Справа № 203/1318/24
Провадження № 1-кс/0203/1077/2024
15 березня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчого - ОСОБА_4 (в залі суду),
підозрюваного - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_6 (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мерефа Харківської області, з середньою спеціальною освітою, одруженого: дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом, на особливий період, в посаді водія-механіка, номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «молодший сержант», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження № 62023170030000863 від 04 липня 2023 року,
15.03.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення застави, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження № 62023170030000863 від 04 липня 2023 року.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчих Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження № 62023170030000863 від 04 липня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як пояснив слідчий, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 39 від 23.02.2022 року (по стройовій частині), молодшого сержанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 173 від 07.07.2022 року (по стройовій частині), молодшого сержанта ОСОБА_5 переведено на посаду номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Проте, молодший сержант ОСОБА_5 30 серпня 2022 року не повернувся з військового госпіталю НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та був незаконно відсутній на службі до 15 березня 2024 року, коли молодший сержант ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
15 березня 2024 року молодшого сержанта ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та в цей же день вручено письмове повідомлення про підозру разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваного, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України.
У клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, викладені в описовій частині клопотання, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Також слідчий зазначив, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, оскільки вони не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру суспільного інтересу, що превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З огляду на викладене вище, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 15.03.2024 року, судову справу №203/1318/24, провадження №1-кс/0203/1077/2024, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана судді канцелярією суду - 15.03.2024 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене на 19:00 годину 15.03.2024 року.
У судовому засіданні слідчий та прокурор, який приймав участь в режимі відеоконференції повністю підтримали вимоги клопотання та просили суд його задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти без визначення застави строком на 60 днів, підстави звернення до суду з клопотанням пояснили суду таким чином, як про це зазначено вище. Крім того, прокурор наголосив на тому, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою та наявні ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Також прокурор пояснив, що підозрюваний може здійснити вплив на свідків.
Підозрюваний ОСОБА_5 , який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, пояснив, що він щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення, у якому його підозрюють. Тому підозрюваний не заперечує проти задоволення клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 , пояснив, що спілкувався зі своїм підзахисним та його позиція по клопотанню така, що він не заперечує проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також зазначив, що підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170030000863 від 04.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
За відомостями з Витягу з ЄРДР, 17.09.2022 року під час перевірки наявності особового складу виявлено відсутність у розташуванні підрозділу номера обслуги механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який без поважних причин, в умовах воєнного стану самовільно покинув пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, та був незаконно відсутній на військовій службі понад 10 діб.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 39 від 23.02.2022 року, молодшого сержанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 173 від 07.07.2022 року, молодшого сержанта ОСОБА_5 переведено на посаду номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2022 року № 8288, 14.09.2022 року під час перевірки наявності особового складу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що ОСОБА_5 відсутній у розташуванні підрозділу. Пошукові заходи позитивних результатів не дали, на телефонні дзвінки не відповідає, місце знаходження молодшого сержанта ОСОБА_5 невідоме.
15.03.2024 року о 13:04 годині ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, захисник - ОСОБА_6
15.03.2024 року о 15:05 годині ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
15.03.2024 року о 15 год. 40 хв. ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 отримали копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також у ході судового засідання судом безпосередньо були досліджені інші письмові докази: повідомлення про скоєння кримінального правопорушення, рапорти, витяги з наказів, акт службового розслідування, протоколи допитів свідків, протокол допиту підозрюваного, медична документація.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 години 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан, який згодом було продовжено.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду клопотання обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на те, що підозрюваний обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, характер кримінального правопорушення, те, що підозрюваному відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрюваний особисто з ними знайомий та усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків, з якими він проходить військову службу, а також те, що підозрюваний не з'явився вчасно на службу без поважних причин з лікування з 30.08.2022 року та не виявляв бажання повернутися на місце військової служби та продовжувати її до 15.03.2024 року, коли був затриманий.
З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, суд беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахування попередньої поведінки підозрюваного; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими підозрюваний проходить військову службу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Також при обранні запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного (відсутність хронічних захворювань, які б були підставою для звільнення від подальшого відбування покарання), те, що підозрюваний не має протипоказань до утримання під вартою, те, що він має міцні соціальні зв'язки та на утриманні неповнолітнього сина, проте переховувався від органу досудового розслідування та суду, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, бере до уваги вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, за якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, та обставини, підстави, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України. Також суд враховує те, що стороною обвинувачення доведені підстави неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Проте ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 407 КК України.
Водночас слідчий суддя враховує те, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено право слідчого судді не визначати заставу та підстави, обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України в контексті особи підозрюваного та обставин кримінального правопорушення, те, що підозрюваний бажає продовжити військову службу, з огляду на що бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, за якою автоматична відмова у застосуванні застави є несумісною із вимогами п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.104-105 рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyan v. Armenia»).
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 року, суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою. У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн, та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, злочин, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560,00 грн, буде достатньою для внесення в якості застави.
При цьому на підставі пунктів 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися з місця постійної дислокації Військової частини, в якій проходить службу підозрюваний або із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя доходить висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження № 62023170030000863 від 04 липня 2023 року, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, тобто з 15.03.2024 року до 13.05.2024 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком на два місяці з дня внесення застави такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з місця постійної дислокації Військової частини, в якій проходить службу підозрюваний або із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 13.05.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 19.03.2024 року о 17 годині 55 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1