03 квітня 2024 р.Справа № 520/22385/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/22385/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 третя особа Міністерство оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 (прийняте у порядку закритого судового засідання порядку у спрощеному провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 року витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/22385/23.
Справа № 520/22385/23 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Матеріали справи свідчать, що 02.11.2023 в порядку спрощеного провадження винесено оскаржуване рішення.
28.02.2024 року на зазначене рішення Військової частини НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
В матеріалах справи містяться докази направлення оскаржуваного рішення засобами електронної пошти.
Докази отримання Військової частини НОМЕР_1 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року в матеріалах справи відсутні.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що відповідач входить до складу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, та здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Вказує, що через виконання вищевказаних обов'язків навантаження на одну особу юридичного радника дуже велике. На час правового режиму воєнного стану юридична група військової частини НОМЕР_1 має лише 3 (три) посади юристів юридичної служби, з якої дві посади вакантні, про те навантаження дуже велике та припадає все на одного юридичного радника. Так, про рівень виконання поставлених завдань та професійного навантаження під час воєнного стану значно збільшилось, про що також визначається в листі вищого штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 17 травня 2022 року за №2423. Юридична група військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), який продовжено згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", задіяна в несенні постійного чергування (у складі маневрених вогневих груп, відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна від ракетного обстрілу, облік отриманого військового майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов'язків, положень груп/відділів/служб/ управлінь, претензійно-позовна робота, тощо), по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави. Тому, на думку апелянта, в/ч НОМЕР_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з пропуском через вищезазначені поважні причини. Апелянт просить суд врахувати норму ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Разом з тим, суд враховує, що за змістом статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно статті 1 Закону України “Про Збройні Сили України”, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до статті 3 Закону, військові частини входять до структури Збройних Сил України.
Тобто, скаржник входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянт, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, не допустив затягування процесуальних строків, вчинив усі можливі та залежні від нього дії, використовував у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, а тому суд доходить висновку про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вказані скаржником обставини, направленість дій апелянта на оскарження рішення , відсутність в матеріалах справи доказів отримання апелянтом оскаржуваного рішення, підстави, викладені апелянтом в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення знаходять своє підтвердження, тому суд вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження рішення суду по даній справі.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України).
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/22385/23 задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/22385/23 поновити.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/22385/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зупинити дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/22385/23.
Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали.
Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис)І.М. Ральченко І.С. Чалий