Постанова від 02.04.2024 по справі 201/2758/24

УКРАЇНА

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

49005, м. Дніпро, вул. Гусенко, буд. 13, тел. 720-31-13

№ 201/2758/24

провадження 3/201/1579/2024

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 553572 від 27 лютого 2024 року, відповідно до якого 27 лютого 2024 року 20 години 25 хвилин м. Дніпро, біля будинку 17 по вул. Гусенко, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в суді вину не визнав та пояснив, що поліцейські зупинили його без причини, зазначивши причину зупинки ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», є інформація що особа керує авто в стані сп'яніння, звідкіля саме ця інформація поліцейські не повідомили, зауважив що правил дорожнього руху він не порушував. Зазначив, що останні місяці його в районі проспекту Богдана Хмельницького та пр. О. Поля систематично зупиняють поліцейські та вимагають пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, що він і робить. Поліцейські пояснюють, що його раніше зупиняли та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП через його відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Наркотичні засоби він не вживає та ніколи не сідає за кермо в нетверезому стані. Також зазначив, що йому не було оголошено ознаки, які у нього було виявлено. Він поспішав його чекала дина та він мав її забрати по адресі.

Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, навіть зібрався проїхав з поліцейськими до наркологічного диспансеру, але, оскільки його чекали він не поїхав до лікарні та на нього склали протокол за відмову від проходження огляду. Він вважає, що працівники поліції безпідставно його зупиняють кожного дня та вимагають від нього проходження медичного огляду. Просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вислухавши ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

На доказ вини ОСОБА_1 поліцейськими надано: протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 553572 від 27 лютого 2024 року, рапорт, відеозапис з місця події, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, письмові пояснення ОСОБА_1 , які тотожні за змістом з його усними поясненнями.

Оскільки інспектор поліції є представником суб'єкта владних повноважень, то його рапорт не може вважатись доказом по справі, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року № 489/4827/16а.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно установити наявність двох обставин, а саме: 1) що особа керувала транспортним засобом; 2) ця особа знаходилась в стані алкогольного сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Встановлення стану сп'яніння потребує застосування спеціальних процедур та може бути підтверджений виключно належними доказами - відповідним медичним висновком.

У випадку ж відмови від проходження огляду на стан сп'яніння доказами на підтвердження стану сп'яніння особи є протокол про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

За змістом ст. 252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками поліції враховано та дотримано не було.

Так, протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі, Інструкція) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Під час розгляду справи судом було досліджено відеозапис, з якого видно спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. Суд зауважує, що коли працівники поліції зупинили автомобіль, яким керував останній, ОСОБА_1 поводить себе відповідно обстановки, надає на вимогу працівників поліції всі документи, та повідомляє що він поспішає забрати дитину яка його чекає за відповідною адресою, пропонує забрати її, а потім з'ясовувати все інше та проїхати на огляд. ОСОБА_1 питає які до нього є питання, та поліцейський пояснює що до нього є питання, щодо статті 130 КУпАП, та з'ясовує чи водій саме той на якого складались раніше протоколи. Під час перегляду відеозапису видно що працівник поліції тримає в руках мобільний телефон на екрані якого видно як поліцейський перевіряє інформацію та видно зображення автомобілю схожого на той яким керує ОСОБА_1 . Він в черговий раз пояснює що він поспішає. На що поліцейський пояснює, що це пасивна відмова. При цьому з переглянутого відеозапису видно, що поведінка ОСОБА_1 хоча і є емоційною від спілкування з працівниками поліції, однак цілковито відповідає обстановці, також під час переглянутого відеозапису не видно щоб у ОСОБА_1 тремтіли руки.

Як встановлено судом, обставини, які стали слугувати підставами вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, перевірити не можливо, оскільки матеріали справи не підтверджують відповідність дій поліцейського вимогам Інструкції та положенням ст. 266 КУпАП.

При цьому, закон пов'язує відповідальність за відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, встановлену ст. 130 КУпАП, лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп'яніння, що в даному випадку встановлено не було, а одразу ж було запропоновано пройти огляд.

Отже, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за відсутності його ознак, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи поведінку працівників поліції, з огляду на те що вимогою зупинки транспортного засобу було те, що водій раніше відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, що було видно з дослідженого відеозапису, суд вважає, що відбулась провокація з боку працівників поліції стосовно відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння, а отже і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, судом встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу була лише інформація в базі даних поліції, щодо того, що на особу вже складався протокол за ст. 130 КУпАП, жодних інших законних підстав для зупинки автомобіля, передбачених ст. 35 Закону «Поро національну поліцію» у працівників поліції не було.

В силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").

З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить досить близький до кримінальних правопорушень характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

В свою чергу з відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

У зв'язку із визначеним, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що, відповідно до ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.283-285, 251, 266, п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення..

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А. Антонюк

Попередній документ
118153282
Наступний документ
118153284
Інформація про рішення:
№ рішення: 118153283
№ справи: 201/2758/24
Дата рішення: 02.04.2024
Дата публікації: 08.04.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Розклад засідань:
02.04.2024 10:10 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНТОНЮК О А
суддя-доповідач:
АНТОНЮК О А
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Маціяко Василь Володимирович