03 квітня 2024 року м. Рівне №460/1135/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років;
зобов'язати відповідача розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 28.12.2023 та надати на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.12.2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Разом із заявою позивачем подавалися усі необхідні документи в нотаріально засвідчених копіях. Проте, відповідач не здійснив належного розгляду заяви в зв'язку з тим, що позивач не пройшов військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби. На переконання позивача, наявні правові підстави для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїі і така обставина не потребує проходження медичного огляду, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
14.02.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач має право на відстрочку від призову під час мобілізації, однак розгляд питання щодо отримання відстрочки здійснюється після проходження військовозобов'язаним військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби. Крім цього відповідач звертає увагу на те, що медичний огляд позивач проходив у жовтні 2003 року, тому повинен пройти його повторно, який згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_3 . На думку відповідача, позивачем порушено правила військового обліку, оскільки військовозобов'язаний повинен особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
21.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що позивачем дотримано процедуру подання документів, що підтверджують зміну персональних даних та право на відстрочку від призову на військову службу, що підтверджується поданою до ІНФОРМАЦІЯ_4 заявою; згідно вимог Положення про територіальні центри комплектування та соціальної ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до покладених на них завдань видають необхідні довідки та інші документи; сама по собі вимога відповідача про необхідність проходження позивачем ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, як умова за якої буде розглянута заява про надання відстрочки не ґрунтується на вимогах законодавства, а отже є протиправною.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду № 67 від 21.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 460/1135/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 головуючою суддею по розгляду справи № 460/1135/24 визначено суддю Поліщук О.В.
Ухвалою суду від 22.02.2024 адміністративну справу № 460/1135/24 прийнято суддею до свого провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
28.12.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” за сімейними обставинами у зв'язку з тим, що виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.
До заяви були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів:
свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , копія посвідчення дитини з інвалідністю серії НОМЕР_3 , довідка про отримання допомоги № 32102/1-08 від 13.02.2023.
Зазначена заява направлена на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку для прийняття рішення щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 28.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято не було.
Проте, листом від 09.01.2024 за № 138 відповідач повідомив позивача про те, що військовозобов'язаний має особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).
У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять “мобілізація” та “особливий період”, відповідно до яких:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Загальна мобілізація, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно з ст. 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України “Про оборону України”, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Разом з тим, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до абзацу 6 частини 2 цієї статті, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зокрема, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 1 та 2 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За приписами ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХХІ визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема оформляють для військовозобов'язаних відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік;
У силу пункту 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Зважаючи на зазначені норми, ведення військового обліку, в тому числі, шляхом внесення змін до облікових даних, та як наслідок оформлення та видання військово-облікових документів, в тому числі встановлення відстрочок покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зокрема, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років і позивач мав легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.
Як було встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову за мобілізацією, у зв'язку із тим, що виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, при цьому позивачем надані відповідачу підтверджуючі документи для отримання відстрочки.
У листі від 09.01.2024 за № 138, як відповідь на заяву позивача щодо надання відстрочки, відповідачем визнається той факт, що на підставі наявних у позивача підтверджуючих документів, він згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" призову на військову службу під час мобілізації не підлягає.
Однак, повідомлено позивача про те, що військовозобов'язаний має особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Розгляд питання щодо отримання відстрочки під час мобілізації буде здійснено після проходження військовозобов'язаним військово-лікарської комісії.
При цьому, у листі № 138 від 09.01.2024 взагалі відсутнє посилання на положення законодавства, яким визначено, що військовозобов'язані повинні особисто з'явитися до центру комплектування та приймати особисту участь у ході розгляду поданих ними документів на комісії по наданню відстрочок.
З приводу тверджень відповідача про те, що на виконання п. 8 Правил військового обліку військовозобов'язаний ОСОБА_1 повинен особисто повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну персональних даних, а також надавати документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, суд звертає увагу на те, що позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача була направлена ним особисто.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача з приводу не проходження позивачем військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби, і як наслідок, не вирішення питання щодо встановлення відстрочки суд виходить з такого.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено “Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1.-1.2. глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до п. 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Главою 3 розділу ІІ Положення № 402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Так, вказаною главою визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_7 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_3 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_3 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
На переконання суду, враховуючи те, що придатність до військової служби визначається для можливості виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час, проходження позивачем повторного медичного огляду військовозобов'язаних для визначення ступеня придатності до військової служби втрачає свою мету та не є доцільним у разі наявності у нього права на відстрочку відповідно до закону.
При цьому, згідно п. 19 Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку, як про це зазначає відповідач, може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації без прийняття відповідного рішення.
З урахуванням наведеного, ІНФОРМАЦІЯ_8 , як суб'єкт владних повноважень до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від ОСОБА_1 заяви та документів, які підтверджують наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повинен був розглянути зазначене питання без направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії.
Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було, оскільки лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно, саме до компетенції відповідача належить прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову на військову службу.
В спірній ситуації відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, не прийняв жодного рішення з наведенням відповідних мотивів, відтак суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону № 3543-ХІІ, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача надати відстрочку від призову не підлягають задоволенню.
Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду про наявність у позивача права для відстрочки на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", керуючись положеннями статті 245 КАС України, суд зобов'язує відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2023 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
За приписами частини першої та другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір у даній справі виник внаслідок бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю. З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1221,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 28.12.2023 підставі ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 квітня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя Ольга ПОЛІЩУК