03 квітня 2024 р.Справа № 480/9276/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Осіпова О.О., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.12.23 року по справі № 480/9276/23
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправним та скасування постанови,
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №70608556 від 23.12.2022;
- звільнити Військову частину НОМЕР_1 від сплати виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №70608556.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних постанов, оскільки відсутні підстави для примусового виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі №480/1443/22, за яким видано виконавчий лист.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2022 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колоса Р.М. про стягнення з боржника Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26800 гривень за виконавчим листом №480/1443/22 у ВП №70608556.
Визнано неправомірною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 23.12.2022 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колоса Р.М.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму судового збору у розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі №480/1443/22 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з розрахунку 27 календарних років.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільнені ОСОБА_2 у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з розрахунку 27 календарних років, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
24.11.2022 Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №480/1443/22, в якому зазначено, що рішення суду набрало законної сили 08.09.2022.
23.12.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колосом Романом Володимировичем винесено: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70608556 з примусового виконання виконавчого листа №480/1443/22 від 24.11.2022 виданого Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні ОСОБА_2 у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з розрахунку 27 календарних років, з урахуванням раніше виплачених сум; постанову про стягнення виконавчого збору ВП №70608556, якою постановлено стягнути з боржника Військової частини НОМЕР_1 виконавчий збір у розмірі 26800 грн.; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №70608556, якою визначено для боржника Військової частини НОМЕР_1 розмір мінімальних витрат 287,32 грн.
Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу відповідача направлено лист від 12.01.2023 №50, в якому заявник просив закрити виконавче провадження та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат за виконавчим листом №480/1443/22, у зв'язку з отриманням копії судового рішення від 08.08.2022 лише 03.01.2023.
Військова частина НОМЕР_1 в позовній заяві вказує, що ними 12.01.2023 подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.20222 по справі №480/1443/22 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 процесуальний строк на апеляційне оскарження поновлено, відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 та зупинено дію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі № 480/1443/22.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу Військової частини залишено без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі №480/1443/22 залишено без змін.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 16.05.2023.
07.07.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 виконано рішення суду по зазначеній справі, що підтверджується наявними в справі платіжними інструкціями від 06.07.2023 №1085 та від 06.07.2023 №1086.
Не погодившись з постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.12.2022, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх часткової обґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано положеннями Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ст. 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження у разі надходження до нього заяви стягувача про примусове виконання рішення та виконавчого документа. Крім того, ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII прямо передбачено зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (надалі - Інструкція №512/5).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Тобто, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
При цьому, в розумінні положень Закону № 1404-VIII, примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є безумовним обов'язком державного виконавця у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження за своєю правовою природою не є санкціями, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Колегія суддів наголошує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Водночас стягнення з боржника виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.04.2020 по справі №480/3452/19, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вже вище зазначалось, 23.12.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колосом Романом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70608556 з примусового виконання виконавчого листа №480/1443/22 від 24.11.2022 виданого Сумським окружним адміністративним судом.
Вказана постанова направлена боржнику та отримана останнім 09.01.2023, доказів спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Рішення суду першої інстанції по справі № 480/1443/22 від 08.08.2022 оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання Військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги датованої 12.01.2023.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі № 480/1443/22 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 16.05.2023.
Судове рішення по справі №480/1443/22 виконано позивачем 07.07.2023 шляхом перерахування коштів стягувачу за платіжними інструкціями від 06.07.2023 №1085 та від 06.07.2023 №1086.
Тобто, станом на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не виконано рішення суду, вказана постанова оскаржена в судовому порядку 21.08.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріали справи не місять доказів наявності підстав, що відповідно до ч. 5, 9 ст. 27 Закону №1404-VIII, з Військової частини НОМЕР_1 не повинен стягуватись виконавчий збір.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що ним вжито заходи щодо виконання рішення суду, а саме погодження рішення щодо не оскарження у касаційному порядку, заявки на кошторисні призначення та безпосередній розрахунок з позивачем по справі №480/1443/22 вже після 16.05.2023.
З урахуванням вказаних вище обставин по справі, доводи позивача щодо виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі №480/1443/22 в добровільному порядку є безпідставними та необґрунтованими.
Колегія суддів також зазначає, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що виконання рішення по справі №480/1443/22, здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки відповідно до положень вказаного Закону, виконання рішень суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, лише у разі відсутності у державного органу відповідних бюджетних призначень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані по справі постанови прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2022 про стягнення з боржника Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26800 гривень за виконавчим листом №480/1443/22 у ВП №70608556 та постанови про стягнення виконавчого збору від 23.12.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині постанови про відмову в задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 залишити без змін.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 по справі №480/9276/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірним та скасування пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2022 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колоса Р.М. про стягнення з боржника Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 26800 гривень за виконавчим листом №480/1443/22 у ВП №70608556, про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 23.12.2022 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 та стягнення на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму судового збору у розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп.
Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 по справі №480/9276/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 03.04.2024 року