04 квітня 2024 року справа №200/4630/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 р. у справі № 200/4630/23 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати лист-рішення №056650009025 від 17.07.2023;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 22.06.2023 та призначити пенсію згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.06.2023;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2020 по 22.06.2023;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.1997 по 30.06.2001.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 № 056650009025 від 17.07.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2020 по 22.06.2023 та період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2001 у Селидівському гірничому технікумі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 про призначення пенсії за віком, з врахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку пільговий стаж позивача становить 21 рік 5 місяців 13 днів.
Звертає увагу, що суд дійшов до безпідставного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.09.1997 по 30.06.2001, оскільки Селидівський гірничий технікум, не належить до професійно-технічних закладів освіти та періоду з 01.06.2020 по 22.06.2023 на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 .
22.06.2023 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності вказану заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням відповідача від 17.07.2023 № 056650009025, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах. Пільговий стаж особи - роботи підземні, професії за пост. № 202 (25) - 21 рік 5 місяців 13 днів.
До матеріалів справи надано довідку форми ОК-5, з якої вбачається, що з 01.06.2020 по 22.06.2023, відсутня відмітка про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Також додано трудову книжку НОМЕР_2 , з якої вбачається, що за спірний період позивача:
- з 01.09.1997 по 28.05.2001 - навчання у Селидівському гірничому технікумі (запис №1);
- з 30.05.2011 - робота на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (запис №14).
Відповідно до Диплому серії КВ НХ № 003701, позивачу Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 28.05.2001 присвоєно кваліфікацію молодшого спеціаліста, Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв.
Відповідно до довідки №02/75 від 08.06.2023 Селидівського політехнічного фахового коледжу, позивач навчався на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму з 01.09.1997 по 30.06.2001.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.06.2020 по 22.06.2023 на ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу, відсутня інформація про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.
Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону № 1058-IV.
Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а.
Таким чином, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 01.06.2020 по 22.06.2023, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.09.1997 по 30.06.2001, оскільки Селидівський гірничий технікум, не належить до професійно-технічних закладів освіти, суд зазначає наступне.
Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.
Згідно із п.3 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04.06.1991 № 1144-ХП із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 18.12.1991 № 1992-ХП, встановлено, що Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону.
10.02.1998 прийнятий Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР, який набрав чинності 10.03.1998.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням ст.3 цього ж Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону № 103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
За змістом ст.17 Закону № 103/98-ВР професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Ст.18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Таким чином, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що до пільгового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди навчання 01.09.1997 по 30.06.2001.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 р. у справі №200/4630/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 р. у справі №200/4630/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 04 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко