03 квітня 2024 р. Справа № 520/22278/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі № 520/22278/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду 22.02.2024, через засоби поштового зв'язку, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом:
- направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23 з зазначенням причин пропуску відповідного процесуального строку та документів на підтвердження цих обставин;
- сплати судового збору в розмірі 1610,40 грн. та надання безпосередньо до суду платіжного доручення (квитанції тощо).
Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України/ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження/повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
На адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та платіжна інструкція від 23.03.2024 №1501 на суму 1610,40 грн.
В обґрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року був введений воєнний стан на території України, що спричинило затримку в направленні кореспонденції.
Зазначені фактичні обставини, що об'єктивно не залежали від волі відповідача, обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасного звернення до апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, рішення по справі №520/22278/23 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 18.10.2023 в порядку спрощеного провадження.
Згідно довідки Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 надіслано Військовій частині НОМЕР_1 та доставлено до електронного кабінету 18.10.2023 о 20:53.
Як свідчать матеріали справи, 02.11.2023, через засоби поштового зв'язку, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23 повернуто скаржнику.
21.11.2023, через засоби поштового зв'язку, Військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 1610,40 грн. та надання безпосередньо до суду доказів сплати судового збору та надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23 повернуто скаржнику.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 надіслано Військовій частині НОМЕР_1 та доставлено до електронного кабінету 02.02.2024 о 16:29.
Втретє з апеляційною скаргою відповідач звертається більш ніж через чотири місяці з дня ухвалення судового рішення (18.10.2023), а саме 22.02.2024.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Посилання відповідача на обставини, які зумовлені введенням воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.
Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся більше ніж через чотири місяців з дати ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (18.10.2023), а саме 22.02.2024, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19.
Крім того, колегія суддів також враховує, що від скаржника 26.03.2024 надійшла платіжна інструкція від 23.03.2024 №1501 на суму 1610,40 грн., проте слід зазначити, що сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що скаржником не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб'єкта владних повноважень до виконання процесуального обов'язку.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строків встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення клотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху надіслано Військовій частині НОМЕР_1 та доставлено до його електронного кабінету 18.03.2024 о 21:55.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 29.03.2024.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, скаржником недоліки поданої апеляційної скарги визначені ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 не виконані у встановлений судом строк, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 по справі №520/22278/23, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 .
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023по справі № 520/22278/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило