узгоджуватися між собою.
Переглядом відеозапису, який здійснювався уповноваженим суб'єктом на виконання вимог ст. 266 КУпАП встановлено, що після зупинки інспектором поліції мопеда УВ 50-15 J під керуванням ОСОБА_1 , останньому не повідомлялися причини його зупинки. Після пред'явлення ОСОБА_1 на вимогу поліцейського документів на право керування транспортним засобам, йому фактично відразу, інспектором поліції запропоновано проїхати до медичного закладу охорони здоров'я, не роз'яснюючи підстав для цього. На пояснення ОСОБА_1 , що він зараз не може відлучитися з дому, оскільки на його утриманні перебуває тяжко хвора матір, яка потребує сторонньої допомоги і йому потрібен час, щоб знайти людину, яка б могла залишитися біля матері, працівники поліції не реагували. При цьому, вказуючи на блідість обличчя водія, що може свідчити про перебування останнього у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння буде наслідком порушення водієм п. 2.5 ПДР України та складення протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 наголошує, що від огляду не відмовляється, однак не має з ким залишити матір, просить надати час. Працівники поліції констатують відмову водія від огляду на стан сп'яніння та складають матеріали про вчинення адміністративного правопорушення.
Суд, переглянувши вказаний відеозапис, критично оцінює наявність такої ознаки сп'яніння, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та оголошена працівником поліції ОСОБА_1 , як блідість обличчя, оскільки, як на відео, так і в судовому засіданні, встановлено, що наявність такої ознаки не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на те, що ОСОБА_1 має досить смаглявий колір шкіри.
Інші ж ознаки сп'яніння, що зазначені в протоколі та направленні на огляд, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, взагалі не були оголошені водієві, що підтверджується переглядом відеозапису.
Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», надавали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до частини 1 вказаної статті, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушивПравила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Як визначено частиною другою зазначеної статті, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять об'єктивних даних про те, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, які б давали підстави для зупинки керованого ним транспортного засобу.
Огляд водія з метою виявлення у останнього наявності чи відсутності ознак сп'яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право зупинити транспортний засіб, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, зупинка вважається не законною, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено процедуру і порядок проходження огляду на стан сп'яніння, його права та обов'язки у межах такого огляду, наслідки відмови від його проходження. Натомість, із долучених до матеріалів справи відеозаписів чітко слідує, що водій неодноразово наголошував у розмові з працівником поліції, що не відмовляється проїхати до ПНД для огляду.
Суд не бере до уваги заперечення захисника, що мопедУВ 50-15 J, яким керував ОСОБА_1 , не є транспортним засобом, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. При цьому, транспортний засіб поділяється на види:
- велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
- мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг;
- причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски;
- рейковий транспортний засіб - трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими.
Пунктом 2.13 Правил дорожнього руху України, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1105, мопеди, моторолери, скутери та інші транспортні засоби відносяться до певної категорії.
Так, до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт; до категорії А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; до категорії В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; тощо.
Таким чином, моторолер, мопед, електроскутер відносяться до транспортних засобів.
Разом з тим, вказані обставини не спростовують той факт, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено поліцейським з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а відтак, вважається недійсним.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на істотні порушення при проведенні огляду на стан сп'яніння водія, суд визнає протокол, складений за результатами огляду, та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції, а тому, за відсутності інших належних, допустимих і достовірних доказів, які б вказували на наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст.247, ст. ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: