03 квітня 2024 р.Справа № 520/11629/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Індастрі»
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 520/11629/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Індастрі» до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду 23.02.2024, через засоби поштового зв'язку, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, шляхом:
- направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23 з зазначенням причин пропуску відповідного процесуального строку та документів на підтвердження цих обставин;
- сплати судового збору в розмірі 4026,00 грн. та надання безпосередньо до суду платіжного доручення (квитанції тощо).
01.04.2024, через систему "Електронний суд" Головним управліннямм ДПС у м. Києві подано клопотання, в якій заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23 та поновити відповідний процесуальний строк.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник зазначає, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Крім того, посилається на те, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню відповідача колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, рішення по справі №520/11629/23 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження 31.10.2023. Копію повного оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано скаржником 01.11.2023 о 12:49 (а.с 120).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 20.11.2023, через систему "Електронний суд", Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 4026,00 грн. та надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
25.12.2023, через систему "Електронний суд", Головним управлінням ДПС у м. Києві подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
08.01.2024, через систему "Електронний суд", Головним управлінням ДПС у м. Києві подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
26.01.2024, через систему "Електронний суд", Головним управлінням ДПС у м. Києві подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 відмовлено задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23 повернуто скаржнику.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звертається більше ніж через три місяці з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду (31.10.2023), а саме 23.02.2024, через засоби поштового зв'язку, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів зазначає, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою 23.02.2024 відповідач не сплачує судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 31.10.2023, та після залишення апеляційної скарги без руху ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.03.2024 недоліки поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору не були виконані, обґрунтовуючи це тим, що за рахунок податкових платежів формується більша частина доходів держави, з яких першочергово кошти спрямовуються на виплати соціально-незахищеним верствам населення (дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім'ям), забезпечується фінансування закладів охорони здоров'я та освіти, заходів економічного розвитку країни, а також своєчасність виплати заробітної плати, стипендій, інших виплат працівникам бюджетної сфери.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Окрім того, відповідачем не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб'єкта владних повноважень до виконання процесуального обов'язку.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Враховуючи, що у апелянта було достатньо часу для виконання процесуального обов'язку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/11629/23, колегія суддів вважає, що скаржником не дотримано приписів ст.ст. 44, 45 КАС України щодо недопустимості зловживання процесуальними правами, та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів також враховує, що загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції 31.10.2023 і до дня подання повторної апеляційної скарги становить більше ніж три місяці, а саме 23.02.2024. Строк, що минув не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою, крім того скаржником так і не виконано процесуального обов'язку щодо сплати судового збору.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 по справі № 640/3393/19.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження зазначеного вище судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Враховуючи викладене вище, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 295, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/11629/23, наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.