Справа № 607/3571/24Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.
Провадження № 33/817/262/24 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ст.ст. 124,130 КУпАП
04 квітня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Яворівського О.Я.,
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Яворівського О.Я., на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 4.02.2024 о 8:35 в м. Тернополі по вул. Тарнавського, 23, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) ПДР України, керував транспортним засобом “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510» №ARLM 0210 (повірка дійсна 2.11.24) відмовився. Огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння № 71 від 4.02.2024.
Окрім того, 4.02.2024 о 8:35 в м. Тернополі по вул. Тарнавського, 23, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб “Toyota Rav 4”, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Приймаючи до уваги те, що в провадженні судді знаходилось дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №607/3571/24, провадження №3/607/2079/2024), та передбаченого ст.124 КУпАП (справа №607/3574/24, провадження №3/607/2082/2024), відповідно ст. 36 КУпАП вони об'єднані в одне провадження та присвоєно номер справи №607/3571/24 (провадження 3/607/2079/2024).
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Яворівський О.Я., вважає дану постанову необґрунтованою та незаконною.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що наявні у справі відеозаписи не містять фіксації руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за обставин вказаних у складеному щодо нього протоколу та фіксації його зупинки.
Вважає, що висновок судді про те, що факт керування ОСОБА_1 , об'єктивно підтверджується відеозаписом та відсутністю факту заперечення цієї обставини останнім, з посиланням на окремі фрази із його пояснень, базується на припущеннях та поясненнях ОСОБА_1 , які не можуть братися до уваги під час розгляду справи.
На переконання апелянта, наявні в матеріалах справи протоколи, складені відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за відсутності доказів керування транспортним засобом останнього, як і всі інші докази, є недопустимими доказами.
Захисник стверджує, що доказів правомірності дій працівників поліції, які містяться у вичерпному переліку підстав згідно ст.35 ЗУ “Про національну Поліцію”, за яких поліцейський може зупинити транспортні засоби, матеріали справи не містять.
Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника ОСОБА_1 - адвоката Яворівського О.Я. та потерпілу ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 "а" ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як слідує з протоколів про адміністративне правопорушення, які були предметом розгляду суду першої інстанції, 4.02.2024 о 8:35 в м. Тернополі по вул. Тарнавського, 23, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також керував транспортним засобом Peugeot 206, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510» №ARLM 0210 (повірка дійсна 2.11.24) відмовився, огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння №71 від 4.02.2024.
В протоколах про адміністративні правопорушення, які були предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Ці документи були предметом розгляду у суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складені уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у них обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.124, КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- даними, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД №709718 від 4.02.2024 та серії ААД №630435 від 4.02.2024;
- схемою місця ДТП, яка підписна ОСОБА_1 як водієм транспортного засобу “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №474770, 472553, 472413, 475784;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 4.02.2024 №71, проведеному в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, з якого вбачається, що огляд було проведено о 9:50 4.02.2024 та ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння від 4.02.2024, виданим ОСОБА_1 . У результаті огляду, проведеною уповноваженою особою патрульної служби виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю із порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд не проводився;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №№П51 QM1729 083 23 чинне до 2.11.2024 газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 7510 OIML» зав №ARMF -0310;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 4.02.2024;
- розпискою ОСОБА_3 від 4.02.2024, згідно якої вона зобов'язався не допустити до керування ОСОБА_1 ;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1370573 від 4.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;
- рапортом інспектора УПП в Тернопільській області ДПП В.Панчишин від 4.02.2024;
- копією витягу із підсистеми «Адмінпрактика» від 6.02.2024.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції та відеореєстратора.
Так, оглянутими відеозаписами встановлено, що працівники поліції приїхали на виклик за фактом вчинення ДТП в м. Тернополі по вул. Тарнавського, 23. На місці була потерпіла та інший чоловік, які вказали на водія транспортного засобу “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , який наїхав на її транспортний засіб Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_2 . Водій повідомив, що він ОСОБА_1 та надав посвідчення водія. Також на відеозаписі зафіксовано, що він підтвердив, що він був водієм “Peugeot 206” та наїхав на припаркований транспортний засіб. У подальшому під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з рота, вираження тремтіння пальців рук, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та вказав, що бажає проїхати у медичний заклад. У подальшому працівники поліції доставили ОСОБА_1 до медичного закладу - КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. На відеозаписі зафіксовано, що він хотів уникнути вказаного огляду, декілька разів ходив в туалет, телефонував комусь, хотів покинути будівлю медичного закладу без повідомлення працівників поліції. Також на запитання лікаря медичного закладу чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння то давав ствердну відповідь, то казав, що відмовляється. Окрім того повідомив, що він колишній працівник поліції. Працівники поліції, повідомили йому, що у випадку подальший вказаних дій така поведінка буде розцінюватись як відмова від проходження огляду. Далі водій ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою газоаналізатора. Вперше результати тестування показали, 1,83 % проміле, вдруге результати тестування становили 1,78 % проміле. У зв'язку із цим працівники поліції склали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, обставини, які відображенні на відеозаписах, підтверджуються письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04 лютого 2024 року, рапортом інспектора поліції та електронним рапортом працівника УПП, зареєстрованому в ЄО за № 860.
Суд враховує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Твердження апелянта про те, що він не керував траспортним засобом, спростовуються переглянутими відеозаписами із нагрудних камер поліцейських та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_4 , відразу після настання ДТП, не повідомляв, що не керував транспортним засобом та не зазначав, що автомобілем керувала ОСОБА_5 , про що він стверджує в суді апеляційної інстанції.
При цьому, працівниками поліції особу ОСОБА_5 на місці ДТП не встановлено, пояснень в неї не відібрано, що підтверджується матеріалами відеофіксації і у протоколі про адміністративне правопорушення свідомості про такого свідка відсутні.
Натомість, характер поведінки ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції свідчить, що саме він керував вказаним транспортним засобом, що ОСОБА_1 фактично і не заперечував.
Показання свідка ОСОБА_5 були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.
Допитана судом апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що не бачила безпосередньо ДТП і хто керував транспортним засобом, що допустив зіткнення з її автомобілем, оскільки знаходилась дома і лише почувши як спрацювала сигналізація вийшла у двір, де побачила біля автомобілів ОСОБА_1 .. Апеляцйний суд зауважує, що з урахуванням наведених вище доказів, такі показання потерпілої жодним чином не свідчать про непричетність ОСОБА_1 до зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, як про це стверджує апелянт.
Таким чином, заперечення стороною захисту факту керування транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Варто зауважити, що дані доводи апеляційної скарги захисника були предметом дослідження в суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою суддя апеляційної інстанції погоджується.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині відсутності доказів законності зупинки транспортного засобу “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , слід зазначати наступне.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Як вбачається із рапорту інспектора роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області Панчишин В. від 04.02.2024, що близько 08 год. 40 хв. за адресою м. Тернопіль, вул. Тарнавського, 23 було здійснено виїзд по факту звернення заявника ОСОБА_2 , яка повідомила про факт ДТП без травмованих, за участі її авто - “Toyota Rav 4”, державний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв припаркований та транспортний засіб “Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Враховуючи наявність інформації про те, що водій автомобіля !Peugeot 206”, державний номерний знак НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом, порушував Правила дорожнього руху України, вважаю, що працівники поліції, зреагувавши на дану інформацію, діяли правомірно.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Також апеляційний суд погоджується з викладеним в постанові суду першої інстанції твердженням про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно із п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
За встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги пунктів 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу судом першої інстанції.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв'язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів провадження, вважаю, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення та кваліфікація його дій за ст. 124, ст.130 ч.1 КУпАП є правильними.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Яворівського О.Я. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя