Справа № 202/401/24
Провадження № 2/202/2737/2024
(заочне)
01 квітня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Жупій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу №202/401/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 09 жовтня 1993 року вони з відповідачкою перебувають у шлюбі. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. Подружнє життя між сторонами не склалося, з часом вони втратили взаєморозуміння, відносини погіршилися через різні погляди на подружнє життя та сім'ю. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено у 2021 році, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам подружжя, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача за ордером - адвокат Козирєв А.В. надав заяву про розгляд справи без участі позивача, у якій позовні вимоги підтримав, просив розірвати шлюб між позивачем та відповідачкою.
Відповідачка у судове засідання двічі не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 09 жовтня 1993 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, актовий запис №937.
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Шлюбні відносини сторони припинили та з початку 2021 року проживають окремо.
Вирішуючи позов, суд бере до уваги, що відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і не мають наміру їх відновлювати, позивач вважає, що їх сім'я фактично розпалась та її збереження є неможливим, не відповідає інтересам подружжя, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, так як шлюбні відносини вже не підлягають збереженню.
Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 200, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 09 жовтня 1993 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, актовий запис №937.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін