Справа № 201/12118/23
Провадження № 2/201/1086/2024
04 квітня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04.10.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. № 3-5).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.10.2023р. позовна заява була залишена без руху та позивачу запропоновано усунути недоліки. Ухвала виконана позивачем вчасно, 16.10.2023р.
Провадження по справі було відкрито ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 20.10.2023р. та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом сторін) (а.с. № 19).
Ухвалою суду від 12.12.2023р. за ініціативою суду сторонам було надано строк для примирення 3 місяці (а.с. № 32). Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 13.03.2024р. провадження по справі було поновлено (а.с. № 35).
Позивач у позовній заяві в обґрунтування вимог посилався на те, що вони з відповідачкою зареєстрували шлюб 21.01.2012р. у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 16. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . В позові зазначено, що останні декілька років шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Позивач вважав, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена.
Позивач в заяві до суду від 04.04.2024р., підтримав позовні вимоги та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами, судові витрати по справі покласти на себе. Також в цій заяві позивач зазначив, що шлюбні відносини припинені в серпні 2023р. (а.с.№ 39).
Відповідачка в заяві до суду від 04.04.2024р. зазначила, що згодна на розірвання шлюбу, просила справу розглядати за її відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами. Також відповідачка зазначила, що вони з позивачем остаточно припинили подружні стосунки з серпня 2023р. (а.с. №40) Окремо відповідачка в заяві від 30.11.2023р. зазначила, що не має бажання повертати собі прізвище, яке у неї було до реєстрації шлюбу (а.с. № 27).
Таким чином, суд на підставі ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив рішення в судовому засіданні 04.04.2024р. за відсутності обох сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, заяви позивача та відповідачки від 04.04.2024р. вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 21.01.2012р. у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 16 (а.с. № 6).
Від даного шлюбу у подружжя є малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.№ 7).
Ухвалою суду від 12.12.2023р. сторонам за ініціативою суду було надано строк на примирення - три місяці та провадження у справі було зупинене на цей час (а.с. № 32).
Відповідно до абзацу 5 п.10 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через різні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння. Позивач після спливу строку на примирення наполягає на задоволенні позовних вимог. Відповідачка після спливу строку на примирення також висловила свою згоду на розірвання шлюбу. Обидві сторони в заявах до суду від 04.04.2024р. зазначили, що шлюбні стосунки сторони остаточно припинили з серпня 2023р. (а.с. № 39, 40).
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно були припинені з серпня 2023р. і з цього часу більше не відновлювалися, позивач від позову не відмовився, наданий судом строк для примирення результатів не дав, відповідачка заперечень проти розірвання шлюбу після спливу строку для примирення так само не висловила, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлена бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
При ухваленні рішення суд також приймає до уваги положення ч.1 ст. 82 ЦПК України, оскільки відповідачка визнала позовні вимоги та погодилася на розірвання шлюбу.
Питання щодо зміни прізвища відповідачки, відповідно до положень 113 СК України, не вирішується, оскільки остання не виявила бажання повертати собі прізвище, яке у неї було до реєстрації шлюбу (а.с. №27).
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе не стягувати з відповідачки на користь позивача понесені ним при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073 грн. 60коп., оскільки позивач по тексту заяви до суду від 04.04.2024р. зазначив, що судові витрати просить покласти на себе (а.с. № 39).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, п.5 п.10 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, який зареєстрований 21.01.2012р. у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області під актовим записом № 16 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя : Ткаченко Н.В.