Справа №212/3073/24
1-кп/212/372/24
05 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - ОСОБА_3 , потерпілого - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в міста Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041730000299 від 27 лютого 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
- 11.03.1999 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст.141 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки, з застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 2 роки, штраф 800 гривень;
- 25.05.2000 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 101 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 43 ч.1 КК України приєднати невідбутий строк частково 2 роки по вироку від 11.03.1999, загальний строк 5 років позбавлення волі. Звільнений 03.09.2002 на підставі ст. 53 КК України згідно постанови Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 02.09.2002 року, невідбутий строк 2 роки 3 місяці 8 днів;
- 06.12.2003 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання по вироку від 25.05.2000 та до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 невідбутий строк замінений обмеженням волі на підставі ст. 82 КК України, звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 21 день;
- 06.07.2011року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 ч.1 КК України частково приєднати невідбуте покарання по вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.12.2003 та остаточно до відбуття - 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 09.02.2012 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до відбуття 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 20.11.2017 по відбуттю строку покарання,
- 20.08.2018 року Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
- 20.11.2018 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
- 16.04.2019 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.186 КК України, на підставі ч.4 ст.70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 12.06.2023 року умовно-достроково на невідбутий термін 3 місяці 24 дні,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
З 24.02.2022 року по теперішній час у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 року за № 64/2022” за № 2102-IX від 24.02.2022 року та Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 року “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, в умовах якого ОСОБА_5 , повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності на території Покровського району міста Кривого Рогу за наступних обставин.
Так, 27 лютого 2024 року приблизно о 17:00 годині, обвинувачений ОСОБА_5 проходив повз будинок АДРЕСА_3 , де помітив раніше йому незнайомого чоловіка, а саме потерпілого ОСОБА_4 та підійшов до нього із проханнями закурити чи дати милостиню, на що потерпілий відмовив та попрохав припинити спілкування.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжив слідувати за потерпілим та дійшовши за останнім до скверу, що знаходиться поблизу будинку АДРЕСА_4 , вирівнявся із ним у ході та завдав потерпілому удар лівою рукою в праву частину обличчя, від якого потерпілий впав на землю.
Після чого, потерпілий піднявся на ноги та почав відходити від ОСОБА_5 в бік перехожих та прохав їх на допомогу. Однак ОСОБА_5 такі дії потерпілого ОСОБА_4 не зупинили та він продовжив переслідувати останнього, та в час коли перехожі відійшли від них ОСОБА_5 штовхнув потерпілого ОСОБА_4 від чого останній впав на землю.
Після чого, потерпілий піднявся на ноги та дістав належний йому мобільний
телефон марки “Samsung”, модель “М33”, IMEІ: НОМЕР_1 , в корпусі блакитного кольору, на якому був одягнутий чохол-книжка синього кольору, та в якому знаходилась сім-картка мобільного оператору ІНФОРМАЦІЯ_4 із номером НОМЕР_2 з метою викликати поліцію про що він сказав уголос.
Помітивши в руках потерпілого мобільний телефон у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме вказаного вище мобільного телефону.
Того ж дня, приблизно о 17:05 годині, ОСОБА_5 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи із корисливого мотиву, з метою власного збагачення, усвідомлюючи, що його дії очевидні для потерпілого та оточуючих, повторно, в період воєнного стану, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , вихопив із рук потерпілого, тим самим відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_4 мобільний телефон марки “Samsung”, модель “М33”, IMEІ: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 842 від 05.03.2024 року становить 6899,80 грн., на якому було одягнуто чохол-книжку синього кольору, яка матеріальної цінності не має, в чохлі-книжці знаходилась купюра номіналом 1 долар США, яка матеріальної цінності не має, в телефоні встановлена сім-картка з номером НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності не має, та поклав до правої кишені власної куртки.
В подальшому, потерпілий ОСОБА_4 підійшов ближче до ОСОБА_5 щоб забрати викрадений у нього телефон, тим самим намагався повернути викрадене майно, однак ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону, з метою збереження викраденого у своїй власності застосував насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, що виразилося у поштовху, від якого потерпілий впав на землю.
Надалі ОСОБА_5 , надав можливість потерпілому ОСОБА_4 піднятися та сказав йти разом із ним до магазину, на що потерпілий погодився, щоб уникнути отримання додаткових тілесних ушкоджень.
Дійшовши до будинку АДРЕСА_5 , повз потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проходив знайомий потерпілого ОСОБА_9 , який на прохання потерпілого у допомозі, щодо повернення викраденого мобільного телефону зупинився та підійшов до них для надання допомоги.
В подальшому ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ОСОБА_9 може викликати працівників поліції, про що він зазначив в ході спілкування, почав втікати з місця вчинення кримінального правопорушення, однак був зупинений ОСОБА_9 біля будинку АДРЕСА_6 .
Таким чином, ОСОБА_5 , відкрито викрав належний потерпілому ОСОБА_4 мобільний телефон марки “Samsung”, модель “М33”, IMEІ: НОМЕР_1 , вартістю 6899,80 грн., чим завдав останньому матеріального збитку на вказану суму.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, яку укладено 21 березня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 відповідно до якої, обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення у повному обсязі. Сторони погодили покарання за ч.4 ст.186 КК України у вигляді семи років позбавлення волі.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у присутності свого захисника суду пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст.186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, при цьому повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушення. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний із узгодженим видом покарання, яке буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважав, що при укладенні даної угоди дотримані всі вимоги діючого законодавства, просив суд угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 також наполягав на затвердження угоди, умови якої повністю відповідають інтересам підзахисного.
Потерпілим ОСОБА_4 надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні в порядку ч.4 ст.469 КПК України, яка підтримана потерпілим у підготовчому судовому засіданні.
Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
Судом також з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винного, який на обліку і лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеним провину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України за ознаками: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
Таким чином, угоду про визнання винуватості слід затвердити, визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання.
Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 березня 2024 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання з 27 лютого 2024 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази: мобільний телефон марки “Samsung”, модель “М33”, imei НОМЕР_1 , чохол-книжку синього кольору, валюту номіналом 1 долар США, сім-карту № НОМЕР_2 - залишити у потерпілого ОСОБА_4 за належністю. DVD-R диск об'ємом 4,7 Гб з 2 відеозаписами з нагрудний камер працівників Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Особою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1