Справа № 212/248/24
2/212/1089/24
05 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/248/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на протязі п'яти років до моменту відкриття спадщини, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
за участі представника позивачки - ОСОБА_3 , -
ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що вона протягом періоду часу з 07.09.2015 року по 07.03.2022 року постійно проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловік та жінка, по АДРЕСА_1 . У них був спільний побут, вони вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги, здійснювали ремонт квартири, купляли меблі, піклувалися один про одного, маючи певні права та обов'язки один перед одним. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після смерті якого залишилось спадкове майно: кв. АДРЕСА_1 (загальна площа 71,8 кв. м.). Оскільки позивачка за місцем мешкання ОСОБА_4 зареєстрованою не була, тому не може зараз прийняти спадщину. Так, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , їй постановою приватного нотаріуса Кноль О. А. від 16.05.2023 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність документів, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Враховуючи, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 немає, оскільки вона проживала із померлим спадкодавцем однією сім'єю на протязі більш ніж п'ять років до відкриття спадщини, то вважала, що має право на спадкування за законом, як спадкоємець четвертої черги. Таким чином просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 7 вересня 2015 року по день його смерті, а також визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із заявленими вимогами, представник виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради подав відзив, де вказував, що сам факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Також показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Так додані позивачем товарні чеки не доказують факт ведення спільного господарства із ОСОБА_4 , з яких не зрозуміло ким здійснювалась купівля товарів. Додавав, що в матеріалах справи мається постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, шо у позивача відсутній факт родинних стосунків з померлим. При цьому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Враховуючи зазначене, вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, тому просив суд відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивачки, адвокат Вако М. Ю., підтримав вимоги ОСОБА_1 , які просив суд задовольнити повністю, вказуючи, що спільне проживання позивачки із спадкодавцем протягом 5-ти років на час відкриття спадщини підтверджується долученими до справи доказами та свідченнями сусідів по будинку.
Позивачка, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином.
Представник позивачки, адвокат Вако М. Ю., в суді повністю підтримав заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , які просив суд задовольнити.
Представник відповідача, ОСОБА_5 , у судове засідання не зявився, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за відсутності представника відповідача, враховуючи встановлені обставини справи та діючи норми законодавства.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не зявився повторно, надавши суду при цьому заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, не заперечуючи при цьому проти задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .
За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності осіб, які не з'явились.
Такими чином, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного вмотивування.
Суд зазначає, що згідно із ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч. 2 ст. 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК.
На підставі ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1264 ЦК в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За п. 21 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст. 1261 ЦК.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2019 року по справі № 588/350/15.
Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 7 березня 2022 року Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 475, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років внаслідок інфаркту головного мозку, що підтверджується довідкою про причину смерті № 221 від 07.03.2022 року.
Належність на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , трикімнатної кв. АДРЕСА_1 (загальна площа 71,8 кв. м., житлова площа 48,9 кв. м.) на підставі дублікатів свідоцтв про право на спадщину від 17 січня 2020 року та від 28 лютого 2020 року підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 5 березня 2020 року, копією технічного паспорту на вказане житло та копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 22 квітня 2009 року, реєстр нотаріусу № 2-2925, та від 22 серпня 1997 року, реєстр нотаріусу № 1-4567, яку успадкував ОСОБА_4 після смерті його батьків, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
На підставі актів від 11 березня 2022 року та від 14 грудня 2023 року ТОВ «Вектор Центробуд» вбачається, що за свідченнями сусідів по будинку АДРЕСА_1 вбачається, що в кв. АДРЕСА_1 з 7 вересня 2015 року по 5 березня 2022 року ОСОБА_4 проживав спільно із ОСОБА_1 , які мали спільний побут та бюджет, вели спільне господарство, сплачували комунальні платежі та робили ремонт.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснили, що є сусідами по будинку ОСОБА_1 , оскільки біля 50 років мешкають у буд. АДРЕСА_1 , добре знайомі із родиною ОСОБА_4 , яка мешкала у кв. АДРЕСА_1 такого будинку. При цьому після матері ОСОБА_4 із ним почала постійно мешкати позивачка, десь з осені 2015 року, як дружина. Стверджували, що ОСОБА_1 мешкала із ОСОБА_4 постійно до моменту його смерті у березні 2022 року, оскільки вони удвох вели спільний побут, мали спільний бюджет, робили ремонт, придбавали побутову техніку та меблі, сплачували комунальні платежі. Коли ОСОБА_4 захворів, то ОСОБА_1 його доглядала, аж до моменту смерті спадкодавця, після чого здійснила всі необхідні дії для поховання ОСОБА_4 . Крім того разом із ними мешкав син позивачки, ОСОБА_11 . Додавали, що після смерті ОСОБА_4 позивачка продовжує сплачувати комунальні платежі на кв. АДРЕСА_1 , хоча там зараз не мешкає, бо одружилась із ОСОБА_2 .
