03 квітня 2024 року м. Рівне №460/24964/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.01.2023 нарахування пільг учасника війни позивачу, встановлених пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ;
зобов'язати відповідача відновити з 01.01.2023 нарахування пільг учасника війни позивачу, встановлених пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус учасника війни, відтак має право на пільги на отримання 50 відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину шосту статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою було встановлено, що передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг, однак їй було відмовлено з огляду на те, що її середньомісячний сукупний дохід в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на соціальну пільгу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
13.11.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що право на отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2023 у позивача відсутнє, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Крім того, відповідач зауважує, що пільги на безоплатне одержання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, користування зв'язком встановлені пунктами 1, 2, 18 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» взагалі не належать до компетенції та повноважень Головного управління, оскільки не є житлово-комунальними послугами. Щодо 50-процентної знижки на плати за користування житлом (квартирна плата), встановленої пунктом 4 частини першої статті 14 Закону, відповідач зазначив, що така не може бути надана позивачу, оскільки вона проживає у приватному будинку та послуга щодо цього помешкання відсутня (ОСББ не створювалося, жодна установа, організація та підприємство її не надає), тобто відсутній надавач цієї послуги. Стосовно пільги щодо 50-процентної знижки вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, то така не може бути надана позивачу, оскільки житловий будинок позивача підключений до газового постачання. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 11.02.2003.
Згідно довідки про склад сім'ї від 10.08.2022 та копії паспорту серії НОМЕР_2 місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернулась до пенсійного органу із заявою щодо призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг, однак листом № 34360-31660/С-02/8-1700/23 від 10.10.2023 відповідач зазначив, що пільгу як учаснику війни ОСОБА_1 було автоматично призупинено з 04.03.2023, оскільки пільга для даної категорії осіб надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї і розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на соціальну пільгу (у 2023 році становить 3760,00 грн). Відповідач зауважує, що в результаті проведеного розрахунку, було виявлено, що середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_1 в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на соціальну пільгу.
Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 14 Закону № 3551-XII визначені пільги учасникам війни, зокрема пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, встановлено, що учасникам війни надаються такі пільги:
безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів (пункт 1);
безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) (пункт 2);
50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю) (пункт 4);
50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю) (пункт 5);
50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення (пункт 6);
позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів (пункт 18).
Згідно частини другої статті 14 Закону № 3551-XII пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 3551-XII площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII статтю 14 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною шостою, яка передбачала, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 частину шосту статті 14 Закону № 3551-ХІІ визнано такою, що не відповідає Конституції України (неконституційною).
Так, Конституційний Суд України в Рішенні № 12-р/2018 зазначив, що встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону № 3551-XII умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п'ятої статті 17 Конституції України.
Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-XII, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
При цьому, Конституційний Суд України вказаним Рішенням № 12-р/2018 відтермінував на три місяці втрату чинності частини шостої статті 14 Закону № 3551-XII з метою відновлення державою попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, виділення коштів у Державному бюджеті України, та внесення відповідних змін до законів України.
Отже, з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України) частина шоста статті 14 Закону № 3551-XII втратила чинність та застосуванню не підлягає.
Тобто, починаючи з 19.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною шостою статті 14 Закону № 3551-XII, згідно із якою розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте нормативно-правових актів щодо відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 Верховною Радою України не приймалось.
Враховуючи обов'язок держави відновити попередній рівень соціального захисту учасників війни, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання соціальних пільг у розмірі не меншому ніж той, який існував до внесення змін Законом №76-VIII від 28.12.2014 до статті 14 Закону № 3551-XII.
При цьому посилання відповідача на норми Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389, суд вважає безпідставними, оскільки ця постанова була прийнята на реалізацію приписів Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», норми якого, як було вказано вище, визнані неконституційними.
Зі змісту відповіді пенсійного органу від 10.10.2023 вбачається, що рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 № 12-р/2018 не було враховано при розгляді звернення позивача щодо відновлення права на отримання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно витягу з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП) позивач отримує наступний перелік послуг: послуга з централізованого водопостачання, послуга з постачання природного газу (послуга з газопостачання), послуга з постачання та розподілу електричної енергії та послуга з розподілу природного газу (розподіл природного газу).
З огляду на зазначене суд вважає, що позивач має право на отримання пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбачених пунктом 5 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII як учаснику війни, зокрема право на 50-процентну знижку на плату за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача провести позивачу з 01.01.2023 нарахування пільг передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, та 18 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII, як учаснику війни, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ, учасникам війни надається 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю).
Згідно статті 66 Житлового кодексу плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Однак, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає у приватному будинку (адреса: АДРЕСА_1 ), що унеможливлює надання пільги позивачу за користування житлом, що передбачена пунктом 4 частини першої статті 14 Закону № 3551-ХІІ.
Пільга передбачена пунктом 6 частини першої Закону № 3551-XII надається для осіб (учасникам війни), які проживають у будинках, що не мають центрального опалення. При цьому, згідно витягу з ЄДАРП житловий будинок позивача (адреса: АДРЕСА_1 ) підключено до газового постачання.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» № 373 від 17.04.2019 затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі- Порядок).
Відповідно до пункту 3-1 Порядку для призначення пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу пільговики або їх законні представники звертаються за зареєстрованим місцем проживання (або за фактичним місцем проживання, якщо особи перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), за фактичним місцем проживання за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 10 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, з відповідною заявою, до якої додається довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та / або кухонного вогнища на твердому паливі.
Оскільки позивачем не надано доказів щодо наявності пічного опалення у житловому будинку, то підстав для надання пільги передбаченої пунктом 6 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII немає.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, однак відповідно до статті 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно пунктів 1, 2, 18 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII учасникам війни надаються пільги щодо безплатного одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; першочергового зубопротезування; позачергового користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт).
З наведеного слідує, що пункти 1, 2, 18 частини першої статті 14 Закону № 3551-XII не регулюють порядок надання пільг на оплату користування житлово-комунальними послугами, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо припинення ОСОБА_1 з 01.01.2023 нарахування пільг учасника війни, встановлених пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити ОСОБА_1 з 01.01.2023 нарахування пільг учасника війни, встановлених пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 квітня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя О.В. Поліщук