Справа № 203/1308/24
Провадження № 2-о/0203/56/2024
04 квітня 2024 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин,
15.03.2024 року через систему «Електронний суд» до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про встановлення факту родинних відносин, в якій заявник просить суд:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 року, цивільну справу № 203/1308/24, провадження № 2-о/0203/56/2024, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 19.03.2024 року.
Заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України, тому ухвалою суду від 25.03.2024 року була залишена без руху з наданням заявнику п'ятиденного строку для усунення недоліків заяви з дня отримання ухвали суду від 25.03.2024 року шляхом надання суду: виправленої редакції заяви для суду та докази направлення заінтересованим особам з зазначенням мети звернення до суду; причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та надання відповідних доказів (доказів, що заявник зверталася у позасудовому порядку до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану України з питання приведення до єдиного написання прізвища в порядку передбаченому Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/58 та відмови відповідного відділу у приведенні до єдиного написання прізвища).
Ухвала суду від 25.03.2024 року про залишення заяви без руху була отримана представником заявника до електронного кабінету 25.03.2024 року о 17:43год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
01.04.2024 року через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 25.03.2024 року про залишення заяви без руху представник заявника - ОСОБА_4 надала суду клопотання, в якому просить суд:
- керуючись ч. 2 ст. 127 ЦПК України продовжити процесуальний строк встановлений судом для усунення недоліків до 07.04.2024 року, у зв'язку з великою завантаженістю роботи та відсутності кадрів в Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Суд, розглянувши клопотання представника заявника, доходить наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до положень ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Проте, суд не вбачає підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків заяви відповідно до ухвали суду від 25.03.2024 року, оскільки представник заявника у клопотанні не зазначає жодних підстав, які перешкоджають саме заявнику усунути недоліки заяви та не надане жодного доказу (звернення до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану України тощо), а посилається на завантаженість та відсутність кадрів в Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Приписами ч. 3 ст. 185 ЦПК України визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд, вирішуючи питання щодо повернення заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (рішення Європейського суду з прав людини «Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у встановлений судом строк, станом на 04.04.2024 року заявник не усунула недоліки заяви, що відповідно до ч. 9 ст. 10 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України, є підставою для її повернення та відсутні підстави для продовження процесуального строку встановленого ухвалою суду від 25.03.2024 року.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин - повернути заявниці.
Роз'яснити заявнику, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва