04 квітня 2024 року справа №200/5908/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року) у справі № 200/5908/23 (суддя в І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування заробітної плати заробітної плати ОСОБА_2 за період з жовтня 1990 року по вересень 1995 року, не проведення індексації його пенсії у 2022 та 2023 роках, а також щодо не обчислення його пенсії на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня призначення йому пенсії та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області внаслідок не проведення відповідного перерахунку за наслідком звернення позивача;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням його заробітної плати за період з жовтня 1990 року по вересень 1995 року відповідно до довідок про заробітну плату від 15.04.20215 №11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014, обчисливши розмір пенсії виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, з дати призначення пенсії, а саме з 21.12.2021, а також збільшивши показник середньої заробітної, який враховується при обчисленні його пенсії (за 2018 - 2020 роки) на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 - з 01.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ознайомившись з розпорядженням про призначення пенсії, позивачем виявлено, що під час призначення йому пенсії не була врахована заробітна плата до 30.06.2000, яка підтверджена відповідними довідками, які подавались разом з заявою про призначення пенсії, його пенсія обчислена у розмірі меншому від мінімального, який передбачений ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а також за період з моменту призначення до дня фактичної виплати не проведено індексацію пенсії, яка мала бути проведена в березні 2022 року та в березні 2023 року у випадку добровільного призначення пенсії Відповідачем-1 на підставі заяви позивача від 21.12.2021. Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не врахування при призначенні пенсії ОСОБА_2 довідок про заробітну плату від 15.04.20215 №11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014 та щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 21.12.2021, та не проведення індексації пенсії ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , призначеної згідно із Законом № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 21.12.2021, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з врахуванням його заробітної плати за період з жовтня 1990 року по вересень 1995 року відповідно до довідок про заробітну плату від 15.04.20215 №11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 700 (сімсот) грн 00 коп.
Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивача вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо того, що у справі відсутній спір щодо зарахування певних періодів роботи (навчання, проходження військової служби) до пільгового стажу позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання обчислювати розмір пенсії позивача виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд першої інстанції встановив, що станом на час розгляду даної справи згідно матеріалів пенсійної справи у позивача відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №1. При цьому такий висновок суд зробив з розрахунку пільгового стажу позивача, який проведено відповідачем, з якого вбачається, що він становить 9 років 5 місяців 1 день. Водночас, у позовній заяві зазначено, що відповідачем не враховано до шахтарського стажу позивача його навчання за спеціальністю та період служби в армії, а також період з 04.02.2008 по 31.12.2008.
Крім того, до позовної заяви долучено розрахунок всього наявного шахтарського стажу позивача, який насправді становить 15 років 2 місяці і 2 дні, що відрізняється від розрахунку відповідача, оскільки не враховано навчання за спеціальністю, період служби в армії, а також період з 04.02.2008 по 31.12.2008 позивача.
Зазначена обставина не була досліджена судом.
Водночас, відсутність вимоги про зарахування стажу позивача до пільгового пояснюється тим, що саме таке врахування за розсудом пенсійних органів може і не означати автоматичного обчислення пенсії позивача із застосуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому врахування відповідного стажу не є самою ціллю, а лише елементом реалізації обчислення пенсії у певний спосіб.
Просив змінити рішення місцевого суду, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в своїй апеляційній скарзі посилалось на наступне.
11.10.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-19 від 03.10.2017, яким передбачено проведення перерахунку пенсій із застосуванням середнього показника заробітної плати в Україні в розмірі 3764,40 (за три попередні роки 2014-2016).
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
У 2019 році індексація здійснювалась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 (3764,40) на коефіцієнт 1,17, тобто 3764,40 х 1,17 = 4404,35.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (з 01.05.2020 було збільшено на 1,11, тобто 4404,35 х 1,11 = 4888,83, з 01.03.2021 було збільшено на 1,11, тобто 4888,83 х 1,11 = 5426,60, з 01.03.2022 було збільшено на 1,14, тобто 5426,60 х 1,14 = 6186,32, з 01.03.2023 було збільшено на 1,197, тобто 6186,32 х 1,197 = 7405,03).
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду (далі - рішення суду) від 30.06.2022 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі № 200/3043/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 призначено пенсію з 21.12.2021 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 30.07.1990 по 09.11.1992, з 16.11.1992 по 19.11.1995, з 20.11.1995 по 19.06.1997. Судом не покладено зобов'язання щодо врахування довідок про заробітну плату від 15.04.20215 № 11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014.
Довідки про заробітну плату від 15.04.20215 № 11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014 видані підприємствами, які зареєстровано на території, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, відноситься до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
При обчисленні пенсії ОСОБА_2 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки 2018-2020 роки - 9118,81 грн.
ОСОБА_2 з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено надбавку до пенсії в розмірі 100,00 грн.
Відповідач-1 просив рішення окружного суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та одержує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком № l), призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання рішення Донецького окружною адміністративного суду від 30.06.2022 у справі № 200/3043/22, яке набрало законної сили постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 (далі - судові рішення), до пільгового стажу роботи за Списком № l Позивачу зараховано певні періоди.
З 21.12.2021 Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.l ч.2 cт. 114 Закону № 1058 з урахуванням показника середньої заробітної плати 9 118,8l грн.
Страховий стаж Позивача становить 29 років 4 місяці 25 днів, до якого включено період проходження строкової військової служби та період навчання
Пільговий стаж Позивача становить 9 років 5 місяців l день. Зобов'язань щодо віднесення періоду навчання та проходження військової служби до пільгового стажу Рішення не містило. Щодо пільгового стажу зараховано періоди з 30.07.1990 по 09.11.1992, з 16.11.1992 по l9.11.1995, з 20.11.1995 по 19.06.1997, згідно зобов'язальної частини Рішення.
Заробітна плата визначена за період з 01.01.2005 по 28.02.20l7.
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосована за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,99569, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 9079,5l грн (9118,81 х 0,99569). Розмір пенсії Позивача з 21.12.2021 становив 2663,29 гривень.
Позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 118, та встановлено доплату 135,00 гривень. Розмір пенсії з 01.03.2022 становив 2798,29 гривень.
Порядок проведення перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (далі - Порядок). Пунктом 5 Порядку передбачено, що у 20l9 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводився шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на l жовтня 2017 року (3764,40 грн) на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку (1,17). Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески. та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 25l "Деякі питання підвищення пенсійних виплат i надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22.02.2021 № l27 "Про додаткові заходи соціальною захисту пенсіонерів у 2021 році", від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова № 118) та від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних i страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова № 168) передбачено. що у 2020 році, у 202l році, у 2022 році та у 2023 році перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону проводиться згідно з Порядком, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,1l, 1,14 та 1,197, відповідно. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії з 01.03.2023 становить 7405,03 гривень (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,1l х 1,14 х 1,197). Проведення перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати 7405,03 гривень - не призводить до збільшення розміру пенсії Позивача.
Відповідно до п. 6 Постанови № 168, до пенсій, призначених відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01.03.2023, встановлюється доплата до пенсії в розмірі 100,00 гривень.
Позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 168, та встановлено доплату 100,00 гривень. Розмір пенсії з 01.03.2023 становить 2898,29 гривень.
Вказує на те, що зобов'язань щодо обчислення розміру Позивача пенсії в порядку, визначеному абзацом 3 частини першої статті 28 Закону, судові рішення не містять.
Поряд із цим, зазначає, що оскільки Позивач не надав первинні документи, на підставі яких видані довідки про заробітну плату та відсутні Акти результатів проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату, тому вищезазначені довідки не було враховано при розрахунку пенсії. Також посилається на те, що згідно з даними ІКІС ПФУ: Підсистема «Відомості з реєстру страхувальників» місце реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_1 до 02.12.2014 місто Макіївка Донецької області, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” та Указу Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 “Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях” є тимчасово окупованою територією.
Відповідач-2 також просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладених в апеляційних скаргах відповідачів, задовольнити частково, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та одержує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 1), призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 21.12.2021, що сторонами не оспорюється.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року по справі №200/3043/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1: періоду роботи з 30.07.1990 по 09.11.1992 на посаді електрослюсаря підземного четвертого розряду на Шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля»; періоду роботи командиром відділення з 16.11.1992 по 19.11.1995 на п/о «Макіїввугілля»; періоду роботи на посаді начальника зміни з охорони праці підземним з повним робочим днем в шахті з 20.11.1995 по 19.06.1997 у Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Червоногвардійська».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи за Списком № 1: періоду роботи з 30.07.1990 по 09.11.1992 на посаді електрослюсаря підземного четвертого розряду на Шахті імені XXV з'їзду КПРС Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля»; період роботи командиром відділення з 16.11.1992 по 19.11.1995 на п/о «Макіївугілля»; період роботи на посаді начальника зміни з охорони праці підземним з повним робочим днем в шахті з 20.11.1995 по 19.06.1997 у Макіївському виробничому об'єднані по видобутку вугілля «Макіїввугілля» шахта «Червоногвардійська».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.12.2021 про призначення пенсії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року справі № 200/3043/22 - скасовано в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.12.2021 про призначення пенсії.
В цій частині прийнято нове рішення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.12.2021.
В решті рішення суду залишено без змін.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2022 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 по справі №200/3043/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 призначено пенсію з 21.12.2021 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 30.07.1990 по 09.11.1992, з 16.11.1992 по 19.11.1995, з 20.11.1995 по 19.06.1997.
З матеріалів пенсійної справи, вбачається, що страховий стаж Позивача становить 29 років 4 місяці 25 днів. Пільговий стаж Позивача становить 9 років 5 місяців 11 днів.
Судом встановлено, що довідки про заробітну плату від 15.04.20215 № 11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014 не враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області при призначенні пенсії Позивачу, оскільки вони видані підприємствами, які зареєстровано на території, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, відноситься до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно розпорядження про призначену пенсію ОСОБА_2 , застосований для обчислення пенсії позивача показник середньої заробітної плати по Україні в розмірі 9118,81, визначений за 2018 - 2020 роки.
Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 08.10.2023 №2800-030203-8/56474, ОСОБА_2 з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено надбавку до пенсії в розмірі 100,00 грн.
Позивачу було роз'яснено про те, що Постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році”, від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” передбачено, що у 2020 році, у 2021 році, у 2022 році та у 2023 році перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону проводиться згідно з Порядком, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197, відповідно. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії з 01.03.2023 становить 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).
Отже, спірним питанням даної справи є:
- правомірність дій відповідача стосовно відмови позивачу у перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2018-2020 р.р.) з 01.03.2022 року - 1,14 з 01.03.2023 - 1,197;
- правомірність дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з врахуванням його заробітної плати за період з жовтня 1990 року по вересень 1995 року відповідно до довідок про заробітну плату від 15.04.20215 №11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014 та
- відмови у перерахунку пенсії Позивачу, обчисливши її розмір виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд зазначає, що у справі відсутній спір щодо зарахування певних періодів роботи (навчання, проходження військової служби) до пільгового стажу позивача.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1статті 27 Закону № 1058розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп?Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно достатті 25цього Закону.
Ч. 2 ст. 40 Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За умовами частини 2статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
За приписами пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 установлено що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Аналогічна норма міститься в пункті 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168, якою передбачено відповідне збільшення на коефіцієнт 1,197.
Водночас і п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 і п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 містять відсилочну норму до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою КМУ № 124 від 20.02.2019 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають зокрема пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV).
Пунктом 4 Порядку затверджено механізм обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України і відображений зокрема в п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року та п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168.
Пунктом 7 Порядку передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується зокрема під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону).
Абзацом третім частини третьої статті 45 Закону 1058-IV передбачено, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Тобто внаслідок такого переведення застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, які передують року звернення за переведенням на пенсію за віком і відповідно він і підлягає збільшенню на відповідні індекси, визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже, п. 7 Порядку вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що єдиним випадком, коли Порядком винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у п. 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відтак, цією нормою врегульовано єдиний винятковий випадок коли показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на відповідний коефіцієнт відрізняється від того, який застосовується при обчисленні пенсії особи, а саме у 2019 році (визначений станом на 01.10.2017 і який становить 3764,4 грн.) та цієї проіндексованої у 2019 році пенсії під час наступних перерахунках. Однак, це правило втрачає дію у випадку, передбаченому пунктом 7 Порядку.
Отже, особам, які у 2019 році мали право на індексацію пенсії її індексація проводилась і проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного станом на 1 жовтня 2017 р., крім випадку настання обставин, передбачених пунктом 7 Порядку.
Крім того, особам, які у 2019 році право на індексацію не мали та/або яким індексація пенсії не проводилась збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який фактично застосовано при обчисленні пенсії. Іншого не визначено ні Порядком, ні іншими нормативно-правовими актами.
Проте, як вбачається з розрахунку заробітку (розпорядження про призначення пенсії), показник середньої заробітної плати який враховується для обчислення пенсії позивача з березня 2022 року не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,14, а з березня 2023 не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,197.
В той же час, з листа Пенсійного фонду України від 08.10.2023 №2800-030203-8/56474 вбачається що він індексує показник середньої заробітної плати 3764,40 грн.
Як вбачається з інформації щодо показників середньої заробітної плати по Україні, яка розміщена на офіційному сайті Пенсійного фонду України, показник середньої заробітної плати за 2014 рік - 3149 гривень 45 коп., за 2015 рік - 3 661 гривень 41 коп., за 2016 рік - 4 482 гривень 35 коп.
З врахуванням ст. 40 Закону № 1058-IV, відповідно до якої показник середньої заробітної плати визначається за 3 попередні роки, відповідний показник за 2014, 2015 та 2016 роки і визначений для застосування у 2017 році, який становить 3764, 40 грн., і який відповідно до п. 5 Порядку застосовується для індексації у 2019 році та проіндексованих у 2019 році пенсії.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем в його листі, позивачу у 2019 році пенсія не індексувалась в силу того, що ще не була призначена і індексації підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні його пенсії (7405,03, визначений за 2016 - 2018 роки).
Застосований для обчислення пенсії позивача показник середньої заробітної плати по Україні в розмірі 9118,81 грн., визначений за 2018-2020 роки підтверджується розпорядженням про призначену пенсію, а саме розрахунком заробітку.
Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, ОСОБА_2 з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку” та встановлено надбавку до пенсії в розмірі 100,00 грн.
Також, Позивачу було роз'яснено про те, що Постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році”, від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” та від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” передбачено, що у 2020 році, у 2021 році, у 2022 році та у 2023 році перерахунок пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону проводиться згідно з Порядком, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197, відповідно. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії з 01.03.2023 становить 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов висновку, що оскільки цей проіндексований неналежний показник (який застосовувався у 2019 році та становить 3764,40 грн.) є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований (9118,81 грн.), але при цьому його не індексуючи приходить до помилкового висновку що позивач права на індексацію не має та встановлює щомісячну доплату, передбачену для пенсій, які не підвищуються з 1 березня 2022 року, з березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058 в розмірі 135 грн. та 100 грн., є протиправною бездіяльністю, а пенсія позивача підлягає індексації.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Згідно частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Із змісту наведених правових норм Закону № 1058-ІV вбачається, що розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, впливає на розмір пенсійних виплат.
Перерахунок пенсій для забезпечення їх індексації у разі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії проводиться пенсійним органом автоматично (без звернення особи), щороку з 1 березня.
Законом надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який визначається у межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV.
Перерахунки раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії для забезпечення для забезпечення індексації пенсії, пенсійним органом проводились:
- з 01.03.2019: Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Згідно із пунктом 4 та пунктом 5 Порядку № 124, коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за встановленою формулою.
У 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 році на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, законодавством передбачено перерахунок пенсій для забезпечення їх індексації у разі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 році (а не який використовувався при призначенні пенсії) на коефіцієнт, визначений Кабінетом Міністрів України.
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн., збільшена на коефіцієнт 1,17 - 4404,35 грн.;
- з 01.05.2020: відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" установлено, що в 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн., збільшена на коефіцієнти 1,17 та 1,11 - 4888,83 грн.;
- з 01.03.2021: відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11;
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн., збільшена на коефіцієнти 1,17; 1,1 та 1,11 - 5377,71 грн.;
- з 01.03.2022: відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн., збільшена на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11, та 1,14 - 6130,59 грн.
- з 01.03.2023: відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197;
Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки становила 3764,40 грн., збільшена на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14 та 1,197 - 7405,03 грн.
