Справа №173/317/24
Провадження №2/173/409/2024
02 квітня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Салтиковій С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
25.01.2024 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.01.2024 року позовна заява залишена без руху в зв'язку з виявленими недоліками.
09.02.2024 року позивачем усунені виявлені недоліки.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.02.2024 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 02 квітня 2024 року.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до ст. 247 ЦПК України.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 11161 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 18 480.00 грн.
Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору та за надання правової допомоги в сумі 8 000.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 11161 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в сумі 18 480.00 грн.
Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що останній вчинений з порушенням чинного законодавства. А саме, в оскаржуваному виконавчому написі відсутня достатня інформація щодо безспірності стягненої заборгованості, він не укладав кредитний договір з ТОВ «ФК «Профіт Капітал», та наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідач, ТОВ «ФК «Профіт Капітал», надав суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, письмові пояснення суду не надали.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 11161 за кредитним договором № 1869981 від 27 січня 2020 року, укладеним між позивачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Згідно вказаного виконавчого напису нотаріуса стягнено з позивача на користь відповідача грошові кошти за період з 05 жовтня 2020 року по 06 січня 2021 року, сума заборгованості: 18 480.00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 12 000.00 грн., прострочена заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом 6 480.00 грн., що підтверджується копією виконавчого напису.
На підставі виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється за даним позовом, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області, Сидорук Л.В., 26.04.2021 року відкрите виконавче провадження № 65283042, щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у вищевказаній сумі, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що він вчинений без перевірки безспірності вимоги, а також посилається на те. що вищевказаний кредитний договір ним не укладався та подавався нотаріусу для вчинення виконавчого напису без нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цивільного законодавства та у встановлений в законодавстві строк.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок).
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, встановлено такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 25 січня 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Судом встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками відповідача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», що не може бути доказом безспірності грошових вимог позивача до відповідача.
Відповідно, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Як вказано в постанові ВК КЦС від 01.04.2020 року у справі № 236/2511/17 - Ненадання доказів щодо повідомлення боржника та недотримання тридцятиденного строку з моменту повідомлення унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги банку. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Слід зазначити, що суду не надано доказів того, що позивачеві направлялась вимога про необхідність погашення заборгованості за укладеним кредитним договором, що позивач отримував вимогу відповідача про необхідність сплатити заборгованість за укладеним кредитним договором. На підставі чого суд вважає, що у зв'язку з даною обставиною позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Крім того додатковій перевірці підлягають і посилання позивача щодо не укладання ним кредитного договору, стягнення заборгованості за яким є предметом вчиненого виконавчого напису.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1 816 грн. 80 коп., з яких 1211.20 грн. судовий збір за подання позовної заяви та 605.6 грн., за подання заяви про забезпечення позову, оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог та постановлена ухвала про задоволення вимог про забезпечення позову.
Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат за надання правової допомоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1,2. 3 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
Відповідно до ч.1,2. 3, 4 , 5 ст. 137 ЦПК України - Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховується, що справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи. Матеріали цивільної справи містять копію договору № 05012403 від 05.01.2024 року про надання правничої допомоги, укладений між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про розмір оплати за надання правничої допомоги в сумі 8 000 грн.
Також суд враховує, що спір між сторонами стосується немайнових правовідносин. Справа не складає значного публічного інтересу, і не є складною.
Судом враховується, що справа розглядалась протягом не значного періоду часу. Також судом враховується, що справа розглядалась без виклику учасників розгляду справи.
З урахуванням всіх вищенаведених обставин, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правової допомоги частково та про стягнення з відповідача на користь позивача 4000.00 (чотирьох тисяч) грн., на відшкодування понесених судових витрат за надання правової допомоги. В іншій частині судові витрати за надання правової допомоги покласти на позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 січня 2021 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіслаовивчем, зареєстрований в реєстрі за № 11161 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (юридична адреса: 04071, вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 39992082) заборгованості за кредитним договором № 1869981 від 27 січня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 41078230) в загальній сумі - 18 480.00 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 12000.00 грн., прострочена заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом 6 480.00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (юридична адреса: 04071, вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, ЄДРПОУ 39992082) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.,на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору, з яких 1211.20 грн., судовий збір за подання позовної заяви та 605.20 грн., за подання заяви про забезпечення позову, та 4 000.00 (чотири тисячі) грн., за надання правової допомоги. В іншій частині понесені судові витрати за надання правової допомоги покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 02.04.2024 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 05.04.2024 року
Дата набрання законної сили: 03.05.2024 року