04 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 461/9849/23 пров. № А/857/5446/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
за участю секретаря судового засідання: Слободян І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року, головуючий суддя - Кітов О.В., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 12.12.2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ковальчука Ростислава Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В листопаді 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської МР, головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської МР Ковальчука Р.В., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Ковальчука Ростислава Володимировича від 02.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1337572134 до повідомлення серії ЛВ №00379840 від 02.05.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КупАП - закрити.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що в змісті оскарженої постанови, інспектором з паркування не вказані обставини, що водій автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 здійснював транспортні перевезення пасажирів в режимі таксі на підставі рішення про видачу ліцензії затвердженого наказом №298 від 06.08.2020 року Державною службою України з безпеки на транспорті, та здійснив зупинку за адресою м. Львів вул. Ігоря Білозіра, 7 для посадки і висадки пасажира. Крім цього зазначав, що із фотознімків, які розміщенні на сайті Управління безпеки за номером повідомлення ЛВ №00379840 чітко видно означення автомобіля «таксі». На пред'явлений позивачем витяг з електронного кабінету перевізника, який підтверджує право на внутрішні перевезення пасажирів на таксі, інспектор не відреагував.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено; скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії РАП №1337572134 від 02 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської МР оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що матеріали справи не містять доказів того, що в момент розміщення транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 відбувалась посадка чи висадка пасажирів. При цьому пасажири біля чи безпосередньо у транспортному засобі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1337572134 від 02 червня 2023 року видно, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн у зв'язку з тим, що 02 травня 2023 року о 15 год. 08 хв водієм транспортного засобу «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , здійснено зупинку за адресою м. Львів, вул. Ігоря Білозіра, 7, в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на фотоматеріалах зафіксовано лише події, що відбувались в проміжку часу 15:08:08 - 15:09:27, тобто в межах однієї хвилини, а відтак на переконання суду дані фотоматеріали не можуть свідчити про те, що зупинка транспортного засобу марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» не була пов'язана з посадкою (висадкою) пасажирів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як встановлено ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 3.34 ПДР України знак “Зупинку заборонено” забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
За правилами п. 1.10 ПДР України зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Пунктом 30.3 ПДР України визначено, що на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки, зокрема «Таксі» - квадрати контрастного кольору (сторона - щонайменше 20 мм), які розміщені у шаховому порядку у два ряди. Знак встановлюється на даху транспортних засобів або наноситься на боковій їх поверхні. При цьому повинно бути нанесено щонайменше п'ять квадратів
Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження правомірності оскарженої постанови відповідачем надано фото світлини з місця події, з яких видно, що позивач, керуючи транспортним и засобом із розпізнавальним знаком «таксі» здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено».
Колегія суддів звертає увагу, що у місці здійснення позивачем зупинки транспортного засобу таку здійснювати заборонено, окрім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.
Матеріалами справи підтверджується, що в момент вчинення адміністративного правопорушення, позивач керував транспортним засобом із розпізнавальним знаком «таксі».
Таким чином, в зоні дії знака 3.34 він мав право здійснити зупинку транспортного засобу, яка б була пов'язана посадкою або висадкою пасажирів.
При цьому, норма п. 1.10 ПДР України передбачає здійснити таку зупинку до 5 хвилин або більше.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що на даних фотоматеріалах зафіксовано лише події, що відбувались в межах однієї хвилини, а відтак такі фотоматеріали не можуть свідчити про те, що зупинка транспортного засобу марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» не була пов'язана з посадкою (висадкою) пасажирів, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Аналізуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відповідачем в межах своїх повноважень не доведено вину позивача у вчиненні згаданого адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року у справі №461/9849/23 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич
Повний текст постанови складено 04.04.2024 року.