справа № 208/519/24
№ провадження 3/208/957/24
Іменем України
26 березня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює продавцем в магазині «Pro Vape», фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 виданий 26.04.2003 р., орган видачі центр 1222, протягом року до адміністративної відповідальності не притягалась,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928925 від 09.01.2024 року, -
встановив:
15.02.2024 року в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області після дооформлення надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №928925 від 09.01.2024 року, слідує, що 09.01.2024 р. о 12:00 годині, за адресою м. Кам'янське, пр. Аношкіна, буд.22Г, в магазині «Pro Vape» гр. ОСОБА_1 торгувала електронними сигаретами у загальній кількості 152 шт. за ціною від 320 до 630 грн., на загальну суму 73 905,00 грн., та табаком у кількості 168 пачок за ціною від 110 грн. до 320 грн. на загальну суму 24 575,00 грн. без наявності марок акцизного збору, акцизного податку, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, не повідомивши причини неявки, хоча належно повідомлялася про день та час розгляду справи, що підтверджується повістками - повідомленнями про виклик в судове засідання, направленнями та врученнями "CMC" повідомлення, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Клопотання про відкладення справи до суду не надходило. За таких обставин, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, письмових заперечень проти протоколу не подавав, можливо розглянути справи без його присутності.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконувала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Вивчив та дослідив матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.256 ч.1 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів'алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пп. 14.1.107 п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документі суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п. 226.5п. 226.6ст. 226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 928925 від 09.01.2024 року, ОСОБА_1 торгувала електронними пристроями та табаком без наявності марок акцизного збору. Між тим відповідальність за ст. 156 КУпАП настає за продаж тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку, таким чином відповідальною особою не було розкрито об'єктивну сторону даного правопорушення.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях. Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно зі ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
В порушення зазначених вимог в протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ВАВ № 928925 від 09.01.2024 року, складеному у відношенні ОСОБА_1 , за ч.1 ст.156 КУпАП, відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила своїми діями ОСОБА_1 , (відсутнє посилання на вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та не зазначено її частину, пункт чи підпункт, з яких вона складається). Також жодні дані про те, що ОСОБА_1 , є суб'єктом господарювання або є працівником торгівлі або громадського харчування та від свого імені здійснювала господарську (підприємницьку) діяльність, в матеріалах справи відсутні, також в графі місце роботи, вказано «працює продавцем магазину «PRO VAPE»», але жодного доказу на підтвердження цього відповідальною особою не було надано, крім того суть адміністративного правопорушення викладена не повно, оскільки не зазначено про вид торгівлі, яку начебто здійснювала ОСОБА_1 - оптова чи роздрібна, якими саме електронними пристроями, яким тютюном, в якій розфасовці вона торгувала, яка вартість кожної пачки, кому саме та за якою ціною вони були реалізовані.
Окрім цього, диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, але матеріали справи не містять доказів продажу товару без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, не містять відомостей хто придбав товар, за якою ціною, який розмір отриманої виручки від такого продажу, крім того, виручка не оглядалась та не вилучалась, свідки події згідно до протоколу також відсутні.
З пояснень особи ОСОБА_1 також не можливо встановити ні кількість реалізованого товару, ні його вартість.
Згідно до змісту протоколу особистого огляду та вилучення речей від 09.01.2024 року (а.с. 4), зафіксовано розташування вітрин у магазині, та перелік товару, проте не зазначено чи наявні на зазначеному товарі марки акцизного податку чи вони з підробленими марками цього податку, чи ні.
Також, , крім того речі, які були оглянути та вилучені на підставі протоколу огляду та вилучення від 09.01.2023 року були передані особисто ОСОБА_1 , що підтверджено розпискою про отримання кількості товару, проте також не відображено чи цей товар без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тощо.
З огляду на наведене, на порушення вище вказаних вимог ст.256 КУпАП, дії, що поставлені ОСОБА_1 у провину, фактично не визначені та неконкретні, що позбавляє можливості надати їм вірну правову оцінку. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, відсутня відеофіксація під час складання протоколу, а додані два фото до протоколу не відображають вчинення правопорушення, а лише відображають вітрину та назву магазину а також стелаж всередині магазину на якому знаходяться якісь речі.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах «Малофєєва проти Росії» («рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Внаслідок допущених порушень суддя позбавлений можливості належним чином визначити обставини, які відповідно до вимог ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
З метою недопущення порушення конституційних прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, Постановою від 24.01.2024 року було направлено для належного оформлення посадовій особі, яка складала протокол про вчинення адміністративного правопорушення для забезпечення всіх передбачених законом заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки суддя не має права усунути певні розбіжності та неточності, які містяться в протоколі.
15.02.2024 року справа повернута до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, після дооформення, проте згідно до рапорту ст.. ДОП КРУП Павленка П.В. докази по адміністративному протоколу долучено не було, відомостей про ФОП не встановлено.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З аналізу положень ст. ст. 9, 245, 247, 252 КУпАП вбачаться, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Тобто, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, сам факт виявлення поліцейським електронними сигаретами у загальній кількості 152 шт. за ціною від 320 до 630 грн., на загальну суму 73 905,00 грн., та табаком у кількості 168 пачок за ціною від 110 грн. до 320 грн. на загальну суму 24 575,00 грн., без підтвердження об'єктивного та суб'єктивного складу адміністративного правопорушення - роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, не може бути доказом скоєння особою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а відтак, у даному випадку, відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, суду не надано, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, склад адміністративного правопорушення відсутній, у зв'язку з чим відповідне провадження по справі підлягає закриттю.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 156, ст. 247, ст.ст.283-285,294 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює продавцем в магазині «Pro Vape», фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 виданий 26.04.2003 р., орган видачі центр 1222, протягом року до адміністративної відповідальності не притягалась,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928925 від 09.01.2024 року, - з підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Івченко Т. П.