Справа № 201/1717/24
Провадження №2-а/201/26/2024
01 квітня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Батманова В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі Інспектор 3 батальйону, 3 роти, 2 взводу УПП в Дніпропетровській області рядового поліції Луцевич Владислава Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1349409 від 01.02.2024,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12 лютого 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі Інспектор 3 батальйону, 3 роти, 2 взводу УПП в Дніпропетровській області рядового поліції Луцевич Владислава Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1349409 від 01.02.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 суддею визначено суддю Батманову В.В., яка ухвалою від 13.02.2024 прийняла позов до свого провадження та призначила справу до розгляду в спрощеному провадженні (а.с. № 28).
В обґрунтування позову позивач по тексту позову зазначає, що 01.02.2024 інспектором винесено постанову, згідно із якою 01.02.2024 о 09 год. 04 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia» по вул. Генерала Пушкіна, 1 у м. Дніпро з порушенням правил користування ременями безпеки. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254, 268 КУпАП. Тому просить позов задовольнити.
Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням було направлено копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження по справі, які отримано 27.02.2024.
Представник УПП у Дніпропетровській області ДПП - Марченко А.О. надіслав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що 01.02.2024 о 09 год. 04 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia» по вул. Генерала Пушкіна, 1 у м. Дніпро з був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.«в» ПДР України.
Вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Водію було роз'яснено положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст.ст. 287 - 289 КУпАП. Враховуючи викладене, просила відмовити у позові.
Позивач скористався правом на надання додаткових пояснень в яких заперечував доводи викладені у відзиві, просив задовольнити позов з підстав у ньому викладених.
З огляду на положення ст. 46 КАС України суддею не знайдено підстав для задоволення клопотання представника УПП Дніпропетровській області ДПП - Марченко А.О. від 01.03.2024 про залучення ДПП Національної поліції України в якості третьої особи по цій справі.
Категорія адміністративного позову ОСОБА_1 підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20, ч.1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст. 257, 286 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі спірної постанови, 01.02.2024 о 09 год. 04 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia» по вул. Генерала Пушкіна, 1 у м. Дніпро з порушенням правил користування ременями безпеки, чим порушив п.2.3.«в» ПДР України. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Позивач не був згоден з даною постановою, вважаючи, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254, 268 КУпАП.
Дійсно відповідно до п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020)
Втім, критично ставлюсь до того, що постанова та наданий відеозапис з нагрудної камери поліцейського є безспірним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки на підтвердження порушення позивачем ПДР України, а відповідно, й наявності у позивача складу адміністративного правопорушення, інспектором не надано належних та достатніх доказів. Так, з наданого відео запису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки, оскільки відеозапис починається зі спілкування поліцейського із ОСОБА_1 , який вже перебуває на вулиці біля автомобіля.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови серії ЕНА №1349409 від 01.02.2024, жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відеофіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, вважаю, що постановою не підтверджується факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із п. 2. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 5 Розділу ІІІ даної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.
За п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно із п. Розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
За правилами ст. 283 КУпАП постанова, серед іншого, повинна містити дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За вимогами ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В матеріалах адміністративної справи містяться суперечливі докази - сама постанова і пояснення ОСОБА_1 з постанови не вбачається, чому інспектор віддав перевагу власним переконанням та не прийняв до уваги пояснення правопорушника.
Таким чином, із врахуванням того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять достатніх доказів порушення позивачем правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, приходжу до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн., прихожу до наступного.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правничої допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також наданий акт про надання та оплату правничої допомоги, а також приймаючи до уваги, що фактичних судових засідань у яких би адвокат приймав участь не було, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 5,6 ст. 134 КАС України, а також те, що сума штрафу який оскаржує позивач складає 510 грн, та сума правничої допомоги, яку просить стягнути позивач може призвести до неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Законом України від 08.07.2011 "Про судовий збір", ст.ст. 247, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 139, 241-256, 257, 263, 268 КАС України, суддя,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі Інспектор 3 батальйону, 3 роти, 2 взводу УПП в Дніпропетровській області рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1349409 від 01.02.2024 - задовольнити.
Постанову серії ЕНА №1349409 від 01.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, винесену інспектором 3 батальйону, 3 роти, 2 взводу УПП в Дніпропетровській області рядовим поліції ОСОБА_2 - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: В.В. Батманова