Також за долученими до справи представником позивача, ОСОБА_1 , квитанціями про проведення оплати житлово-комунальних послуг на кв. АДРЕСА_1 вбачається, що протягом 2019-2023 років за даною адресою вчасно та справна проводилась оплата послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», КП «Кривбасводоканал», КК «Дом.Ком», ТОВ «Центробуд», ТОВ «Екоспецтранс», ТОВ «Дніпровські електричні мережі», ТОВ «Дніпропетровськгаз».
Придбання ОСОБА_1 товарів для поховання та захоронення підтверджується товарними чеками від 07.03.2022 року та від 03.07.2022 року, а придбання побутової техніки, меблів та будівельних матеріалів підтверджується товарними чеками від 20.12.2015 року, від 15.01.2016 року, від 20.08.2016 року, від 07.07.2016 року та від 10.01.2017 року.
За інформацією з Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 20 травня 2022 року вбачається, що станом на 05.03.2022 року в кв. АДРЕСА_1 був зареєстрований лише ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого був знятий з реєстрації за такою адресою, де більше ніхто не зареєстрований.
За відомостями з копії спадкової справи № 43/2022, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що приватному нотаріусу Кноль О. А. співвідповідач ОСОБА_2 подав 16 травня 2022 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємець 4-ї черги та такий, що постійно мешкав із спадкодавцем по АДРЕСА_1 .
Однак постановою від 7 квітня 2023 року нотаріус ОСОБА_12 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідачем не було надано доказів його права на спадкування майна померлого спадкодавця.
Також за відомостями з копії спадкової справи № 43/2022, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що приватному нотаріусу Кноль О. А. позивачка ОСОБА_1 подала заяву 16 травня 2023 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як така, що постійно мешкала із спадкодавцем по АДРЕСА_1 на протязі більш ніж 5 років до моменту смерті спадкодавця.
Однак постановою від 16 травня 2023 року нотаріус ОСОБА_12 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачкою не було надано доказів її права на спадкування майна померлого спадкодавця та родинних із ним відносин.
Суд, натомість, зазначає, що інформацією з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть від 16 травня 2022 року вбачається, що смерть ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , була підтверджена на підставі остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 221 від 7 березня 2022 року, наданого саме позивачкою, ОСОБА_1 .
Крім того на підставі повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану від 16 травня 2022 року вбачається, що відсутні відомості про реєстрацію актів цивільного стану про шлюб ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також про народження у такого спадкодавця дітей.
Також за інформацією з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб від 16 травня 2022 року вбачається, що 23 жовтня 2010 року за актовим записом № 809 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ), який було за рішенням від 10 грудня 2018 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу розірвано.
Суд при цьому зауважує, що рішенням від 10 грудня 2018 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу про розірвання шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 було встановлено, що з 2015 року шлюбні відносини між колишнім подружжям були припинені та сторони з того часу спільно не проживають.
При цьому згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб від 16 травня 2022 року вбачається, що 23 березня 2022 року за актовим записом № 152 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , якій внаслідок одруження прізвище було залишено без змін.
На підставі вивчених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 фактично мешкали як дружина та чоловік, починаючи з 2015 року до моменту смерті ОСОБА_4 , що підтверджується як поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків, так й дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у їх сукупності.
До такого висновку суд прийшов, зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно проживали більше 6 років разом по АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації спадкодавця, де вони вели спільне господарство, маючи спільні права та обов'язки по відношенню один до одного.
Таким чином суд дійшов висновку про доведеність в цій частині заявлених позивачкою вимог, на підставі чого вони підлягають задоволенню шляхом визнання ОСОБА_1 спадкоємицею 4-ї черги за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок ухвалення рішення суду про встановлення факту проживання позивачки однією сім'єю з ОСОБА_4 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Натомість, суд вказує, що відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Враховуючи, що внаслідок встановлення рішенням суду факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, то вказане свідчить про відсутність законних підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на кв. АДРЕСА_1 , оскільки позивачка не позбавлена у такому разі можливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на протязі п'яти років до моменту відкриття спадщини, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити частково.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 мешкала спільно із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю на протязі більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 5 квітня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривому Розі ради, розташований по вул. Шурупова 2 в м. Кривий Ріг.
Суддя: Д. О. Козлов