Отже, у зв'язку із тим, що при обчисленні пенсії позивача за період 2022-2023 років враховувався розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, в розмірі 9118,81 грн, підстави для перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнтів 1,14 та 1,197 - відсутні.
Постановами № 118 та № 168 для таких осіб (яким не підвищуються пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663) передбачена щомісячна доплата до пенсії: в 2022 році - 135 грн, а в 2023 році - 100 грн, що було виконано відповідачем.
Відтак, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не існує, тому апеляційні скарги відповідачів в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо посилання представника відповідача на те, що надані заявником довідки про заробітну плату від 15.04.20215 № 11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014 видані підприємствами, які зареєстровано на території, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, відноситься до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд зазначає наступне.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд наголошує, що на практиці Міжнародного суду ООН щодо окупованих територій сформульовані висновки (“намібійські винятки”), згідно яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження права громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що “Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать” (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” наголосив, що “першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року, § 142).
З огляду на принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги інформацію викладену в документах, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.
Також, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону N 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з пунктом 2.1 Порядку N 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 цього Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Отже, обов'язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є надання особою відповідної довідки.
З вищенаведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами, на які у відповідній довідці має бути посилання. В свою чергу підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком (призначенням) пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Серед обов'язків особи в разі прийняття рішення про реалізацію права на врахування заробітної плати до 30.06.2000 є лише надання відповідної інформації у вигляді довідки (довідок).
Звертаючись до пенсійного органу, позивачем було подано довідку про отриману ним під час роботи заробітну плату на підприємстві, щодо якого в подальшому порушено ліквідаційну процедуру та зокрема надано первинні документи, що також підтверджують його заробітну плату у цей період. Пунктом 2 частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом. Згідно із частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Зазначений висновок сформований Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 227/2041/17, № 686/21006/16-а, від 16 грудня 2019 року 756/11764/16-а.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для врахування при призначенні пенсії ОСОБА_2 довідок про заробітну плату від 15.04.20215 №11-52/73, від 22.12.2014 № 723 та № 524 від 22.12.2014.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а апеляційні скарги відповідачів з цього приводу - відхиленню.
Щодо відмови у перерахунку пенсії Позивачу обчисливши її розмір виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI) передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Як встановлено судом, позивач отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим її розмір обчислюється згідно із Законом України № 1058 і визначається індивідуально залежно від тривалості набутого шахтарем страхового стажу та величини одержуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
Відповідно до ст.27 Закону №1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Статтею 8 Закону №345-VI, встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні положення закріплені і в абз.1 частини першої статті 28 Закону №1058, а саме мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.1 Закону №1058, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Отже, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними ст.27 Закону №1058, і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.
Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1% розміру пенсії, але не більш як 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абзацом 1 частини першої ст.28 Закону №1058).
Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, відповідно до матеріалів пенсійної справи, страховий стаж Позивача становить 29 років 4 місяці 25 днів, а пільговий - 9 років 5 місяців 1 день.
Враховуючи, що у справі відсутній спір щодо зарахування певних періодів роботи (навчання, проходження військової служби) до пільгового стажу позивача, а станом на час розгляду даної справи згідно матеріалів пенсійної справи у позивача відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги в частині перерахунку пенсії обчисливши її розмір виходячи з 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є передчасними та задоволенню не підлягають.
Отже, апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги відповідачів підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - частковому скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат в суді першої інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, позивачем заявлено три вимоги, лише одна з яких задоволена.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 858,88 грн.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (1/3), присудженню позивачу підлягає часткове відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в сумі 286,29 грн, виходячи з наступного розрахунку: 858,88 / 3.
У зв'язку з відмовою позивачеві в задоволенні вимог апеляційної скарги, понесені ним судові витрати за її подачу йому не відшкодовуються. Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/5908/23 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022 року, та здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 року,
а у задоволенні цієї частини позовних вимог - відмовити.
Змінити розподіл судових витрат.
В абзаці п'ятому рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/5908/23 слова і цифри «700 (сімсот) грн 00 коп» замінити словами і цифрами «286 (двісті вісімдесят шість) гривень 29 коп».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/5908/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 04 квітня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук