справа № 208/11015/23
№ провадження 3/208/208/24
Іменем України
03 квітня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №271188 від 08.11.2023 року, 08.117.2023р. о 00:20 годин ОСОБА_1 в м.Кам'янське по пр.-ту Свободи 43, керував транспортним засобом Ауді д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, зіниці ока не реагують на світло, підвищена жвавість рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, що було зафіксовано на поліцейську камеру. Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
До суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, жодного разу не з'явився, виклики його судовими повістками належного результату не дали. Під час складання інспектором патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, про що свідчить його підпис в протоколі. На офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання. Клопотань, заяв, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, ним не подано
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечено участі у судовому провадженні адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в розумінні ст. 271 КУпАП, який міг би здійснювати захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за її відсутності.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
При цьому, Судам необхідно враховувати, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, оцінюючи процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя доходить до висновку, що надані йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, реалізовані у обраний ним спосіб, так, водій був обізнаний про наявність судового провадження відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обізнаний з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення, за таких обставин ч. 2 ст. 268 КУпАП надає можливість розглянути справу про адміністративне правопорушення за його відсутності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №271188 від 08.117.2023 року, в якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився;
- направленням на огляд водія;
- відеозаписом з нагрудної боді-камери, на якому відображено події, які стались 08.11.2023р.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, а не проводить огляд на стан сп'яніння на місці з застосуванням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Крім того, суд враховує п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р., далі - Постанова), згідно якого, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження огляду на стан cп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.130, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України (банківські реквізити доступні на офіційному веб-сайті суду https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/).
На підставі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцемпроживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збірна користь держави у розмірі 536,80грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Ізотов В.М.