Номер провадження: 11-сс/813/531/24
Справа № 947/7717/24 1-кс/947/3072/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лісне Тарутинського району Одеської області, громадянин України, із повною середньою освітою, одруженого, має малолітню дитину, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024160000000011 від 10.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 11.04.2024 року без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), що свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та просить її скасувати, постановити нову, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
- ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені, а сама лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному не може бути підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу;
- слідчий суддя взагалі не приділив уваги наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків. Так, підозрюваний має дружину, на утриманні малолітню дитину та батька 1951 року народження.
Апеляційний розгляд, з урахуванням приписів ст.ст. 28, 405 КПК України, проведено без участі підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не порушував питання про розгляд апеляційної скарги за участю підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК України убачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею та перевіреними під час апеляційного розгляду та учасниками провадження не оскаржується.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000011 від 10.01.2024 було продовжено до 3-ох місяців, а саме до 11 квітня 2024 року.
Станом на 07.03.2024 року (дата розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою) досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено не було, оскільки органу досудового розслідування необхідно було виконати ще ряд процесуальних дій, серед яких, зокрема: отримати висновок судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , призначеної в Центральне міжрайонне відділення №4 КУ «Одеське ОБСМЕ»; отримати висновок судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_11 , призначеної в Центральне міжрайонне відділення №4 КУ «Одеське ОБСМЕ»; отримати висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, призначеної в Одеське НДІСЕ МЮУ; виконати інші слідчі дії, необхідність проведення яких може виникнути; з урахуванням зібраних доказів у провадженні прийняти рішення щодо необхідності зміни раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 .
Оскільки досудове розслідування завершено не було слідчий суддя дійшов висновку про те, що у кримінальному провадженні не зменшився ризик, передбачений пунктом 1) ч.1 статтею 177 КПК України, який обґрунтовує необхідність продовження строку тримання під вартою, а саме, що перебуваючи на свободі ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» (Tase v. Romania, § 40) Суд зазначив, що автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить гарантіям викладеним у ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції, після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Разом з цим, апеляційний суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, а саме те, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , є ненавмисним, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, зокрема, одружений, має на утриманні двох дітей та непрацездатного батька.
При цьому апеляційний суд враховує надані стороною захисту документи, відповідно до яких, наразі з потерпілою стороною досягнута угода щодо компенсації шкоди спричиненої підозрюваним ОСОБА_8 та потерпілі погоджуються на можливе в майбутньому призначення покарання не пов'язане з позбавленням волі.
За наведених обставин, незважаючи на те, що ризик можливих спроб переховування підозрюваного від органів досудового розслідування повністю не виключається, але, на думку апеляційного суду, він є незначним.
Враховуючи викладені обставини апеляційний суд дійшов висновку про можливість і необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Такий запобіжний захід, в сукупності з обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, на думку апеляційного суду, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В свою чергу слідчий суддя продовжуючи ОСОБА_8 строк тримання під вартою не в повному обсязі дав оцінку обставинам, передбаченим ст.178 КПК України, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки та помилково дійшов висновку про необхідність продовження підозрюваному виняткового запобіжного заходу.
Вказані порушення, відповідно до статей 409 та 411 КПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції.
Пунктом 2) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло цілодобово та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000011 від 10.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 11.04.2024 року, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбаченні п.п. 1,2,3,8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду з місця проживання, визначеного цією ухвалою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на Відділ поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області за місцем проживання підозрюваного, контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні.
Звільнити з під варти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду становить до 11.04.2024 року.
Копію ухвали в частині звільнення підозрюваного з під варти, направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4