Номер провадження: 11-сс/813/259/24
Справа № 522/24354/23 1-кс/522/180/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.01.2024, якою відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.01.2024 відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Рішення мотивоване тим, що заявником не надано доказів про направлення заяви про вчинення злочину до Одеської обласної прокуратури.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням заявник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу слідчого судді незаконною.
Доводи обґрунтовує тим, що судом порушено права гарантовані Конституцією України, Законом України про «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та КПК України. Вказує, що подала заяву про вчинення злочину 18.12.2023 особисто в поштову скриньку Одеської обласної прокуратури в порядку ст. 214 КПК України та станом на 20.12.2023 не надано витягу з ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою визнати протиправною бездіяльність керівника Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесення відповідних відомості за повідомлення від 18.12.2023 до ЄРДР про вчинення слідчим СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУ НП в Одеський області ОСОБА_7 та прокурора Одеської прокуратури в сфері оборони Південного регіону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та зобов'язати керівника Одеської обласної прокуратури, невідкладно, після оголошення ухвали, вчинити певні процесуальні дії, щодо внесення відомостей за повідомленням від 18.12.2023 до ЄРДР про скоєння слідчим СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУ НП в Одеський області ОСОБА_7 та прокурора Одеської прокуратури в сфері оборони Південного регіону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України.
Одночасно зазначає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений, оскільки участь у судовому засіданні не приймала та копію оскаржуваного рішення отримала лише 16.01.2024.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, заявника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Тобто, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Проте, розглядаючи скаргу заявника ОСОБА_6 слідчий суддя не в повній мірі перевірив зміст скарги доводів заявника, а тому прийняв необґрунтоване по суті рішення.
З матеріалів судового провадження встановлено, що 25.12.2023 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) від 20.12.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.01.2024 відмовлено з тих підстав, що скаржником не надано доказів такого звернення, оскільки до матеріалів скарги не долучено підтвердження отримання повідомлення.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого є і однією із загальних засад кримінального провадження, що знайшло своє втілення у ст. 24 КПК України, і кожному гарантується право на таке оскарження.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A N 333-B, cтop. 42, пункт 36).
Таким чином ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури від 25.12.2023 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою, яка залишилася без належного реагування слідчого судді.
Колегії суддів вважає, що наведені слідчим суддею мотиви, якими він керувався постановляючи оскаржувану ухвалу, не узгоджуються із засадами кримінального провадження, що має наслідком порушення прав особи, оскільки Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає обов'язку особи надавати докази на підтвердження свого звернення до державних установ та не позбавляє суд можливості зробити це шляхом перевірки матеріалів, у тому числі, здійснити виклик уповноваженої особи (прокурора), дії якої оскаржуються для з'ясування обставин скарги на бездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури, яка полягає у невнесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) від 20.12.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, зазначених дій слідчим суддею в порушення зазначених вимог закону не здійснено, що призвело до передчасного прийняття судового рішення за результатом розгляду скарги.
Окрім того, резолютивна частина рішення, яким по суті вирішена скарга, не узгоджується із мотивами прийнятого судового рішення, оскільки порушені у скарзі питання судом фактично не перевірялися, що також є неприпустимим.
За таких обставин, з урахуванням положень п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно перевірити доводи скарги та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.01.2024, якою відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в тому ж суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4