03 квітня 2024 р.Справа № 520/16245/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 по справі № 520/16245/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про скасування рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення.
На зазначене рішення суду 29.02.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, рішення по справі №520/16245/23 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 18.08.2023 в порядку спрощеного провадження. З апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 по справі №520/16245/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звертається 29.02.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначає, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України та вказує, що у зв'язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, масованими ракетними обстрілами, затяжними повітряними тривогами, відсутністю електропостачання та враховуючи технічні можливості Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області неможливо виконати усі покладені функції, які виконувались до впровадження воєнного стану.
Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи та зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, 15.09.2023 до Другого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 по справі №520/16245/23.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 1288,32 грн. та надання безпосередньо до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.23 по справі №520/16245/23 повернуто скаржнику.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 про повернення апеляційної скарги надіслано Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та доставлено до електронного кабінету 16.10.2023 о 21:24.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звертається більш ніж через шість місяців з дня ухвалення судового рішення (18.08.2023) та більш ніж через чотири місяці з дати отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги (16.10.2023 о 21:24), а саме 29.02.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Посилання відповідача на обставини, які зумовлені введенням воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Скаржником до клопотання не долучено жодних доказів, щодо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії, а містить лише загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк, зокрема доказами, з яких можливо встановити відсутність електроенергії у відповідному періоді.
Разом з тим, посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість скаржника звернутись до суду з моменту ухвалення судового рішення першої інстанції протягом 30-денного строку.
Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Наведені відповідачем в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Колегією суддів не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 по справі №520/16245/23 залишити без задоволення.
Визнати неповажними зазначені в заяві причини пропуску строку звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 по справі №520/16245/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Курило Л.В. Бегунц А.О.